9. Обґрунтовується висновок про необхідність закріплення в ЦК України порядку розпорядження майном, переданим орендарю у складі єдиного майнового комплексу (підприємства), згідно з яким надати орендарю право продавати, обмінювати, надавати в тимчасове користування або в позику сировину, готовий товар та інші споживні речі (оборотні засоби), а також уступати права вимоги та переводити борги без згоди орендодавця, за умови, що вартість підприємства після закінчення строку оренди та при поверненні орендодавцеві буде не меншою, ніж його вартість на момент передачі його в оренду, а неспоживні речі (нерухоме майно, обладнання та інші основні засоби) орендар повинен мати право продавати, обмінювати, надавати в тимчасове користування або в позику лише за згодою орендодавця, якщо інше не встановлено договором оренди підприємства як єдиного майнового комплексу.

10. Аргументовано висновок про те, що в ЦК України необхідно закріпити положення, що при передачі в оренду підприємства як єдиного майнового комплексу, орендодавець зобов'язаний повідомити про це кредиторів за зобов'язаннями, які включені до складу підприємства. Якщо кредитори в строк до 10-ти робочих днів з дня отримання повідомлення про переведення боргу не повідомлять про те, що вони не погоджуються на переведення боргу, вважається, що вони надають згоду на переведення боргу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що одержані висновки можуть бути використані в законотворчій діяльності в процесі реформування цивільного законодавства України, що регулює відносини, які виникають з договору найму (оренди). Положення дисертації також можуть бути використані з навчально-методичною метою у процесі підготовки фахівців-правознавців під час викладання курсів лекцій з цивільного та підприємницького права.

Публікації. За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано 3 статті у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, а також тези 1 доповіді на конференції.