Зміст

Вступ

1. Господарські суди як елемент судової системи України

1.1 Поняття та ознаки судової системи

1.2 Правова природа та система господарських судів

2. Вищий господарський суд як вищий судовий орган в системі господарських судів

2.1 Поняття та засади діяльності Вищого господарського суду України

2.2 Розгляд справ у Вищому господарському суді

2.3 Правовий статус судді Вищого господарського суду

2.4 Повноваження Голови Вищого господарського суду

3. Касаційна інстанція у господарському судочинстві

3.1 Вищий господарський суд України як суд касаційної інстанції

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Підвищення ролі, яку останнім часом стала відігравати судова влада в системі органів державної влади в Україні, обумовило значне зростання суспільного інтересу до процесів її реформування. В наукових публікаціях, присвячених місцю судової влади в правовій державі, висловлювалась навіть думка, що в сучасних високо розвинутих державах судова влада формально і фактично стала вищою державною владою, яка наділена можливостями здійснювати вплив та контролювати інші гілки влади шляхом винесення рішень у скаргах на їх дії.

Актуальні проблеми функціонування та формування окремих інститутів судової системи в Україні сьогодні є предметом дослідження багатьох вітчизняних науковців, які працюють над питаннями судоустрою. Однією з найбільш актуальних проблем, на якій зосереджена увага дослідників, є проблема створення системи господарських судів, яка б повністю узгоджувалася з вимогами Конституції України та міжнародно-правовими зобов'язаннями, взятими нашою державою при вступі до Ради Європи.

Швидкі темпи, якими здійснюється процес реформування системи судоустрою в Україні є наслідком підвищення ролі системи господарських судів в судовій системі України.

Необхідно зазначити, що в процесі реформи судоустрою особлива увага приділена місцю та функціям суду касаційної інстанції в системі спеціалізованих судів. Вищий господарський суд не став винятком, правовий статус якого як касаційної інстанції в системі господарських судів пропонується піддати суттєвим змінам. Однак не всі із запропонованих змін можна розглядати як позитивні. Дискусійними уявляються питання щодо підстав касаційного оскарження,обсягу повноважень Вищого господарського суду при розгляді касаційних скарг, а також підстав та порядку здійснення повторної касації до Верховного Суду України.

Крім того, слід зважити на можливості об'єднання господарських судів та судів, що здійснюють судочинство у цивільних справах, в межах однієї юрисдикції.

У зв'язку з актуальністю питань, пов'язаних з визначенням місця та функцій Вищого господарського суду в системі господарських судів України, існує потреба також у вивченні механізму касаційного оскарження судових рішень зарубіжних країн, зокрема тих, які належать до романо-германської системи права.

В процесі аналізу ступеня наукової розробки були відзначені праці дослідників господарського процесу, таких як Притика Д.М., Тітова М.І., Гайворонський В.М., Терлецька О., Іванченко О.

Мета даного дослідження полягає у науково-теоретичному та практичному аналізі правової природи господарського процесу, глибокому аналізі його сутності, осмисленні основних інститутів господарського судочинства, а також в аналізі судової практики господарського процесу України.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

визначити поняття та ознаки судової системи;

проаналізувати правову природу та систему господарських судів;

дати аналіз засадам діяльності Вищого господарського суду України;

проаналізувати розгляд справ Вищим господарським судом України;

розглянути правовий статус судді Вищого господарського суду;

зробити огляд повноважень Голови Вищого господарського суду;

провести дослідження питань пов'язаних з касаційною інстанцією у господарському судочинстві, зокрема, надати характеристику Вищому господарському суду як суду касаційної інстанції;

Об'єктом дослідження є правові основи господарського судочинства, які мають визначальне значення для системи господарських судів.

Предметом дослідження є аналіз правового статусу Вищого господарського суду в системі господарських судів України.

Методологічна основа дослідження. Методологія науки дає можливість наукового пояснення правових засад діяльності Вищого господарського суду на сучасному етапі розвитку правосуддя в Україні.

Системний метод вживався при аналізі різних понять. Застосування діалектичного методу дало можливість проаналізувати становлення господарського процесу в Україні як складний динамічний процес, в якому завдяки виникненню і розв'язанню внутрішніх суперечностей здійснюється перехід до нового якісного стану судової системи. Методом порівняльно-правового аналізу досліджувалися питання пов'язані із системою господарських судів. Застосування системного методу дало змогу проаналізувати засади діяльності касаційної інстанції у господарському судочинстві. На підставі методу прогнозування формувалися пропозиції щодо перспектив розвитку касації в господарському судочинстві. Окрім загальних методів використовувалися і спеціальні, до яких належить історичний метод соціологічних досліджень.

Отже, в даній курсовій роботі слід буде визначити поняття та ознаки судової системи, проаналізувати правову природу та систему господарських судів. А головне, дати аналіз основним засадам діяльності Вищого господарського суду України, його структурі, правовому статусу судді та Голові Вищого господарського суду, а також особливостям касаційного розгляду справ у даному суді. Розгляд та аналіз цих питань, як вже вище зазначалось, безсумнівно є актуальним.

1. Господарські суди як елемент судової системи України

1.1 Поняття та ознаки судової системи

Судова система становить сукупність усіх судів держави, що здійснюють судову владу.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України, який є єдиним органом конституційної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, що складається із загальних та спеціалізованих судів.

Відповідно до ст. 125 Конституції України та ст. 17 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” до системи судів загальної юрисдикції належать: місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізовані суди.

Судова система загальних судів складається з таких ланок:

1. Місцеві загальні суди - районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди.

2. Апеляційні суди з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення - апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

Апеляційні суди з розгляду господарських справ, апеляційні суди з розгляду адміністративних справ - відповідно апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до указу Президента України.

3. Вищі спеціалізовані суди.

4. Верховний суд України.

Як слушно відмічає Макаренко Г. „Господарські та адміністративні суди є спеціалізованими судами в системі судів загальної юрисдикції”.

Система господарських судів складається з чотирьох ланок:

1. Місцеві господарські суди.

2. Апеляційні господарські суди.

3. Вищий господарський суд.

4. Верховний Суд України (Судова палата у господарських справах).

Діяльність ланок судової системи визначається тим, які функції виконує суд залежно від стадії розгляду справи. Судова інстанція - це стадія розгляду справи в суді з певною компетенцією. Справи в судах розглядаються у першій інстанції, другій інстанції - апеляційній та третій інстанції - касаційній. Справи можуть переглядатися в порядку виключного провадження.

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідовуються Президентом України за поданням Міністра юстиції України на підставі пропозиції голови відповідного вищого спеціалізованого суду, відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної Законодавством системи судів, потреба поліпшити доступність правосуддя або зміна адміністративно-територіального устрою.

Всі суди України є юридичними особами, мають печатку із зображенням Державного герба України й своїм найменуванням.

1.2 Правова природа та система господарських судів

Система господарських судів засновується на загальних принципах і положеннях судоустрою і судочинства, здійснюючи судову владу шляхом вирішення господарських та інших справ, віднесених до їх ведення.

Відповідно до Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди.

Основними завданнями господарського суду, що визначають зміст його діяльності, є:

захист прав і законних інтересів учасників господарських правовідносин;

сприяння зміцненню законності у сфері господарських відносин;

внесення пропозицій, спрямованих на удосконалення правового регулювання господарської діяльності.

Господарські суди становлять єдину триланкову систему спеціалізованих судів, яка складається з місцевих господарських судів, апеляційних господарських судів та Вищого господарського суду України. Має місце також судова палата у господарських справах у Верховному Суді України.

Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Місцевий господарський суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені Господарським процесуальним кодексом України до його підсудності, а саме: справи, що виникають з господарських правовідносин, та інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Місцеві господарські суди розглядають у першій інстанції всі справи, підвідомчі господарським судам. Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім:

- спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

- спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо дані ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

- інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України, міждержавних договорів та угод віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

У місцевому господарському суді може запроваджуватися спеціалізація суддів відносно окремих категорій справ.