Серед названих структурних інституцій особлива роль у законодавчій діяльності парламенту належить Головному науково-експертному управлінню, який дає фахові висновки щодо всіх зареєстрованих законопроектів незалежно від суб'єкта їх подання. За напрямами діяльності згадана структура складається з шести відділів: конституційних питань та державного будівництва; соціальних питань та праці; аграрних і екологічних питань та природокористування; питань бюджету, оподаткування та банківської діяльності; питань макроекономіки та промислового розвитку; питань національної безпеки, оборони, правоохоронної діяльності та боротьби зі злочинністю [13]. Вже на перше читання законопроекти подаються разом із висновками комітету і Головного науково-експертного управління та іншими супровідними документами.

Низька якість зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів породжує значну кількість відмов щодо включення їх до порядку денного сесії за висновками попереднього розгляду комітетів. Так, станом на 5 лютого 2015 року було запропоновано не включати до порядку денного другої сесії Верховної Ради України VIII скликання 51 законопроект (з них три урядові, один підготовлений спільно президентом і депутатами) [14], тоді як 469 законопроектів до порядку денного було включено [15].

Навіть серед включених до порядку денного законопроектів є такі, які не відповідають вимогам законодавчої техніки, містять суперечливі чи суто декларативні нормативні положення. Наприклад, щодо запланованого до розгляду на пленарному засіданні 22 січня 2015 року проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо вдосконалення системи державних закупівель та електронних закупівель) (реєстраційний № 1551) було прийняте рішення про відкладення розгляду. Інший законопроект (№ 1567) «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» було повернуто на доопрацювання ініціатору внесення. Відмітимо, що суб'єктом права законодавчої ініціативи виступав Кабінет Міністрів України.

Дещо інакша ситуація спостерігається в зарубіжних країнах. В Японії, наприклад, характерною особливістю урядових законопроектів є їх фахова досконалість. Зазвичай, якісно підготовлені документи не потребують суттєвих правових доопрацювань. Цьому сприяє багатоетапний процес погодження в органах виконавчої влади на допарламентській стадії. Основна діяльність із розробки законопроектів зосереджена у підрозділах міністерств та відомств, які безпосередньо займаються певною проблематикою й опрацьовують тексти зі штатними та залученими на договірних умовах спеціалістами. Натомість відповідальність за юридичну грамотність внесених депутатами законопроектів покладено на законодавче бюро тієї палати, до якої законопроект внесли. Правда, зміст таких документів попередньо має бути розроблений і погоджений зі структурами партії, до складу якої депутат належить. Тому законодавче бюро палати фактично виконує функцію зовнішнього контролю за формою і змістом законопроекту, який засвідчує політичну позицію партійних інстанцій [16, с. 102-103].

На основі порівняльно-правового аналізу встановлено спорідненість функціонального призначення апарату парламенту різних країн. Попри певні відмінності у структурі, основними складовими підрозділами є апарати комітетів і комісій, фракцій (груп), помічники депутатів. Серед служб, які займаються творчою діяльністю, варто назвати бібліотеку, юридичні і науково-експертні управління, а також служби, відповідальні за контакти з пресою, радіо- і телемовлення.

конституційний правовий парламент законопроект

Список використаних джерел

1. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики: Закон України від 1 липня 2010 р.

2. Мушак Н.Б. Правові основи співробітництва України з Європейським Союзм щодо захисту та забезпечення прав людини / Н.Б. Мушак // Сучасні проблеми правової системи України: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., (Київ, 24 листопада 2011 р.) / Київський університет права НАН України ; [редкол. Ю.С. Шемшученко, Ю.Л. Бошицький, О.В. Чернецька та ін.]. - К.: Європейський ун-т, 2011. - Вип. 3. - С. 32-34.

3. Проблеми сучасної конституціоналістики. Вип. 2: Конституційні перетворення в Україні: навч. посіб. / М.П. Орзіх, В.М. Шаповал, А.РКрусян [та ін.] ; за ред. М.П. Орзіха. - К.: Юрінком Інтер, 2012. - 432 с.

4. Опришко В. Актуальні проблеми парламентської реформи / В. Опришко // Право України. - 2001. - № 8. - С. 21-25.

5. Погорілко В.Ф. Конституційне право України. Академічний курс: підруч.: у 2 т. / В.Ф. Погорілко, В.Л. Федоренко ; за ред. В.Ф. Погорілка. - К.: Юрид. думка, 2006. - Т 1. - 544 с.

6. Маклаков В.В. Конституционное право зарубежных стран. Общая часть: учеб. для студентов юрид. вузов и ф-тов / В.В. Маклаков. - М.: Волтерс Клувер, 2006. - 896 с.

7. Пригон М.Н. Конституционно-правовой статус Парламента России: теория, практика, перспективы: дис.... кандидата юрид. наук: 12.00.02 / Пригон Максим Николаевич. - Спб., 2004. - 180 с.

8. Елчев В.А. Аппарат Государственной Думы и законотворческий процесс / В.А. Елчев. - М.: Памятники исторической мысли, 1999. - 240 с.

9. О Регламенте Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации: Постановление Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации от 22.01.1998 г.

10. О Регламенте Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации: Постановление Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации от 30.01.2002 г.

11. Кочнева А.А. Конституционно-правовой статус парламента Канады: проблемы теории и практики: дис.... кандидата юрид. наук: 12.00.02 / Кочнева Александра Александровна. - М., 2007. - 204 с.

12. Про структуру Апарату Верховної Ради України: Постанова Верховної Ради України від 20 квітня 2000 р.

13. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України

14. Перелік законопроектів, які комітети за висновками їх попереднього розгляду пропонують не включати до порядку денного другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання

15. Перелік питань, які включені до порядку денного другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання

16. Андропова Е.А. Конституционно-правовой статус парламента в системе государственной власти (на примере парламента Японии): дис.... кандидата юрид. наук: 12.00.02 / Андропова Елизавета Александровна. - М., 2006. - 168с.