Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України Київський національний університет культури і мистецтв Юридичний факультет РЕФЕРАТ на тему: «Основні види інформації та їх характеристика» Виконала: Студентка V курсу групи Юр - 128М Бризгалова А.І. Викладач: Возник М.В. Київ 2013 ПЛАН Вступ 1. Види, галузі і джерела інформації 2. Повідомлення 3. Інформація за сферами виникнення та призначення 4. Види інформації відповідно до Закону України «Про інформацію» Висновки Література ВСТУП Системоутворюючим інформаційного законодавства є Закон України "Про інформацію" (від 2 жовтня 1992 p.). Цей Закон закріплює конституційні засади щодо права громадян України на інформацію, закладає правові основи інформаційної діяльності. На підставі Декларації про державний суверенітет України та Акта проголошення незалежності України Закон визначає правові форми міжнародного співробітництва в галузі інформації. Мету і завдання Закону викладено у ст. 2: "Закон встановлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему інформації, її джерела, визначає статус учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу та суспільство від неправдивої інформації". Ст. 3 Закону визначає сферу його дії. Вона поширюється на інформаційні відносини, які виникають в усіх сферах життя і діяльності суспільства і держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації. Законодавство України про інформацію утворюють: Конституція України; Закон України "Про інформацію"; законодавчі акти про окремі галузі, види, форми і засоби інформації; міжнародні договори та угоди, ратифіковані Україною; принципи і норми міжнародного права. Інформація поділяється на види, які наведені у ст. 10 Закону України "Про інформацію". 1. Види, галузі і джерела інформації Системне уявлення щодо інформації потребує її системної характеристики і класифікації. Враховуючи багатозначність цього поняття, можна використовувати багато критеріїв для його характеристики. Інформацію можна розділити за видами, галузями, джерелами і т. ін. Так, Закон України "Про інформацію" розподіляє інформацію за такими галузями, як: політична, економічна, духовна, науково-технічна, соціальна, екологічна, міжнародна. До основних характеристик інформації можна віднести: цільове призначення, обсяг, цінність, повноту, надійність, вірогідність, надмірність, швидкість передавання та переробки інформації. Цільове призначення інформації є однією з важливіших її характеристик, оскільки одна і та ж інформація часто використовується з різною метою. Для передачі та обробки інформації важливого значення набуває її обсяг, котрий в простішому випадку залежить від кількості знаків (символів), що передаються. Цінність інформації багато в чому визначається як своєчасністю її передачі, ступенем впливу на рішення, що приймається на її основі, так і важливістю самого рішення. Цінність інформації залежить також від ряду інших характеристик інформації: повноти, надійності, вірогідності. Характеристика, що називається повнотою, використовується для визначення змісту найбільш істотних параметрів інформації, що передається. Інформація вважається повною, якщо вона відповідає обсягу, що потребується. Невідповідність між інформацією, яка викликана і яка здобута, свідчить або про неповноту, або про надлишок інформації. За допомогою надійності характеризується наявність помилок в інформації, що передається. Надійність багато в чому залежить від технічних засобів, що використовуються. Інформація може відповідати чи неповністю відповідати тому об'єктові, явищу чи процесу, котрий вона відображає. Для визначення ступеня відповідності використовують характеристику, яку називають вірогідністю. Під надмірністю інформації розуміється збільшення обсягів даних, що передаються, але які не спричиняють одержання додаткових нових відомостей. І нарешті, остання характеристика - швидкість передавання та переробки інформації. Вона залежить від швидкості технічних засобів та систем, що використовуються. 2. Повідомлення Інформація складається з повідомлень. Повідомлення - це форма подання інформації. Вони (повідомлення) можуть бути у вигляді мови, тексту, графіків, таблиць і т. ін. Осіб, які зацікавлені у змісті повідомлень, прийнято називати споживачами інформації. Повідомлення цілеспрямовано передаються від джерела (створювача) інформації до споживача через інформаційні комунікації. У науковій літературі прийнято розрізняти інформаційні комунікації як формальні і неформальні. Перші здійснюються за допомогою спеціально створених організацій: інформаційних служб, бібліотек, друку, теле- і радіомовлення. Другі - це особисті зустрічі, телефонні розмови, листування, тобто зв'язки, що виникають безпосередньо між створювачами та споживачами інформації. Існують різні підходи до класифікації повідомлень. Наприклад, за формою подання повідомлення можуть бути документальними і недокументальними. Історично спочатку виникли недокументальні повідомлення. Вони передаються за допомогою мови, жестів і навіть запахів. Для їх передачі використовуються насамперед неформальні канали. Сьогодні для передачі недокументальних повідомлень часто використовують такі технічні засоби, як радіо і телефон. Їхнім достоїнством передусім є оперативність, вибірковість, швидкий та надійний зворотний зв'язок. До недоліків відносять неможливість об'єктивної перевірки вірогідності та довгострокового зберігання, обмежене коло поширення інформації. Перераховані недоліки відсутні в документальних повідомленнях, оскільки в них інформація "задокументована" - представлена у вигляді тексту, набору цифрових даних, магнітних записів і т. ін. 3. Інформація за сферами виникнення та призначення інформація повідомлення закон Всю інформацію ділять на види залежно від сфери виникнення, способу передавання й сприйняття, а також за соціальним призначенням. Прийнято розрізняти три види інформації відповідно до сфери її виникнення; елементарна нежива природа; біологічна (світ тварин і рослин); соціальна (людське суспільство). Крім того, інформацію умовно поділяють на естетичну та семантичну. Естетична інформація зобов'язана своїм походженням виникаючим у природі різним сполученням звуків, запахів, світла, кольорів і тіней. Різні твори мистецтва (музика, живопис, література) також відносять до естетичної інформації. Семантична інформація виникає в результаті різної діяльності людей. В правоохоронній сфері прикладом семантичної інформації може бути повідомлення про вчинений злочин. Інформація, яка зібрана на місці злочину, також є семантичною. Вона - результат криміналістичної діяльності працівників органів внутрішніх справ. Залежно від способу передачі та сприйняття можна виділити такі види інформації:

- візуальна (передається і сприймається візуальними образами);

- аудіальна (звуками);

- тактильна (відчуттями);

- смакова (запахами);

- машинно-орієнтована (сприймається і обробляється ЕОМ).

За соціальною орієнтацією в науці виділяють масову, особисту і спеціальну інформацію. Якщо масова інформація адресується найширшому колові споживачів, то особиста орієнтована на точно визначеного індивідуума або певну групу осіб. Спеціальна інформація розрахована на спеціалістів. Вона може бути науковою або художньою, технічною або гуманітарною і т. ін. Спеціальну інформацію часто підрозділяють за сферами людської діяльності за галузевим принципом. Наприклад: машинобудівна, приладобудівна, енергетична, юридична, медична та ін.

Особливе місце в інформаційних відносинах належить документу. Згідно із Законом України "Про інформацію" документ - "це передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві.

Для копіювання та розмноження паперових документів, які складають основну масу документів у органах внутрішніх справ використовуються сучасні технічні засоби (типу "Ксерокс"), а для їхнього знищення (паперових документів) - спеціальні пристрої. Джерелами інформації, що надходить у органи внутрішніх справ, можуть бути окремі громадяни, трудові колективи, установи (лікарні, суди і т. п.), інші правоохоронні органи. Інформація поступає як у вигляді усних повідомлень, так і у вигляді документів: заяв, протоколів, повідомлень і т. ін.

4. Види інформації відповідно до Закону України «Про інформацію»

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про інформацію» за змістом інформація поділяється на такі види:

1. Інформація про фізичну особу.

2. Інформація довідково-енциклопедичного характеру;

3. Інформація про стан довкілля (екологічна інформація).

4. Інформація про товар (роботу, послугу).

5. Науково-технічна інформація.

6. Податкова інформація.

7. Правова інформація.

8. Статистична інформація.

9. Соціологічна інформація.

10. Інші види інформації.

Стаття 11. Інформація про фізичну особу

1. Інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

2. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Кожному забезпечується вільний доступ до інформації, яка стосується його особисто, крім випадків, передбачених законом.

Стаття 12. Інформація довідково-енциклопедичного характеру

1. Інформація довідково-енциклопедичного характеру - систематизовані, документовані, публічно оголошені або іншим чином поширені відомості про суспільне, державне життя та навколишнє природне середовище.

2. Основними джерелами інформації довідково-енциклопедичного характеру є: енциклопедії, словники, довідники, рекламні повідомлення та оголошення, путівники, картографічні матеріали, електронні бази та банки даних, архіви різноманітних довідкових інформаційних служб, мереж та систем, а також довідки, що видаються уповноваженими на те органами державної влади та органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, організаціями, їх працівниками та автоматизованими інформаційно-телекомунікаційними системами.

3. Правовий режим інформації довідково-енциклопедичного характеру визначається законодавством та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 13. Інформація про стан довкілля (екологічна інформація)

1. Інформація про стан довкілля (екологічна інформація) - відомості та/або дані про:

стан складових довкілля та його компоненти, включаючи генетично модифіковані організми, та взаємодію між цими складовими;

фактори, що впливають або можуть впливати на складові довкілля (речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні, угоди в галузі навколишнього природного середовища, політику, законодавство, плани і програми);

стан здоров'я та безпеки людей, умови життя людей, стан об'єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових довкілля;

інші відомості та/або дані.