Компетентність (професійність) суб'єкта тлумачення. В юридичній науці домінує думка про те, що суб'єктами тлумачення можуть бути юристи, а інші суб'єкти не зможуть забезпечити належне усвідомлення та роз'яснення норм права. Адже ефективність тлумачення в основному залежить від професійності тих, хто здійснює тлумачення тексту закону. Особливу роль відіграє рівень правової свідомості та правової культури працівників правозастосовних органів, розуміння громадянами змісту правових норм. Саме тому відповідно до цього принципу пріоритетним є офіційне тлумачення, бо лише компетентний суб'єкт інтерпретаційної діяльності може забезпечити високу ефективність тлумачення правових норм та сприяє правильній реалізації. Адже суб'єкт повсякденного, звичайного тлумачення може взагалі бути необізнаним про існування основних засад цієї діяльності.

Об'єктивність тлумачення. Суть цього принципу полягає в тому, що тлумачення здійснюється без впливу особистих чи суспільних думок, будь-якого виду дискримінації, упередженості, ідеології, а особливо без політичного чи соціального впливу. Інтерпретатор, що орієнтується на принцип об'єктивності та безсторонності, в жодному разі не буде керуватися прямо чи опосередковано власними інтересами. На сучасному етапі державно-правова сфера перебуває під значним політичним впливом, а деколи і під тиском. Тому забезпечення об'єктивності тлумачення є одночасно базовим принципом та найактуальнішою проблемою. Незацікавленість та неупередженість саме в політичному плані є визначальною засадою при тлумаченні.

Всебічність тлумачення. Принцип всебічності або повноти означає застосування у процесі тлумачення всіх засобів розкриття змісту норми. При всебічному аналізі, перш за все, варто використовувати комплексно всі способи (прийоми) тлумачення. Основними прийомами є мовний, історико-політичний та систематичний, які допомагають уникнути помилок та неточностей, сприяють кращому розумінню мети та наміру правової норми, визначити спрямованість та сферу дії.

Принцип телеологічності або цілеспрямованості полягає у відповідності меті тлумачення. Суть цього принципу полягає у досягненні основної мети тлумачення правових норм, йдеться про правильне розуміння і застосування закону, про необхідність пояснювати те, що сформульовано у законі та реалізоване його положеннями. Саме цей принцип є основоположним у тлумаченні правових норм у міжнародному праві. Цю засаду викладено у ст. 31 Віденської конвенції про право договорів, яка наголошує на тому, що тлумачення повинно здійснюватися добросовісно у відповідності із значенням термінів у контексті об'єкту і мети нормативно-правового положення. Саме принцип телеологічного тлумачення забезпечує правильну реалізацію правового припису.

Систематичність тлумачення. Будь-яка правова норма є частиною тієї чи іншої системи права. Інші норми цієї системи, як правило, деталізують, пояснюють зміст норми, що тлумачиться.

Принцип систематичності або цілеспрямованості полягає у відповідності меті тлумачення. Суть цього принципу полягає досягненні основної мети тлумачення правових норм. Йдеться про правильне розуміння і застосування закону, про необхідність пояснювати те, що сформульовано у законі та реалізоване його положенням. Саме цей принцип є основоположним у тлумаченні правових норм у міжнародному праві. Цю засаду викладено у ст. 31Віденської конвенції про право договорів, яка наголошує на тому, що тлумачення повинно здійснюватись добросовісно у відповідності із значенням термінів у контексті об'єкту і мети нормативно-правового положення. Саме принцип телеологічного тлумачення забезпечує правильну реалізацію правового припису.

Систематичність тлумачення. Будь-яка правова норма є частиною тієї чи іншої системи права. Інші норми цієї системи, як правило, деталізують, пояснюють зміст норми, що тлумачиться.

Принцип систематичності полягає у з'ясуванні змісту правових вимог в їхньому взаємному зв'язку, виходячи із значення у конкретному нормативно-правовому акті, інституті права, галузі права, та системі права загалом. Усі норми мають потребу в системному тлумаченні (особливо відсильні та банкетні норми).

Тлумачення при врахуванні системності права безумовне, бо інші норми, пов'язані з нормою, що роз'яснюється, можуть звужувати або розширювати її зміст. Тому після аналізу суті норми потрібно простежити її юридичні зв'язки. Інтерпретація правової норми разом з розкриттям її юридичних зв'язків у системі права буде повнішою та точнішою.

Ідентичність тлумачення. Принцип однаковості тлумачення - це однакове розуміння змісту норми права всіма суб'єктами правозастосовної діяльності. Для досягнення однаковості тлумачення слід закріпити на законодавчому рівні пріоритетність офіційного тлумачення, що надається компетентним органом. Відсутність єдиного розуміння норм права призводить до підриву авторитету держави та послаблює загальний рівень законності. Це також позбавить суб'єктивізму при тлумаченні. Зміст норми повинен бути один та долати колізії.

Вказані принципи безумовно перебувають у взаємозв'язку та доповнюють один одного. Здійснення інтерпретації, керуючись базовими засадами, забезпечить ефективну і грамотну реалізацію норм права. А подальше нормативне закріплення хоча б основних принципів інтерпретації допомагає уникнути суперечностей при здійсненні інтерпретації суб'єктами правозастосування правових норм, відіграє значну роль у профілактиці законності, виявляє причини та умови порушення правопорядку.

На підставі вищевикладеного можемо стверджувати, що на етапі побудови в України правової держави надзвичайно актуальним є як розробка нових нормативно-правових актів, так і реалізація вже чинних, запорукою цього є правильне тлумачення правових норм. На жаль, на цьому етапі багато теоретичних аспектів інституту тлумачення правових норм у вітчизняній теорії держави та права ще не досліджено, серед найменш досліджених - питання принципів тлумачення норм права. Принципами тлумачення правових норм є основні керівні засади спеціального виду юридичної діяльності органів держави, посадових осіб, громадських організацій чи окремих громадян щодо розкриття змісту правових норм, встановлення вираженої в них волі законодавця, що в результаті забезпечує ефективну правотлумачну діяльність та правильне правозастосування. До основних принципів можна віднести компетентність, об'єктивність, всебічність, телеологічність, систематичність та однаковість тлумачення правових норм.

Висновки

На протязі дослідження було з'ясовано, що тлумачення права - це особливий вид юридичної діяльності, яка полягає в з'ясуванні та роз'ясненні змісту правових приписів, зафіксованих у нормативних актах. Казуальне тлумачення норм права розповсюджує свою дію тільки на конкретну ситуацію, хоча і може враховуватись при вирішенні інших аналогічних справ. З`ясували, що офіційне тлумачення права - це роз'яснення змісту норм права, що здійснюється уповноваженим органом, має юридично обов'язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються і сформульоване у спеціальному акті, та неофіційне тлумачення права - це тлумачення права особами, які не мають офіційних повноважень.

Тлумачення норм права - вид юридичної діяльності, то йому притаманні загальні принципи юридичної діяльності. А до них належать законність діянь юристів та їхніх рішень, рівність суб'єктів перед законом та правом, незалежність юриста при провадженні юридичної справи, неупередженість, об'єктивність рішень, професіоналізм, справедливість, гуманізм, повага до особи, її прав та свобод, права загалом, поєднання гласності та конфіденційності.

У данній роботі теоретично узагальнені й по-новому вирішені наукові завдання, що полягають у визначенні юридичної природи принципів тлумачення норм права, з'ясуванні їхнього значення у правовому регулюванні, а також розкритті змісту цих принципів. З тих висновків, що зроблені в роботі, найбільш важливими є такі:

Тлумаченню права притаманні такі основні сутнісні риси: 1) воно є різновидом юридичної діяльності; 2) має пізнавальний (інтелектуальний, розумовий, творчий) характер; 3) має цільовий характер; 4) має уточнюючу (конкретизаційну) природу, що обумовлюється нормативністю права; 5) має опосередкований характер; 6) здійснюється різними суб'єктами, особливості яких визначають види тлумачення; 7) ґрунтується на певних принципах.

Тлумачення права необхідно ще й у силу протиріччя між формальним характером правових норм і динамікою суспільних відносин. У силу формальної визначеності правові розпорядження залишаються незмінними аж до їхньої законодавчої зміни. Тому нерідко закон застосовується в умовах, що істотно змінилися з моменту його видання.

Підводячи рису висновку можна сказати, що тлумачення права це насамперед важлива прогалина юридичного напрямку. Тлумачення права необхідно ще й у силу протиріччя між формальним характером правових норм і динамікою суспільних відносин. У силу формальної визначеності правові розпорядження залишаються незмінними аж до їхньої законодавчої зміни. Тому нерідко закон застосовується в умовах, що істотно змінилися з моменту його видання.

У кінцевому рахунку тлумачення норм права як юридична діяльність служить задачам забезпечення законності і підвищення ефективності правового регулювання.

Список використаної літератури

1. Бержель Ж.-Л. Общая теория права / Ж.-Л. Бержель; пер. с фр. Г.В. Чуршукова / [Под общ. ред. В.И. Даниленко] - М.: Издательский дом NOTA BENE, 2000. - 576 с.

Беляневич // Вісник господарського судочинства. - 2002. - №2. - с. 187-197.

2. Беляневич О.А. Теоретичні питання тлумачення договорів / О.А.

3. Біленчук П., Теліпко В. Тлумачення правових норм: поняття, способи, види / П. Біленчук, В. Теліпко // Актуальні проблеми тлумачення і застосування юридичних норм: Збірник статей учасників міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті професора П.О. Недбайла. 28-29 березня 2008 р. - Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2008. - С. 8-11.

4. Васьковский Е.В. Руководство к толкованию и применению законов. Для начинающих юристов / Е.В. Васьковский. - М.: Юридическое бюро «ГОРОДЕЦ», 1997. - 128 с.

5. Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових учень» / Ю.Л. Власов. - Київ, 2000. - 17 с.

6. Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права: монографія / Ю.Л. Власов. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького; НАН України, 2001. - 180 с.

7. Власов Ю.Л., Нагребельний В.П. Тлумачення норм права / Ю.Л. Власов, В.П. Нагребельний // Юридична енциклопедія: у 6 т. / редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана, 2004. - Т. 6: Т-Я. - С. 80-82.

8. Вопленко Н.Н. Официальное толкование норм права / Н.Н. Вопленко. - М.: «Юридическая литература», 1976. - 118 с.

9. Гогусь Т. Тлумачення правових норм та індивідуальних розпорядчих актів про судоустрій / Т. Гогусь // Право України. - 2008. - №1. - C. 78-86.