б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;

в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

ґ) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

д) грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння цієї шкоди потерпілому;

є) допомогу дитині;

організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлен­ня здоров'я застрахованого;

забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організо­ваної медичної допомоги, яка повинна включати:

а) обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної прак­тики;

6) догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілак­тичному закладі;

в) акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час вагітності та по­логів;

г) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому ліку­вально-профілактичному закладі;

ґ) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедич­ними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з доро­гоцінних металів).

б) вжити всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;

забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольова­ного житла;

відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії (далі — ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (далі — МСЕК) проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попе­редню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;

організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з іншими заінтересо­ваними суб'єктами підприємницької діяльності; компенсувати при цьому витра­ти виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;

у разі невідкладної потреби подавати інвалідам разову грошову допомо­гу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь — за рахунок Фонду;

сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування;

організовувати залучення інвалідів до участі у громадському житті.

Усі види соціальних послуг та виплат надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді чи ні.

Фонд здійснює заходи, спрямовані на запобігання нещасним випадкам, усу­нення загрози здоров'ю працівників, викликаної умовами праці, у тому числі:

надає страхувальникам необхідні консультації, сприяє у створенні ними та реалізації ефективної системи управління охороною праці;

бере участь:

у розробленні центральними органами виконавчої влади державних цільо­вих та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх реалізації;

у навчанні, підвищенні рівня знань працівників, які вирішують питання охорони праці;

в організації розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників;

у здійсненні наукових досліджень у сфері охорони та медицини праці;

перевіряє стан профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах, бере участь у розслідуванні групових нещасних випадків, нещасних випадків із смертельними наслідками та з можливою інвалідністю, а також професійних за­хворювань;

веде пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці, організовує ство­рення тематичних кінофільмів, радіо- і телепередач, видає та розповсюджує нор­мативні акти, підручники, журнали, іншу спеціальну літературу, плакати, пам'ят­ки тощо з питань соціального страхування від нещасного випадку та охорони праці. З метою виконання цих функцій Фонд соціального страхування від нещас­них випадків створює своє видавництво з відповідною поліграфічною базою;

бере участь у розробленні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці;

вивчає та поширює позитивний досвід створення безпечних та нешкідли­вих умов виробництва;

надає підприємствам на безповоротній основі фінансову допомогу для розв'язання особливо гострих проблем з охорони праці;

виконує інші профілактичні роботи.

Виконання статутних функцій та обов'язків Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо запобігання нещасним випадкам покладається на страхо­вих експертів з охорони праці. Страховими експертами з охорони праці можуть бути особи з вищою спеціальною освітою за фахом спеціаліста з охорони праці або особи з вищою технічною або медичною освітою, які мають стаж практичної робо­ти на підприємстві не менше трьох років та відповідне посвідчення, яке видається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади.

Страхові експерти з охорони праці мають право:

безперешкодно та в будь-який час відвідувати підприємства для пе­ревірки стану умов і безпеки праці та проведення профілактичної роботи з цих питань;

у складі відповідних комісій брати участь у розслідуванні нещасних ви­падків на виробництві та професійних захворювань, а також у перевірці знань з охорони праці працівників підприємств;

одержувати від роботодавців пояснення та інформацію, в тому числі у пись­мовій формі, про стан охорони праці;

брати участь у роботі комісій з питань охорони праці підприємств;

вносити власникам підприємств, органам виконавчої влади, державного нагляду за охороною праці подання про порушення законодавства про охорону праці і вимагати вжиття економічних санкцій або притягнення до відповідаль­ності посадових осіб, які допустили ці порушення, а також про заборону подаль­шої експлуатації робочих місць, дільниць і цехів, робота яких загрожує здоров'ю або життю працівників;

складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадках, пе­редбачених законом;

7) брати участь як незалежні експерти в роботі комісій з випробувань та прий­мання в експлуатацію виробничих об'єктів, засобів виробництва та індивідуаль­ного захисту, апаратури та приладів контролю.

Страхові експерти з охорони праці провадять свою діяльність відповідно до Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики не­щасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний:

здійснювати облік та вести реєстр платників страхових внесків;

письмово повідомляти страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства — групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого травматизму та про­фесійної захворюваності;

укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві;

вивчати та використовувати досвід управління охороною праці та страху­вання від нещасного випадку в зарубіжних країнах;

співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи на­дання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних ви­падків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страху­вання щодо відшкодування понесених ним витрат;

6) виконувати інші роботи, пов'язані з координацією страхової діяльності.

Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд соціального страхування від

нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із:

страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) за­лежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності;

страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги по­терпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

За наявності факту заподіяння моральної шкоди потерпілому провадиться страхова виплата за моральну шкоду.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться у разі:

зміни ступеня втрати професійної працездатності;

зміни складу сім'ї померлого;

підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством.

Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галу­зях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалід­ності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медич­ної та соціальної допомоги.

Огляд потерпілого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за вста­новленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту профпатології чи його відділення) про професійний харак­тер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу або робо­тодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків, суду чи прокуратури.