Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити:

1) найменування касаційної інстанції;

2) найменування місцевого або апеляційного господарського суду, судове рішення якого оскаржується, номер справи та дату прийняття рішення або постанови;

3) найменування особи, що подає скаргу, та іншої сторони (сторін) у справі;

4) вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;

5) перелік доданих до скарги документів.

У касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право:

1) залишити рішення першої інстанцій або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення;

2) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

3) скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції якщо суд припустився порушень;

4) скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції повністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без розгляду повністю або частково;

5) змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;

6) залишити в силі одне рішення із раніше прийнятих рішень або постанов.

За результатами розгляду касаційної скарги (подання) касаційна інстанція вправі вчиняти щодо рішень місцевого суду чи постанов апеляційного суду ті самі дії, що й апеляційна інстанція щодо рішень місцевого суду: залишати їх без змін, а скарги (подання) без задоволення; скасовувати повністю чи частково ці акти і приймати нові або припиняти провадження у справі чи залишати позов без розгляду повністю або частково та змінювати їх. Але на відміну від апеляційного суду касаційна інстанція може скасувати рішення місцевого суду чи постанову апеляційної інстанції, передати справу на новий розгляд до місцевого суду, якщо він припустився порушень, передбачених статтею 111-10 ГПК. Зокрема, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо:

1) справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів;

2) справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду;

3) господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі;

4) рішення або постанова не підписані будь-ким із суддів або підписані не тими суддями, що зазначені в рішенні або постанові;

5) рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу;

6) рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 17 ГПК.

Наслідком розгляду касаційної скарги (подання) є постанова касаційної інстанції. В ній зазначаються: вихідні дані; підстави оскарження рішення, постанови; доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу (подання); мотиви, за якими касаційна інстанція вважає помилковим застосування законів та інших нормативних актів, якими керувався суд, приймаючи рішення; висновки за результатами розгляду касаційної скарги (подання). У разі скасування рішення, постанови і передачі справи на новий розгляд у постанові касаційної інстанції вказуються дії, які повинні виконати сторони та суд першої інстанції.

У випадках, коли судом касаційної інстанції за результатами перевірки касаційної скарги (подання) буде встановлено, що судом першої або апеляційної інстанції не повно з'ясовані фактичні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення спору, і прийняте судове рішення у зв'язку з цим недостатньо обґрунтовано або судом першої і апеляційної інстанції прийнято судовий акт про права і обов'язки осіб, не залучених до участі у справі, суд касаційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції і постанову апеляційної інстанції та передає справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

У постанові касаційної інстанції мають бути обов'язково зазначені дії, що їх повинні виконати сторони та суд першої інстанції у разі скасування рішення, постанови і передачі справи на новий розгляд. Ці дії мають бути спрямовані виключно на встановлення обставин, що входять до предмета доказування у справі і не були з'ясовані у рішенні або постанові господарського суду.

Здійснивши системний аналіз повноважень Вищого господарського суду України, можна сказати, що головна роль касаційної інстанції полягає у формуванні єдиної практики здійснення господарського судочинства шляхом забезпечення одноманітного тлумачення норм матеріального та процесуального права.

Також, Вищий Господарський суд України видає інформаційні листи, хоча закон не визначає окремо такого виду актів, їх слід розглядати як такі, що видані на виконання повноваження з надання методичної допомоги судам нижчого рівня з метою однозначного застосування норм Конституції України та законів.

Постанова Вищого Господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття, вона надсилається сторонам у справі у триденний строк. Вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постанова касаційної інстанції не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Висновок

Судову систему України представляють суди, які від імені держави, в порядку, встановленому законом, здійснюють правосуддя, наділені владними повноваженнями, завданням яких є забезпечення гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Характерними ознаками судової системи України є її пристосованість до адміністративно - територіального устрою, різні рівні провадження, стабільність і єдність.

Місцеві суди як суди першої інстанції вирішують зараз 90 відсотків цивільних і кримінальних справ.

Верховний Суд України розглядає в касаційному порядку рішення судів загальної юрисдикції, переглядає в порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку.

Господарські суди становлять єдину триланкову систему спеціалізованих судів, яка складається з місцевих господарських судів, апеляційних господарських судів та Вищого господарського суду України.

Вищий господарський суд України є вищим судовим органом у системі господарських судів, який утворений Президентом України в порядку, встановленому Законом України «Про судоустрій і статус суддів», і складається із суддів, обраних на посаду безстроково, голови суду та його заступників.

Для вирішення загальних питань діяльності Вищого господарського суду України у ньому діє Пленум Вищого господарського суду.

Вищий господарський суд України: розглядає в касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених Господарським процесуальним кодексом України; веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; надає методичну допомогу апеляційним та місцевим господарським судам з метою однакового застосування норм Конституції України та законів у судовій практиці на основі її узагальнення та аналізу судової статистики; дає спеціалізованим судам нижчого рівня рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства щодо вирішення справ відповідної судової юрисдикції; здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Пленум Вищого господарського суду України дає роз'яснення з питань застосування господарськими судами законодавства при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції.

Суддя Вищого господарського суду України: здійснює правосуддя в порядку, визначеному господарським процесуальним законодавством; провадить процесуальні дії та здійснює організаційні заходи, необхідні для забезпечення своєчасного та якісного розгляду справ; здійснює відповідно до закону контроль за своєчасним зверненням до виконання винесених за його участю судових рішень; здійснює інші передбачені законодавством повноваження.

Голова Вищого господарського суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази та розпорядження. Він призначається на посаду з числа суддів Вищого господарського суду і звільняється з посади Вищою радою юстиції за поданням відповідної ради суддів. Одна і та сама особа може бути призначена на цю посаду повторно У разі відсутності Голови Вищого господарського суду його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови суду за визначенням голови суду, за відсутності такого визначення - заступник голови суду, який має більший стаж роботи на посаді судді, а в разі відсутності заступника голови суду - суддя цього суду, який має більший стаж роботи на посаді судді.

Касаційна інстанція є третьою судовою інстанцією з розгляду господарських спорів. Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Основним завданням Вищого господарського суду України як суду касаційної інстанції є перевірка правильності застосування (на підставі встановлених фактичних обставин справи) судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, тобто здійснення юрисдикційних функцій судового органу.

Головна роль касаційної інстанції полягає у формуванні єдиної практики здійснення господарського судочинства шляхом забезпечення одноманітного тлумачення норм матеріального та процесуального права.

Таким чином, в даній роботі було розглянуто та проаналізовано засади функціонування Вищого господарського суду України, визначені основні особливості касаційного розгляду справ у даному суді, розглянуто правовий статус судді та Голови Вищого господарського суду, за допомогою чого, можна побачити роль та значення Вищого господарського суду в системі судів України.

Щоб громадяни були в курсі справ, Вищий господарський суд має офіційний друкований орган, в якому публікуються матеріали судової практики вищого спеціалізованого суду та інших судів відповідної судової юрисдикції, матеріали з питань організації діяльності судів відповідної судової юрисдикції та інші матеріали.

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28.06.1996 г. № 254к/96-вр // Відомості Верховної Ради, 1996, N 30, ст. 141.

2. Господарський процесуальний кодекс України вiд 06.11.1991 р. № 1798-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, N 6, ст.56.