Документація, яка містить дані про якість, забезпечує об'єктивне підтвердження того, що необхідного рівня якості виробу досягнуто та різні процеси системи якості були ефективно реалізовані. Є дві основні категорії даних про якість: ь дані про якість виробу; ь дані про функціонування системи якості; Інформація про якість виробу входить до складу таких документів: · документів, які містять вимоги до якості продукції; · документів, які містять технічні вимоги до компонентів та вхідних матеріалів; · креслень основного обладнання; · звітів (актів) про випробування матеріалів; · детальної інформації про відхилення від дотримання вимог і відповідних даних про їх дозвіл; · даних про невідповідні матеріали та їхнє розміщення; · даних про скарги на якість виробів і вжиті заходи з виправлення недоліків. Інформація про функціонування системи якості входить до таких документів: - звітів про перевірку якості та даних аналізу, який виконувався керівництвом; - документів про затвердження постачальників та рейтинг роботи; - документів з даними про управління процесами та коригувальні дії; - даних про перевірку випробувального обладнання та приладів; - документів із підготовки кадрів та кваліфікації персоналу. Контроль та випробування: 1) звіти про контроль та випробування; 2) ідентифікація кінцевих виробів; 3) дані з перевірки обладнання на технологічну точність; 4) дані з контролю параметрів оснащення, інструменту, пристроїв, систем енергозабезпечення, систем транспортування та виробничого середовища; 5) дані з перевірки пакування та маркування; 6) дані щодо дотримання метрологічних правил. Дані про якість: ь список документації, яка містить дані про якість, для підтвердження відповідності необхідному рівню якості та реалізації системи якості; ь інформація про типи (місце) зберігання цієї документації. Внутрішня перевірка якості: · документація щодо проведення внутрішніх перевірок якості, висновків та вжитих коригувальних дій; · документація зі змін у методиках за результатами перевірок та дати їх введення в дію; · звіти про витрати на якість. 3. Експертиза якості товарів 3.1 Підбір бази сучасних, об'єктивних методів визначення якості товарів Існують наступні методи визначення якості продукції: Вимірювальний. Реєстраційний. Розрахунковий. Органолептичний. Соціологічний. Експертний. Вимірювальний метод оснований на вимірюванні та аналізі показників за допомогою приладів і виражається в кількісних показниках. Вимірювальні методи підрозділяють на: Фізичні. Хімічні. Фізико-хімічні. Мікроскопічні. Біологічні. Фізіологічні [6]. 3.2 Вивчення специфічних показників та методів для ідентифікації якості товарів Для цілей ідентифікації можуть застосовувати 2 групи методів: органолептичні; вимірники. Залежно від використовуваних органів чуття і визначуваних показників розрізняють підгрупи органолептичних методів: 1) візуальний метод - для визначення за допомогою органів зору зовнішнього вигляду і кольору, внутрішньої будови і інших показників товару; 2) смаковий метод - для визначення смаку продукту за допомогою смакових крапок на мові і піднебінні; 3) нюховий метод - для визначення за допомогою нюху запаху (аромату, букета) продукту; 4) дотиковий метод - для визначення за допомогою дотику консистенції продукту. Вимірювальні методи засновані на вживанні технічних засобів виміру для визначення значень показників якості. Підгрупи вимірювальних методів: 1) фізичні (у тому числі физико-хімічні) методи визначення показників якості. Засновані на різних фізичних і физико-хімічних процесах. Різновиди фізичних методів: мікроскопія; фотометрія; фотоелектроколоріметрія; хроматографія; спектрофотометрія; іонометрія; флуоресценція і ін. 2) хімічні методи визначення показників якості. Засновані на хімічних перетвореннях речовин [7]. Залежно від поставленої мети розрізняють наступні види ідентифікації: споживацька; - товарно-партіонна (товарної партії); - асортиментна (видова); - якісна; - сортова; - спеціальна. Товарно-партійна (товарної партії) ідентифікація - один з найскладніших видів діяльності, в ході якої встановлюється приналежність представленої частини товару (з'єднаної проби, середнього зразка, одиничних екземплярів) конкретної товарної партії. Складність полягає в тому, що в більшості випадків відсутні або не дуже надійні критерії для ідентифікації. За кордоном робляться спроби наносити на упаковку або товар певну інформацію, що дозволяє ідентифікувати товар, у тому числі і його приналежність до конкретної товарної партії. В Росії маркування, що ідентифікує конкретну товарну партію, застосовується лише для консервів шляхом нанесення на денце банки відомостей про найменування консервів (асортиментний номер по ОКП), підприємство-виробнику (порядковий номер по окпо), індексу відомства, якому належить підприємство-виробник, номери зміни, дати, місяця і останніх цифр року виготовлення (або терміну придатності). Ймовірно, аналогічні способи товарно-партійної ідентифікації б було доцільне розробити і для інших харчових продуктів. Асортиментна (видова) ідентифікація - це встановлення відповідності найменування товару по асортиментній приналежності, що обумовлює що пред'являються до нього вимоги. Цей вид ідентифікації застосовується для підтвердження відповідності товару його найменуванню при всіх видах оцінної діяльності, але особливе значення він має при митній ідентифікації для встановлення коду по ТН ВЕД і сертифікації товарів. Сортова ідентифікація - це встановлення відповідності вимогам якості, передбаченим нормативною документацією для того або іншого сорту товару, після проведення асортиментної ідентифікації. В даний час переходять від сортності товару до підрозділу на класи. Цей вид ідентифікації дозволяє виявити наявність допустимих і неприпустимих дефектів, а також відповідність товарному сорту (класу), вказаному на маркуванні або в супровідних документах. При цій ідентифікації встановлюється градація якості товару: вищий сорт, 1-й сорт, 2-й сорт, 3-й сорт і т.п. (Экстра, перший, другий класи і т.п.), якщо стандартна продукція підрозділяється на товарні сорти (класи). Також встановлюється якість виробу на відповідність товарному сорту (класу), вказаному на маркуванні або в супровідних документах. При виявленні невідповідності сорту (класу) і отриманні негативного результату за наслідками ідентифікації констатують вид асортиментної фальсифікації - пересортицю. Спеціальна ідентифікація - встановлення відношення даного виробу до переліку заборонених до реалізації товарів, або до товарів, що мають ті або інші обмеження (квотування, ліцензування і т.п.). До спеціальної ідентифікації відноситься і встановлення деяких продуктів в приналежності їх до виробів, вироблених з генетично модифікованої сировини. Для проведення ідентифікаційної експертизи обов'язково необхідні різноманітні інформаційні джерела, з яких можна дізнатися про ті або інші характерні показники, що використовуються в цілях спеціальної ідентифікації. Інформаційні джерела ідентифікації. До інформаційних джерел ідентифікації товарів відносяться нормативні документи (стандарти, ТУ, правила і ін.), регламентуючі показники якості, які можуть бути використаний для мети ідентифікації а також технічні документи, у тому числі товарно-супровідні (накладні, сертифікати, якісні посвідчення, керівництво по експлуатації, паспорти і т.п.). Як вже указувалося вище найважливішим інформаційним джерелом при ідентифікації є маркування, яке містить інформацію, придатну для мети ідентифікації. Кінцевий результат ідентифікації - підтвердження відповідності товару вимогам, що регламентуються нормативними документами, ТУ або договором, унаслідок чого встановлюється достовірність товару, або виявлення невідповідності (негативний результат, констатується фальсифікація товару). Обидва результати - позитивний і негативний - мають вирішальне значення для визначення подальшої долі товару. Для вдосконалення методів ідентифікації необхідна розробка нових і коректування вже існуючих вимірювальних методів. Оскільки група органолептичних методів в цілому залежить від людського чинника, а вимірювальні методи засновані на на вживанні технічних засобів виміру [8]. 3.3 Визначення ступеня шкідливості, безпеки, екологічної чистоти товару Інтенсивний розвиток промисловості, широка урбанізація, хімізація сільського господарства приводить до надходження у продовольчу сировину та харчові продукти чужорідних речовин, які негативно впливають на здоров'я населення. Крім того, певну небезпеку може становити використання харчових добавок у нових технологіях виготовлення харчових продуктів. В зв'язку з цим безпека та якість харчової продукції є одними з основних факторів, які визначають здоров'я населення України. Важливе значення для забезпечення випуску якісної продукції та попередження переходу до організму людини шкідливих речовин у кількостях, що перевищують гігієнічні норми, має контроль за вмістом контамінантів хімічного та біологічного походження. Безпека продукції повинна підтримуватися шляхом проведення ветеринарно-санітарного і санітарно-епідеміологічного контролю при виробництві і обороті харчових товарів [7]. 3.4 Складання висновку про можливість реалізації товару Висновок експерта - це вихідний документ лабораторії за результатами митної експертизи на запит (постанову) митного органу. В ньому містяться відповіді на поставлені митним органом запитання. Висновок митної лабораторії передається митному органу, який надсилав запит, для остаточного прийняття рішення, и тому числі й класифікаційного. Митне оформлення товарів, проби і зразки яких бралися для дослідження, може бути закінчене тільки після отримання митним органом, де зберігаються ці товари, результатів митної експертизи [8]. 4. Здійснення контролю за дотриманням правил торгівлі 4.1. Розробка схем здійснення контролю за дотриманням правил Додержання правил торгівлі забезпечується насамперед належною організаційною діяльністю органів управління торгівлею, підвищенням ролі торговельних підприємств у розв'язанні різних питань торгового обслуговування, рівня виховної роботи тощо. Контроль у сфері торгівлі здійснюють Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, управління, відділи економіки місцевих державних адміністрацій, адміністрація організацій і підприємств торгівлі. Так, центральний орган виконавчої влади в сфері торгівлі здійснює контроль разом з іншими центральними органами виконавчої влади за додержанням суб'єктами господарської діяльності всіх форм власності норм і правил торгівлі. Контрольні функції в торгівлі забезпечують і органи державної податкової служби. Вони стосуються порядку розрахунків із споживачами з використанням контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг, лімітів готівки в касах і за її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги. Контроль у торгівлі здійснюють також органи державної контрольно-ревізійної служби в Україні, органи й установи, що здійснюють державний санітарний нагляд, органи державного контролю за цінами, органи внутрішніх справ та ін. Особлива роль у системі державного контролю за додержанням правил торгівлі й захисту прав споживачів належить Державному комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України), який є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності.