3) законодавець за незаконне збагачення передбачив значно меншу кількість кваліфікуючих ознак у порівнянні з одержанням неправомірної вигоди.

27 лютого 2019-го року Конституційний Суд України скасував статтю Кримінального кодексу про незаконне збагачення. суд виходив з наступної логіки - ця стаття зобов'язує особу доводити те, що її статки набуті у законний спосіб, а презумпція невинуватості говорить про те, що доводити провину особи - це функція держави. "Стаття 3682 Кодексу, визнана неконституційною, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення", - сказано в рішенні.

4.Здійсніть відмежування підкупу службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, від інших злочинів, пов'язаних з одержанням неправомірної вигоди, а також від одержання дарунка (пожертви)

На відміну від ст.368 КК, у ст.ст.368-3 і 368-4 КК не закріплюються кваліфікуючі ознаки, пов'язані з розміром неправомірної вигоди як предмета, відповідно, комерційного підкупу і підкупу особи, яка надає публічні послуги.

Із диспозицій ст.368, ч.3 ст.368-3, ч.3 ст.368-4 КК випливає тісний і нерозривний зв'язок між одержанням хабара (неправомірної вигоди) і виконанням або невиконанням особою, яка одержує хабар (неправомірну вигоду), дій із використанням свого службового становища.

Відсутність або недоведеність такого зв'язку виключає наявність зазначених складів корупційних злочинів. Разом із тим фактичне виконання або невиконання дій по службі або при наданні публічних послуг знаходиться поза межами об'єктивної сторони одержання хабара, комерційного підкупу та підкупу особи, яка надає публічні послуги.

Свого часу Б.В. Волженкін писав, що, якщо матеріальна цінність отриманого в знак подяки предмета є явно незначною (букет квітів, коробка цукерок тощо), і з боку особи, яка вручила такий предмет, це було виключно знаком вдячності, уваги, то необхідно вести мову лише про службовий проступок, який не досяг суспільної небезпеки, притаманної злочину.

Водночас з точки зору новел антикорупційного законодавства України не слід забувати про наявність в КУпАП ст.172-5, частиною 1 якої передбачено відповідальність за порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви).

На відміну від одержання хабара (ст.368 КК) та підкупу особи, яка надає публічні послуги (ч.3 ст.368-4 КК), особа, винна у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-5 КУпАП, отримує дарунок (пожертву) не за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабар (неправомірну вигоду), чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданих їй повноважень, а, умовно кажучи, просто так. Подарунки чиновники не можуть брати від підлеглих чи від однієї ж особи регулярно.

5.Задача 1

Завідуючий оптовою базою Силін систематично займався привласненням товарів, обернувши всього на свою користь товарно-матеріальних цінностей на суму 70 000 грн. Боячись відповідальності, Силін вирішив інсценувати пограбування бази. Він умовив ніде не працюючих Вірченка та Свистунова обікрасти базу, зазначивши найбільш зручний для цього час. Вірченко і Свистунов погодилися з пропозицією, проникли до бази і викрали товарів на 13 000 грн., а потім за допомогою водія Колодія перевезли викрадене на квартиру до Свистунова і там залишили. За надану допомогу Колодій одержав відеомагнітофон.

Наступного дня Силін повідомив про крадіжку міліцію, зазначивши, що підозрює Вірченка та Свистунова. Як виявилося, Вірченко і Свистунов не знали про дійсні наміри Силіна, який таким чином бажав приховати вчинене ним привласнення товарів.

Вирішіть питання про відповідальність Силіна, Вірченка, Свистунова і Колодія.

Рішення

Дії Силіна слід кваліфікувати за ч.3 ст.191 КК України Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб. Сума збитку складає 83 000, що не підпадає під дію ч.4 та 5 цієї статті КК України. Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян (НМДГ), то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 Податкового Кодексу України для відповідного року. Враховуючи новий Прожитковий мінімум - 2019 для працездатної особи (який складає 1921 грн.), з 01 січня 2019 податкова соціальна пільга (ПСП) = 960,50 грн. (половина розміру прожиткового мінімуму). Значним збитком є заподіяння шкоди на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (станом на 2019 рік - від 96 050 грн до 252 500 грн).

Дії Силіна також попадають під дію ч.3 ст 27. КК України Види співучасників, організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організація вчинення злочину (злочинів) полягає у діях, які направляють, об'єднують інших співучасників на вчинення одного чи декількох злочинів чи координують їхню поведінку. Керування вчиненням злочину (злочинів) передбачає спрямування зусиль інших співучасників на безпосереднє виконання об'єктивної сторони злочину (дій виконавця) чи забезпечення такого виконання (дій пособника та підбурювача). Воно може полягати зокрема у: а) наданні настанов конкретним учасникам злочину щодо виконання тих чи інших дій, які становлять об'єктивну сторону вчинюваного злочину чи забезпечують виконання таких дій; б) координації дій співучасників (їх розстановка на місці вчинення злочину, визначення послідовності вчинення злочинних дій, форми і порядку зв'язку між співучасниками під час їх вчинення); в) забезпеченні прикриття злочинних дій співучасників тощо.

Дії Вірченка, Свистунова та Колодія попередньо слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб. У статтях 185, 186, 189 та 190 КК України значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вірченко, Свистунов та Колодій викрали та транспортували товарів на суму 13 000 гривень, що менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (96 050 грн.), тож їх дії не підпадають під ч.3, 4 та 5 статті 185 КК України.

6. Задача 2

Органами досудового слідства дії Знаменського були кваліфіковані за ч. 2 ст. 368 КК України. Під час розгляду матеріалів справи у суді було встановлено, що Знаменський, працюючи викладачем кафедри вищої математики індустріального інституту і обіймаючи посаду доцента, незаконно одержав від шести студентів винагороду за виставляння позитивних оцінок на курсовому екзамені - по 50 доларів США з кожного.

Однак суд не погодився з такою кваліфікацією і перекваліфікував дії Знаменського на ст. 354 КК України, вказавши, що викладач кафедри, приймаючи поточний екзамен, не може бути суб'єктом даного злочину, оскільки не є службовою особою і його дії по прийманню таких екзаменів пов'язані з виконанням суто професійних обов'язків.

Докладно проаналізуйте дії, становище Знаменського, доводи слідства, суду і дайте висновок по справі.

Рішення

Якщо студенти хочуть привітати улюбленого викладача зі святом чи просто так в робочий день, вони можуть дарувати що завгодно і без обмеження розміру витраченої суми. На відміну від державних службовців, які впродовж року мають право отримувати подарунки від одного джерела на загальну суму не більше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на день прийняття подарунка, а це станом на 01.01.2019 1921 гривня. Подарунок викладачеві не є корупційним правопорушенням згідно з визначенням корупції в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції». Викладач - не є службовою особою, згідно з приміткою до ст. 364 КК, службовими особами в ст.ст. 364, 365, 368, 3682, 369 КК є, зокрема, особи, які займають постійно чи тимчасово на державних або комунальних підприємствах посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням.

Якщо студент щось дарує і просить поставити гарну оцінку за іспит, він надає викладачеві неправомірну вигоду. Правоохоронні органи можуть це довести, якщо їм було відомо про такий факт заздалегідь і вони, наприклад, встановили відеоспостереження. Відповідальність для студента настає за ч. 1 ст. 354, для викладача - за ч. 3 ст. 354 Кримінального кодексу, де максимальним покаранням є позбавлення волі до 2 років.

Якщо суд здійснив перекваліфікацію зі статті 368 на 354, очевидно, що в суді не було доведено, те що Знаменський є саме службовою особою в цьому інституті, тобто окрім викладання міг виконувати організаційно-розпорядчі чи адміністративні функції (такі обов'язки покладаються, наприклад, на ректора, декана), а отже рішення суду - є вірним.

Використані джерела

1. Андрушко П. П., Стрижевська А. А. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 Кримінального кодексу України): кримінально-правова характеристика. Вісник Верховного Суду України. 2005. № 2.

2. Бабіков О. Майновий характер неправомірної вигоди. Вісник Національної академії прокуратури України. 2013. № 4.

3. Бондаренко О. С. Історичний аспект формування поняття «неправомірна вигода». Юридичний вісник. 2014. № 2 (31).

4. Витяг з ухвали Судової колегії в кримінальних справах Верховного суду України від 19.05.98 https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0102700-98

5. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

№ 1082. Серія «ПРАВО». Випуск № 16, 2013 рік

6. Вісник Запорізького національного університету № 1 (І), 2012

7. Закон України Про запобігання корупції в редакції від 31.08.2018

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1700-18

8. Кодекс України про адміністративні правопорушення в редакції від 07.02.2019

9. Кримінальний кодекс України в редакції від 26.02.2019

10. Постанова Пленуму Верховного суду України №5 від 26.04.2002 Про судову практику у справах про хабарництво

11. «Протидія корупції має здійснюватися виключно правовими засобами з дотриманням конституційних принципів», - Рішення КСУ, http://www.ccu.gov.ua/novyna/protydiya-korupciyi-maye-zdiysnyuvatysya-vyklyuchno-pravovymy-zasobamy-z-dotrymannyam

12. Сивопляс Ю. Ю. Окремі аспекти генезису терміна «неправомірна вигода». Науковий вісник Херсонського державного університету. 2014. Вип. 5-2. Т. 1.

13. Стрельцов Є. Л. Суб'єктивна сторона злочину. Вісник Асоціації кримінального права України. 2013. № 1 (1).

14. Тютюгін В. І. Поняття та ознаки корупційних злочинів. Вісник Асоціації кримінального права України. 2015. № 1 (4).

15. Хавронюк М. І. Науково-практичний коментар до Закону України «Про засади запобігання корупції». К.: Атіка, 2011. 424 с.