Змішана республіка є такою формою державного правління, яка поєднує ознаки президентської і парламентської республік. У сучасний період змішана форма республіки є найпоширенішою. Конструкція «змішана республіка» (або «республіка зі змішаною формою державного правління») утвердилася, в цілому у вітчизняній науці, а також і в російській наукових школах Бостан С. К. Форма правління сучасної держави : проблеми історії, теорії, практики : [монографія] / С. К. Бостан. -- Запоріжжя : Юридичний ін-т ; Дике поле, 2005. -- С. 107.; Загальна теорія держави і права. / За ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. - Харків : Право, 2009. - С.99.; Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / За ред. О. В.. Зайчука, Н. М. Оніщенко. -- К.: Юрінком Інтер, 2006. -- С. 130..; Теорія держави і права: Навч. посіб./ За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В. Копєйчикова. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - С.95.; Мишин, А. А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. / Учебник для ВУЗов. - 14-е издание, перераб. и дополн. - М.: Юстицинформ, 2008. - С. 89.; Чиркин, В. Е. Конституционное право зарубежных стран. / Учебник. / В. Е. Чиркин. - М.: Юрист, 2001. - С. 163.. Проте, наприклад, у французькій конституційно-правовій доктрині такі держави отримали назву «напівпрезидентські республіки», сутність яких зводиться не до синтезу двох форм, а до розходження двох фаз розвитку (президентської і парламентської). Медушевский, А. Н. Сравнительное конституционное право и политические институты: Курс лекций. / А. Н. Медушевский. - М.: ГУ ВШЭ, 2007. - С. 211. Так, М. Дюверже, аналізуючи модель організації державної влади П'ятої республіки у Франції, наголошує: «…головною умовою встановлення напівпрезидентської республіки є факт того, підтримує парламентська більшість діючого президента чи ні. На цій підставі відбувається чергування президентської і парламентської фаз. У першому випадку парламентська більшість підтримує президента (встановлюється президентська фаза), у другому - ні (встановлюється фаза парламентська)». Duverger M. Le systeme politique francaise droit constitutionnel et systemes politiques / M. Duverger. - Pans : Presses Universitaires de France, 1990. - С. 36

Відсутність єдиної, усталеної точки зору щодо сутності змішаної республіки зумовило те, що бракує й чіткого переліку держав, які належать до цієї форми державного правління. Одні вчені, наприклад В. Е. Чиркін, відносять до неї Францію, Фінляндію, Монголію, Україну, Білорусь Чиркин, В. Е. Конституционное право зарубежных стран. / Учебник. / В. Е. Чиркин. - М.: Юрист, 2001. - С. 163, інші, такі як К. В. Арановський - додають до перелічених вище також і Польщу Арановский, К. В. Государственное право зарубежных стран. / К. В. Арановский. - М.: ИНФРА-М, 1998. - С. 169, С. А. Комаров вказує ще і на Болгарію та Австрію Комаров, С. А. Общая теория государства и права: Учебник. - 8-е изд., исправленное и дополненное. / С. А. Комаров. - М.- СПб.: Издательство Юридического института, 2012. - С. 225, Н. А. Сахаров виділяє також і Чехію, Італію, Литву й Естонію Сахаров, Н. А. Институт президентства в современном мире. / Н. А. Сахаров. - М.: Юридическая литература, 1994. - С. 20, а деякі, зокрема А.А. Мишин відзначають, що Ірландія й Ісландія, які функціонують в основному як парламентарні республіки, те мають окремі елементи, властиві для республік зі змішаною формою правління. Мишин, А. А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. / Учебник для ВУЗов. - 14-е издание, перераб. и дополн. - М.: Юстицинформ, 2008. - С. 89 Отже, власне саме факт того, що відсутні однакові критерії і призводить до того, що часто одну й ту саму державу різні науковці відносять до різних форм державного правління.

Класифікація різновидів змішаної республіки ґрунтується на відповідних моделях поділу державної влади й системи стримувань і противаг, у яких визначальним є компетенційні взаємозв'язки в такому державно-владному трикутнику, як парламент - уряд ? президент. Основними правовими критеріями розрізнення президентсько-парламентської й парламентсько-президентської республік є: а) співвідношення обсягу повноважень глави держави й парламенту в механізмі формування й відповідальності уряду; б) відсутність або наявність підстав розпуску парламенту президентом; в) обсяг інших повноважень президента (представницьких, виконавчих, арбітражних, у нормотворчій сфері тощо). Отже, змішана республіка втілюється у 2-х різновидах ? парламентсько-президентській і президентсько-парламентській республіках. Ця класифікація відповідає політико-правовим реаліям і рівню розвитку правової науки за умови функціонування демократичного політичного режиму.

Сутність змішаної республіки полягає не тільки в синтезі деяких елементів традиційних форм державного правління. Безумовно, у ній простежуються окремі ознаки президентської й парламентської форм державного правління, однак цей синтез настільки трансформує модель організації державної влади, що породжує встановлення власних юридичних ознак, характерних винятково для республіки зі змішаною формою державного правління. Як показує практика її втілення, цілком правильно вважати змішану форму досить стійкою та стабільною, в тому числі й для подолання можливих політичних криз. Відтак, на нашу думку, не можна вважати її «перехідною формою» до однієї з класичних, «чистих» форм державного правління. На підтвердження цього свідчить також досвід останніх десятиліть: кількість держав, які обрали змішану форму державного правління, збільшується, тому можна констатувати її життєздатність в сучасних умовах.

Отже, однією із сучасних форм державного правління в розвинутих країнах є так звана змішана республіканська форма, яка є доволі еоднозначною формою правління, вивчення якої потребує особливої уваги. І для того, щоб зрозуміти, що ж вона собою являє, необхідно розглянути її основні ознаки. Сутність змішаної республіки полягає не тільки в синтезі деяких елементів «чистих» форм державного правління. Власне, ця форма державного правління досить стійка, в тому числі для подолання політичних криз, що не дозволяє її вважати перехідною формою до однієї з «чистих» форм. Тому під поняттям «змішана республіка» («змішана республіканська форма державного правління», «республіка зі змішаною формою державного правління») слід розуміти цілком самостійну форму державного правління, якій притаманні тільки їй властиві правові ознаки. Отже, загальними правовими ознаками, які в сукупності характеризують теоретико-правову модель змішаної республіканської форми державного правління є: 1) формування уряду за участю глави держави (президента) й парламенту; 2) відповідальність уряду перед главою держави й перед парламентом; 3) біцефальність, дуалізм виконавчої влади; 4) відсутність конституційного визначення президента ані як глави виконавчої влади, ані як глави уряду; 5) статус президента як арбітра або (та) гаранта у певних сферах державної діяльності; 6) заміщення поста (посади) президента шляхом загальних прямих виборів.