По-п'яте, відсутній державний регламент формування і використання інформаційних ресурсів для забезпечення управління рухомими об'єктами морського, повітряного, наземного та річкового транспорту цивільного та військового призначення. Не розроблені стандарти представлення інформації, трафік інформаційного обміну, не визначені рівні доступу до інформації, не встановлені права та обов'язки суб'єктів управління рухомими об'єктами щодо формування необхідних інформаційних потоків. Виходячи з досвіду інших країн Україна потребує створення державної системи інформаційно-аналітичного забезпечення координації перевезень різними видами транспорту.

По-шосте, не в повній мірі вирішуються питання захисту інформації від несанкціонованого доступу. Не вирішена проблема вибору частот з урахуванням вимог електромагнітної сумісності. Не сприяє покращенню роботи й те, що на сьогоднішній день недопрацьовані державні стандарти на цифрові електронні карти. Не подолана розрізненість та дублювання систем спостереження (в першу чергу радіолокаційних) різних відомств та забезпечення інтеграції спостереження Міністерства оборони, Міністерства транспорту і зв'язку, Служби безпеки, Державної прикордонної служби за рухомими об'єктами на основі забезпечення доступу користувачів до визначеного рівня інформації.

Глава 2. Спеціальні органи, що забезпечують законність та безпеку на морському транспорті

Органи морського і річкового транспорту розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення правил по охороні порядку і безпеки руху на морському транспорті, правил користування засобами морського транспорту, правил по охороні порядку і безпеки руху на річковому транспорті і маломірних суднах, правил випуску судна в плавання або допуск до керування судном осіб, які не мають відповідного документа, правил, що забезпечують безпеку експлуатації суден на внутрішніх водних шляхах, правил реєстрації торговельних суден, правил користування річковими і маломірними суднами, правил утримання баз (споруд) для стоянки маломірних суден, правил пожежної безпеки на морському і річковому транспорті, допуск до керування річковим або маломірним судном осіб, які перебувають у стані сп'яніння, передачу керування судном особі, яка перебуває у стані сп'яніння, керування річковими або маломірними суднами судноводіями у стані сп'яніння, у тому числі вчинене особами, які не мають права керування плавучими засобами, ухилення від проходження огляду на стан сп'яніння, порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів на морському і річковому транспорті, перевезення ручної кладі понад установлені норми на морському і річковому транспорті, безквитковий проїзд на суднах водного транспорту, порушення правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на морському і річковому транспорті, невиконання законних вимог посадових осіб органів морського і річкового транспорту [3].

законність морський транспорт слідство

2.1 Начальник морського торгівельного порту

Морський порт очолює начальник порту, який призначається згідно з чинним законодавством України. Начальник морського порту видає обов'язкові постанови, що регулюють питання безпеки руху, охорони вантажів, майна порту і громадського порядку, проведення санітарних і протипожежних заходів у порту, охорони навколишнього природного середовища, порядку заходу суден у морські порти і виходу з них, видає звід звичаїв порту, а також розпорядження про затримку суден і вантажів у випадках і у порядку, передбачених статтею 80 цього Кодексу, забезпечення безпечного руху в портових водах, безпечної стоянки і обробки суден. Начальник морського торговельного порту за погодженням з начальниками рибних, річкових портів і адміністрацією судноремонтних підприємств, що мають акваторії, суміжні з акваторією морського торговельного порту, встановлює порядок руху суден в портах і на підходах до них. У морських портах, що мають акваторії, суміжні з військовими портами, порядок заходу і виходу суден встановлює командування військового порту за погодженням з начальниками морських портів.

На вимогу начальника порту судна, що знаходяться в порту, а також особи, які перебувають на території порту, повинні надати плавучі та інші технічні засоби, які вони мають, для рятування людей і суден, що зазнають лиха.

Начальник морського порту розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення відповідно до чинного законодавства України. Розпорядження начальника морського порту про затримання судна або вантажу на морські вимоги дійсне протягом трьох діб. Якщо протягом визначеного терміну не прийнято рішення суду, господарського суду або Морської арбітражної комісії про накладення на судно чи вантаж арешту, вони підлягають негайному звільненню [4].

2.2 Служба капітана морського порту та Інспекція Головного державного реєстратора флоту

Для провадження комплексного та всеохоплюючого контролю за додержанням безпеки на морському транспорті в портах функціонує служба капітана морського порту. В цьому розділі ми розглянемо два найбільш важливі органи, що входять до цієї служби - капітана порту та Інспекцію державного портового нагляду [4].

Державний нагляд за мореплавством у порту здійснює капітан морського порту, який підпорядкований Міністерству транспорту України (Міністерству рибного господарства України) і очолює Інспекцію державного портового нагляду. Капітан морського порту діє відповідно до Положення про капітана морського торговельного (морського рибного) порту, що затверджується відповідним міністерством. Капітан порту у своїй діяльності керується Конституцією, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативними актами Міністерства транспорту України та цим Положенням. До складу служби капітана порту, яку він очолює, входять інспекція державного портового нагляду і дипломно-паспортний відділ. Капітан порту виконує функції керівництва лоцманською службою і службою регулювання руху суден, нагляд та контроль за ними відповідно до чинного законодавства України та норм міжнародного права з безпеки судноплавства [11, 1968].

До обов'язків капітана порту у сфері контролю за додержанням вимог безпеки та законодавства належить: нагляд за дотриманням чинного законодавства і правил мореплавства, а також міжнародних договорів України щодо мореплавства, надання дозволу на вихід з порту в порядку, встановленому Міністерством транспорту України, перевірка суднових документів, а також дипломів, сертифікатів і кваліфікаційних свідоцтв плавскладу суден, контрольний огляд судна з метою оцінки його придатності для плавання та дотриманням виконання правил щодо запобігання забрудненню довкілля із суден, контроль за дотриманням вимог законодавства і міжнародних договорів України щодо безпечного морського перевезення пасажирів, вантажів, здійснення перегляду документів, що містять інформацію про вантаж, з метою його безпечного морського перевезення суднами, які завантажуються в порту, розслідування у встановленому порядку та облік аварійних морських подій за заявою капітана судна, судновласника або консула держави прапора судна, контроль за виконанням планів організаційно-технічних заходів щодо забезпечення безпеки судноплавства в порту.

Для реалізації своїх обов'язків капітана порту наділено такими правами: забороняти вихід судна в море у випадках порушення ними вимог технічної безпеки та чинного законодавства; інспектувати всі судна, що перебувають у порту, з метою встановлення їх мореплавного стану, при необхідності оголошувати учбові суднові тривоги;безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства, установи, організації, розташовані на території порту, з метою перевірки дотримання ними вимог щодо безпеки судноплавства; забороняти експлуатацію суден і об'єктів, виконання робіт, що створюють загрозу безпеці судноплавства та довкілля; надавати обов'язкові для виконання судновласниками та посадовими особами приписи щодо усунення порушень вимог нормативних актів з питань безпеки судноплавства;порушувати клопотання та накладати адміністративні стягнення відповідно до законодавства України за порушення чинного законодавства і правил щодо безпеки мореплавства, охорони довкілля і порядку в порту; накладати на працівників служби капітана порту дисциплінарні стягнення та вживати стосовно них заходів заохочення у встановленому чинним законодавством порядку [11, 1968].

З метою забезпечення безпеки мореплавства та відповідно до статті 86 Кодексу торговельного мореплавства України в морських портах дії Інспекція державного портового нагляд, яка є структурним підрозділом служби капітана порту і здійснює державний нагляд за безпекою судноплавства в порту. Для забезпечення безпеки судноплавства на ІДПН покладаються наступні обов'язки: нагляд за дотриманням законодавства і правил мореплавства, а також міжнародних договорів України щодо торговельного судноплавства; оформлення прибуття суден у порт і виходу з порту; перевірка суднових документів, а також дипломів і кваліфікаційних свідоцтв (сертифікатів) плавскладу суден; перевірка та ведення обліку документів, що містять інформацію про вантаж; перевірка наявності та правильності укладання відправниками, перевізниками, одержувачами договорів обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів морського перевезення небезпечних вантажів; контрольний огляд судна з метою оцінки його придатності для плавання та дотриманням виконання правил щодо запобігання забрудненню довкілля з суден; розслідування у встановленому порядку та облік аварійних морських подій за заявою капітана судна, судновласника або консула держави прапора судна за дорученням капітана порту [10, 1969]. Крім вищезазначених структур, з метою впорядкування і здійснення контролю за державною реєстрацією суден в межах порту також діє Інспекція Головного державного реєстратора флоту. Основним завданням Інспекції є здійснення державного нагляду за виконанням вимог законодавства про реєстрацію та ведення обліку суден, що мають право плавання під Державним Прапором України. Інспекцію Головного державного реєстратора флоту очолює Головний державний реєстратор флоту, який призначається на посаду і звільняється з посади Міністерством транспорту та зв'язку України за поданням Укрморрічфлоту. Головний державний реєстратор флоту видає розпорядження з питань, що належать до компетенції Інспекції. Головний державний реєстратор флоту та інші уповноважені особи Інспекції в установленому законодавством порядку складають протоколи, розглядають справи про адміністративні правопорушення та виносять постанови згідно зі статтями 116(3), 188(15) Кодексу України про адміністративні правопорушення [3].

2.3 Морська арбітражна комісія

Морська арбітражна комісія при Торгово-промисловій палаті України є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж" [7, 198]. Морська арбітражна комісія вирішує спори, які випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають із торгового мореплавства, незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб'єкти українського та іноземного або лише українського чи тільки іноземного права. Зокрема, Морська арбітражна комісія вирішує спори, що випливають із відносин:

1) щодо фрахтування суден, морського перевезення вантажів, а також перевезення вантажів у змішаному плаванні (ріка-море);

2) щодо морського буксирування суден та інших плавучих засобів;

3) щодо морського страхування і перестрахування;

4) пов'язаних з купівлею-продажем, заставою та ремонтом морських суден та інших плавучих засобів;