Політика США щодо генетично модифікованих організмів принципово відрізняється від політики ЄС, адже базується на продукті, а не на процесі виробництва, та розглядає біотехнологіюяк безпечну за своєю природою, а її продукти як такі, що не відрізняються від немодифікова- них аналогів. У США не існує особливих вимог до маркування ГМО, оскільки продукти із вмістом ГМО вважаються еквівалентними звичайним продуктам. В США навіть не прийнято жодного окремого закону про ГМО і використовується законодавство, що було прийнято для звичайних продуктів. Таким чином, у США продукт вважається безпечним, допоки не надано наукових доказів його шкідливості.

Законодавство про маркування ГМО (Genetically Engineered Food Right-to-Know Act) кілька разів пропонувалося на розгляд Конгресу США, але так і не просунулася далі стадії слухань в комітетах. Згідно з офіційним документом ФДА щодо Політики щодо харчових продуктів з нових видів рослин, маркування або зміна назви продукту необов'язкові, якщо ГМ-продукт не відрізняється за своїми характеристиками від традиційного продукту. Зміни в назві або маркування можуть бути доречними, якщо ГМ-продукт настільки відрізняється від традиційного, що використання назви традиційного продукту не описує адекватно новий продукт, або якщо необхідно попередити покупців про особливі властивості нового продукту, наприклад, про присутність алергенів. Однак, протягом останніх кілька років рух на користь обов'язкового маркування ГМ- продуктів набирає обертів в декількох штатах -- Коннектикут, Мен і Вермонт вже прийняли таке законодавство. У той же час у Вашингтоні і Каліфорнії жителі проголосували проти маркування ГМО. У Каліфорнії це не схвалюють 53% виборців, у Вашингтоні -- 54,8%, а деякі інші штати, включаючи Колорадо, Нью-Йорк і Массачусетс, розглядають можливість введення обов'язкового маркування. Прогнозується, що якщо окремі штати продовжать приймати законодавство про обов'язкове маркування продуктів, що містять ГМ-інгредієнти, то з часом назріє необхідність прийняття відповідного законодавства і на федеральному рівні [10].

Висновки і пропозиції

На нашу думку, в Україні доцільно запроваджувати саме жорстку систему регулювання, як в ЄС, тому що модель правового регулювання в США дозволяє зловживання. Для нашої країни потрібна жорстка система, за якою використання самих ГМО та продукції з ГМО буде чітко регламентовано та зведено до мінімуму, а це саме система ЄС.

Вважаємо за необхідне нормативно врегулювати такі питання: 1) потрібна розробка механізму правового регулювання проведення фундаментальних наукових досліджень щодо впливу продукції з ГМО на організм людини (тому числі харчових ризиків) та застосування відповідних технологій на стан оточуючого природного середовища, оскільки існуючі наукові дослідження були проведені в основному на дрібних тваринах, а отже вони не є достовірними; 2) доцільною є розробка спеціалізованого нормативно-правового акту, який би системно регламентував відносини щодо використання ГМО для виробництва сільськогосподарської продукції і в тому числі щодо інформаційно-правового забезпечення споживачів відносно її якості; 3) передбачити отримання дозволу на здійснення дій з ГМО; 4) запровадити обов'язкову державну реєстрацію не тільки джерел ГМО, а й всіх харчових продуктів з ГМО та створити відповідний державний реєстр; 5) чітко регламентувати якими органамиздійснюється контроль за всім комплексом дій, пов'язаних з виробництвом, переробкою та реалізацією продукції, що містить ГМО, та самих ГМО, та визначити їх повноваження.

Список літератури

1. Ewen S. W. Effect of diets containing genetically modified potatoes expressing Galanthus nivalis lectin on rat small intestine / S. W. Ewen, A. Pusztai // Lancet. - 1999. - V. 354. - P. 9187.

2. Pusztai A. Genetically Modified Foods: are they a risk to human animal health / A. Pusztai // Biotechnology: genetically modified organisms. - 2001. - V. 43. - P. 613-621.

3. Pusztai A. Report of Project Coordinator on data produced at the Rowett Research Institute. SOAEFD flexible Fund Project RO 818. 22 October 1998.

4. Гвоздев В. А. Подвижные гены в геномах эукариот: в кн. «Геном, клонирование, происхождение человека» / В.А. Гвоздев, Под ред. Л. И. Корочкина. - 2004. - С. 54-72.

5. Генетично модифіковані рослини [Текст] / Сорочинський Б. В., Данильченко О. О., Кріпка І. В. - К.: Фітосоціоцентр. - 2005. - С. 200.

6. Гетьман А. П. Правове регулювання розвитку біотехнології та використання генетично модифікованих організмів (ГМО) в Європейському Союзі / А. П. Гетьман, В. І. Лозо // Пробл. законності: акад. зб. наук. пр. / відп. ред. В. Я. Тацій. - Х.: Нац. ун-т «Юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого», 2011. - Вип. 117. - С. 182.

7. Елдышев Ю. Н. Современная биотехнология. Мифы и реальность / Ю. Н. Елдышев, А. Л. Конов. - Москва, 2004. - 196 с.

8. Картахенський протокол про біобезпеку до Конвенції про біологічне різноманіття [Електронний ресурс]: Протокол, ООН, 29.01.2000, приєднання - Закон України № 152-IV від 12.09.2002 р. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_935?info=1.

9. Корочкин Л. И. Геном, клонирование, происхождение человека / Л. И. Корочкин // Издательство Век. - 2004. - 221 с.

10. Нововведения в регулировании ГМО в ЕС и США [Електронний ресурс]. - [Режим доступу]: https://www.ictsd.org/bridges-news/мосты/news/нововведения-в-регулировании-гмо-в-ес-и-сша.

11. Правовые проблемы обеспечения устойчивого развития сельских территорий и эффективного функционирования агропромышленного комплекса: моногр. / [И. П. Кузьмич и др.; науч. ред. И. П. Кузьмич]. - Минск: Бизнесофсет. - 2013. - С. 259.

12. Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів [Електронний ресурс]: Закон України від 31 травня 2007 р. № 1103-V. - Режим доступу: http://zakon1. rada.gov.ua/laws/show/1103-16.

13. Тимчасові критерії безпеки поводження з генетично модифікованими організмами та провадження генетично- інженерної діяльності у замкненій системі [Електронний ресурс]: Постанова Кабінету Міністрів України № 922 від 16.10.2008 р. - Режим доступу: www.kmu.gov.ua.