Адміністративно-правові основи управління агропромисловим комплексом України
Сторінки матеріалу:
Відповідно до ст. 107 порушення правил щодо карантину тварин, інших ветеринарно-санітарних вимог, передбачених Законом України «Про ветеринарну медицину», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з епізоотіями тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - у розмірі від дев'яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 22.
Стаття 108 КУпАП передбачає за грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації тракторів, комбайнів, інших самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації накладення штрафу від шести до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування зазначеними машинами на строк до одного місяця 22.
Справи про адміністративні правопорушення в агропромисловому комплексі розглядають адміністративні комісії при виконкомах міських, районних у містах рад районні (міські) суди (судді), органи внутрішніх справ, органи державного ветеринарного контролю, органи державної служби з карантину рослин, органи по земельних ресурсах, органи державного сільськогосподарського технічного нагляду.
ВИСНОВКИ
Агропромисловий комплекс (АПК) - це сукупність галузей економіки, яке включає сільськогосподарські ті інші специфічні утворення і функціонує на основі широко розвинених і урегульованих нормами права інтеграційних та коопераційних зв'язків 5, с. 293.
Українській аграрній реформі більше двадцяти років, проте, досягнення її мети і вирішення її завдань залишається як і раніше проблематичним, а ухвалення низки нормативних актів та програм, спрямованих на забезпечення зростання обсягів агропромислового виробництва та збереження соціальної стабільності, не міняють стан справ принципово.
Україна здавна є країною-житницею через хліборобські традиції та потужний аграрно-ресурсний потенціал. Проте вона впродовж довгих століть не мала реальної державності, а тому , і практики державного регулювання сільськогосподарського виробництва.
Нині державний регуляторний вплив на розвиток сільського господарства України залишається з одного боку, доволі значним, а з іншого - недостатньо ефективним. Результати наукових розробок у цій сфері не завжди збігаються з засадами ринкової економіки і концепції аграрної політики.
Державне регулювання агропромислового комплексу здійснюють як вищі органи державної влади (Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, так і спеціалізовані (Міністерство аграрної політики та продовольства України, Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України, Державне агентство земельних ресурсів України, Державне агентство лісових ресурсів України та ін.). Також вагому функцію контролю за виконанням державної політики щодо розвитку та функціонування агропромислового комплексу України мають місцеві органи виконавчої влади.
Отже, необхідно якомога швидше і якісніше удосконалювати методи державного управління агропромисловим комплексом для того, щоб через якийсь час наша благодатна земля і економіка нашої країни змогла розвиватися на рівні з усіма країнами.