Вступ

Обґрунтування вибору теми та її актуальність. Варто зауважити, що тема «Тлумачення права» дуже цікава та вона характеризується великим обсягом інформації, складними юридичними ланцюгами і значною кількістю важливих аспектів в певній галузі, та ці аспекти потрібно розібрати і з великою чіткістю визначити і мету даної роботи.

Актуальність теми дослідження, на мою думку набуває немалої сили, тому що тлумачення права традиційно вважається однією з найважливіших тем для теорії і права. Цей статус не є випадковим, ураховуючи, що саме тлумачення є діяльністю, яка символізує юриспруденцію, уособлює безперервний пошук духу та букви права; з інтерпретацією права нерозривно пов'язана будь-яка робота юриста, що здійснюється як у наукових, так і в практичних цілях, та це допомагає накопичувати досвід, який підвищує рівень та компетенцію юриста.

Всім відомо, що тема про тлумачення права відіграє велику роль як у вітчизняній, так і в зарубіжній юридичній науці. Не можна не сказати, що окремі аспекти вчення про різні шляхи тлумачення права чекають, коли їх вирішать. До речі, це стосується питання про принципи тлумачення норм права. Тема основних засад інтерпретації, незважаючи на її фундаментальний характер, є мало дослідженою в працях правознавців. Хоча в останні роки, що спостерігається посилений інтерес до тих питань, що пов'язані із загальною тенденцією підвищення уваги до проблеми дії принципів у правовій сфері, тим не менш, треба констатувати, що в Україні й дотепер відсутнє широке дослідження вказаної проблеми. Усе це обумовлює необхідність загальнотеоретичного аналізу широкого кола питань щодо природи, змісту та видів інтерпретаційної діяльності.

Проблема тлумачення є однією з традиційних проблем юридичної науки. Вона має самостійне значення в процесі наукового або повсякденного пізнання державно-правового життя. Здається, саме час згадати про суспільство, в якому виділяють три основні причини тлумачення: недосконалість законодавства; системність права; необхідність дедукції.

Аналізуючи цю саму проблему, варто зауважити невеликий власний висновок, що проблема тлумачення виходить за рамки правозастосування чи реалізації права. По-перше, вона має самостійне значення в процесі наукового чи повсякденного пізнання державно-правового життя. Треба зазначити, що тлумачення розгалужується на гілки, які здатні формулювати в підсвідомості правові поняття і поширювати їх на великі маси. По-друге, необхідність чіткого представлення про зміст діючих норм виникає в ході правотворчих робіт. Ні видати новий акт, ні систематизувати наявні не можна без знання справжньої волі законодавця, що одержала офіційне вираження.

Необхідність тлумачення як процесу має місце і в деяких інших сферах людської діяльності, коли текст не може бути доступний, зрозумілий без відповідних операцій щодо інтерпретації термінів, мовних знаків.

Треба додати, що необхідність тлумачення норм права виражена особливостями зовнішнього оформлення норм права, їх мовно-логічною і юридичною формою. Ураховуючи те, що норми права взаємопов'язані між собою. Відомо, що норми права діють зовсім не окремо одна від одної, а діють об'єднано в цілій системі, розібратися в якій дуже непроста задача.

Мета та задачі роботи. Метою цієї роботи є визначення юридичної природи тлумачення норм права, з'ясування значення у правовому регулюванні.

Для досягнення зазначеної мети, поставлені такі основні завдання:

- треба визначити поняття й основні риси тлумачення права як вид юридичної діяльності, дослідивши статичну та динамічну, суб'єктивну й об'єктивну методики тлумачення права;

- з'ясувати особливості різних видів інтерпретації права;

- надати загальну характеристику принципів тлумачення норм права через визначення поняття, з'ясування їх рис і порівняння з іншими категоріями;

- визначити зміст окремих принципів тлумачення норм права, звернути увагу на особливості їх застосування в практичній діяльності.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є тлумачення норм права як юридична діяльність. Предметом дослідження є поняття тлумачення норм права та класифікації цього процесу, зміст, а також його роль у процесі правотворчості, правозастосування і тлумачення права.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система наукових методів, що в комплексі застосовуються для вирішення завдань дослідження та досягнення його мети. Так, діалектичний метод знайшов своє застосування, зокрема, при визначенні природи тлумачення права, висвітленні взаємодії між окремими тлумаченнями. За допомогою логічного методу проведений аналіз властивостей тлумачення норм права та принципів юридичної інтерпретації, сформульоване їх поняття, а також виділений логічний спосіб тлумачення права. Системний метод, зокрема, дозволив дослідити зв'язок між різними принципами тлумачення. Історичний метод застосовувався насамперед для розкриття динаміки та тенденцій розвитку фундаментальних засад тлумачення права - принципів справедливості, гуманізму, добросовісності та інших.

За допомогою порівняльного методу, зокрема, проведено розмежування між принципами тлумачення норм права та загальними принципами права, а також принципами застосування норм права. Для дослідження використовувалися й інші традиційні для юриспруденції методи.

Аналіз джерел та літератури. Місце в працях Біленчука П. та Теліпко В. знайшли тлумачення правових норм та актуальні проблеми тлумачення і застосування юридичних норм. Немале значення набули вчення

Власова Ю.Л. та Нагребельного В., де глибоко розкривається сутність видів тлумачення правових норм. Також багато нового про інтерпретації права також можна узнати з наукових досліджень Беляневича О., Гогуся Т.

Обґрунтування структури роботи. Наведені мета, задачі робот і об'єкт обумовлюють таку структуру роботи: зміст, вступ, два розділи (три підрозділи), висновки, список використаних джерел.

У першому розділі курсової роботи проведений аналіз, та дана характеристика та поняття тлумачення права, використання сукупності способів тлумачення.

У другому розділі роботи аналізуються розкриття окремих видів тлумачень права принципи інтерпретації права та її основні положення.

1. Види тлумачення права як різновид юридичного діяльності

1.1 Поняття тлумачення права

Тлумачення права - це особливий вид юридичної діяльності. Воно полягає в з'ясуванні та роз'ясненні змісту правових приписів, зафіксованих у нормативних актах. Необхідність у ньому зумовлена тим, що сформульовані законодавством правові приписи носять загальний характер, в них відображені найзагальніші, найтиповіші ознаки відносин, які регулюються даним приписом. Реальні чи життєві обставини завжди конкретні та індивідуальні, і тому в кожному випадку реалізації та застосування норм права необхідно з'ясовувати, чи підпадає дана ситуація під ту модель, яка передбачена в правовій нормі. Метою тлумачення є правильне і єдине розуміння змісту юридичних приписів для їх успішної реалізації. Та попереду треба з'ясувати ще багато аспектів щодо цієї теми.

Тлумачення не містить елементів правотворчості, тобто з'ясування та роз'яснення змісту правової норми не призводить до її зміни або створення нової. Незалежно від того, скільки разів припис, що міститься в нормативному акті, тлумачитиметься, він зберігає свою силу аж до його відміни або зміни рішенням уповноваженого на те правотворчого органу. Здійснювати тлумачення можуть будь-які суб'єкти, але юридична сила тлумачення при цьому буде різна. Також це складний вольовий процес діяльності різноманітних суб'єктів, спрямований на встановлення точного змісту, що міститься в нормі прав, та заздалегідь потребує розгляду як окреме положення в праві, шляхом повного аналізу юридичних питань.

Волю законодавця необхідно розуміти під змістом норми права, вона неоднозначно виражена в праві. Треба розуміти, що насамперед у поняття «з'ясування змісту норми права» входить не тільки процес його розуміння, а й результат цього процессу. Тлумачення норм права може здійснюватись з метою тлумачення в загальному розумінні та при застосуванні норм до певного випадку.

Об'єктом тлумачення є нормативно-правові акти.

Предметом тлумачення - воля законодавця, що знайшла своє відображення в нормативно-правовому акті.

Мета діяльності щодо тлумачення норм права - це правильне та чітке, одноманітне розуміння і застосування норм права, а в кінцевому результаті - охорона та всебічне зміцнення законності.

Тлумачення норм права спрямоване на досягнення чіткості і визначеності в уявленнях інтерпретатора щодо змісту юридичних норм. Його результати не можуть виходити за межі норми, щодо якої здійснюється тлумачення, тому можна сказати, що поняття тлумачення права охоплює єдність двох процесів:

1) усвідомлення (з'ясування) і

2) роз'яснення змісту правової норми.

Усвідомлення, або з'ясування - це внутрішній інтелектуальний процес суб'єкта зі встановлення змісту правової норми, що не виходить поза межі його свідомості, тобто тлумачення, з'ясування змісту норми для себе. Усвідомлення є актом свідомості, предметом якого є сама діяльність. Можна сказати, що це також фокусування свідомості на психічних процесах, на тих чуттєвих образах дійсності, які особистість завдяки ним отримує. В основі усвідомлення лежить узагальнення власних психічних процесів, що приводить до оволодіння ними.

Найбільш загальна характеристика усвідомлення психічних процесів (психічних образів) ґрунтується на таких засадах: по-перше, людина може усвідомити те, що сприймає, те, що вона згадує, про що мислить, до чого уважна, яку емоцію переживає; по-друге, людина може усвідомити, що це саме вона сприймає, згадує, мислить, відчуває. Однак усвідомлення психічних процесів не означає ні того, що людина завжди усвідомлює зміст свого сприймання, мислення, уваги, ні того, що вона усвідомлює себе в цьому процесі. Йдеться лише про те, що людина може усвідомити себе в цьому процесі.

Роз'яснення - це інтерпретація змісту правової норми для інших осіб, тобто тлумачення, виражене назовні вербально або документально (письмово) - доступно для інших осіб. Залежно від юридичних наслідків, до яких призводить роз'яснення правових норм, можна виділити два основні його види: офіційне і неофіційне. Та про це теж буде йтися мова.

Таким чином можна сказати, що тлумачення права - це розкриття понять та видiв норм та галузей права за допомогою усвiдомлення та роз'яснення для правильного вiдображення в пiдсвiдомостi людини, з цiлью регулювання правової культури в суспільстві.

1.2 Види тлумачення норм права за суб'єктами та за обсягом