Зміст
- Вступ
- 1. Поняття права інтелектуальної власності
- 1.1 Право володіння об`єктами права інтелектуальної власності
- 1.2 Право користування об`єктами права інтелектуальної власності
- 1.3 Право розпорядження об`єктами права інтелектуальної власності
- 2. Види права інтелектуальної власності
- 2.1 Інтелектуальна творча діяльність людини
- 2.2 Науково-дослідна діяльність людини
- 2.3 Результати науково-технічної творчості (промислова власність)
- 2.5 Положення Цивільного кодексу України щодо права інтелектуальної власності
- Висновок
- Література
Вступ
У найширшому розумінні інтелектуальна власність означає закріплені законом права, які є результатом інтелектуальної діяльності в промисловій, науковій, літературній і художній сферах. Країни приймають закони з охорони інтелектуальної власності через такі основні причини. По-перше, вони прагнуть оформити законодавче немайнові і майнові права творців на їх твори і право суспільства на доступ до цих творів. По-друге, уряди свідомо прагнуть заохочувати творчість, поширення і застосування результатів творчої праці, а також сприяти вільній торгівлі в інтересах економічного і соціального розвитку.
Творіння людського розуму, такі, як ідея, що стоїть за винаходом, музичний твір або товарний знак, не можуть на відміну від матеріальних об'єктів бути об'єктом охорони від використання третіми особами через один тільки факт, що хтось володіє ними. Після того, як щось створене людським інтелектом стало надбанням суспільства, його творець більше не в змозі здійснювати контроль за його використанням. Цей основоположний факт, а саме нездатність охороняти об'єкт через одне володіння ним, є наріжним каменем законодавства в галузі інтелектуальної власності.
Загалом і в цілому законодавство в галузі інтелектуальної власності прагне обмежити інтереси авторів творів та інших створювачів інтелектуальних товарів і послуг шляхом надання їм певних обмежених у часі прав, що дозволяють їм контролювати використання їх творів. До того ж ці права відносяться не до матеріального об'єкта, в якому може бути втілений результат творчої праці, а до породження людського розуму як такого.
За традицією, що склалася, інтелектуальна власність поділяється на "промислову власність" і "авторське право".
"Промислова власність" охоплює охорону винаходу за допомогою патенту, захист певних комерційних інтересів за допомогою законодавства про товарні знаки і торгові найменування, а також законодавства про охорону промислових зразків. Крім того, поняття промислова власність включає боротьбу проти недобросовісної конкуренції.
"Авторське право" надає авторам та іншим творцям інтелектуальних творів (література, музика, мистецтво) певні права, згідно з якими вони мають можливість дозволяти або забороняти протягом певного обмеженого періоду часу ті або інші види використання їх творів. У широкому розумінні авторське право включає в себе положення про охорону авторського права в точному розумінні цього слова, а також охорону так званих "суміжних прав".
авторське право суміжне власність
