Міжнародно-правові гарантії прав людини у сфері соціального захисту А.М. Лушніков та М.В. Лушнікова визначають, як передбачені міжнародно-правовими актами засоби та способи, за допомогою яких забезпечуються права людини і громадянина у сфері соціального захисту. На думку вчених до переліку таких гарантій, крім закріплення права на соціальний захист у міжнародних актах, належать також:міжнародно-правові форми та способи захисту соціальних прав; соціально-партнерські механізми забезпечення соціальних прав; діяльність спеціалізованих органів (організацій) щодо реалізації спеціальних міжнародних програм, метою яких є соціальний захист [8, с. 280].

У сфері нормативних міжнародних гарантій права сімей із дітьми на соціальний захист склалася досить складна ситуація, оскільки єдиного міжнародного акта, який би закріплював гарантії відповідного права, досі немає. У зв'язку з цим можна говорити про те, що система умов, засобів, прийомів та форм, яка покликана забезпечити безперешкодну реалізацію, захист та охорону права сімей із дітьми на соціальний захист, передбачена низкою міжнародно-правових актів, які закріплюють основні права особи у сфері соціального захисту та визначають стандарти їх реалізації, основи соціальної захищеності материнства як стану, який дає право на піклування та допомогу з боку держави та суспільства, а також засади соціального захисту сім'ї, якій мають бути надані необхідні захист і сприяння з тим, щоб вона могла повністю покласти на себе зобов'язання щодо виховання підростаючого покоління.

Всі міжнародно-правові акти, а, отже, і ті, які закріплюють гарантії права сімей із дітьми на соціальний захист, класифікуються за сферою дії на універсальні, регіональні та партикулярні (двосторонні).

До універсальних міжнародно-правових актів, що закріплюють гарантії соціального захисту сімей із дітьми, прийнятих Генеральною Асамблеєю ООН, можна віднести Загальну декларацію прав людини 1948 р., Декларацію прав дитини 1959 р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 1966 р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р., Конвенцію про права дитини 1989 р., Всесвітню декларацію про забезпечення виживання, захисту та розвитку дітей 1990 р. та деякі інші. До універсальних нормативних міжнародно-правових гарантій належать також норми конвенцій та рекомендації Міжнародної організації праці (МОП), а саме: Конвенція МОП № 102 про мінімальні норми соціального забезпечення 1952 р., Конвенція МОП № 117 про основні цілі та норми соціальної політики 1962 р., Конвенція МОП № 130 про медичну допомогу та допомоги у випадку хвороби 1969 р. та Рекомендація до неї, Конвенція МОП № 157 про встановлення міжнародної системи збереження прав у галузі соціального забезпечення 1982 р. та інші.

Всі ці документи закріплюють принцип рівності та юридичної рівноправності всіх людей на планеті, обмеження якого може бути встановлено виключно законами. Закріплення даного принципу в міжнародних актах та імплементація його у національну юридичну практику покликані запобігти безпідставному присвоєнню додаткових благ особам, які не мають на це права. Лише окремі категорії громадян, передбачені законодавством, мають право на пільги, а саме міжнародними актами передбачені категорії осіб, які мають право на отримання привілеїв: вагітні жінки, матері-годувальниці, діти, розумово-відсталі особи, інваліди та ін. Надання їм особливого правового та соціального захисту не вважається дискримінацією, та у більшості випадків регулюється окремими міжнародними актами.

Географічно Україна є частиною Європи, що зумовлює важливе значення регіональних актів, прийнятих у рамках Ради Європи, Європейського Союзу, у формуванні європейських (регіональних) гарантій права на соціальний захист сімей із дітьми, встановлених, перш за все, Конвенцією про захист прав і основоположних свобод людини 1950 р., а також Європейською соціальною хартією І961 р. і Європейською соціальною хартією (переглянутою) 1996 р., прийнятими Радою Європи для захисту соціальних і економічних прав людини. До цієї категорії міжнародних актів також можна віднести Європейський кодекс соціального забезпечення 1964 р. (переглянутий у 1990 р.), Європейську конвенцію про правовий статус дітей, народжених поза шлюбом 2009 р., Європейську конвенцію про усиновлення дітей (переглянуту) 2011 р. та ін.

Організаційно-правові гарантії, на думку В.А. Рудик, - це заснована на праві діяльність відповідних державних органів, підприємств, установ і організацій, спрямована на створення організаційно та фінансово-правових умов для здійснення права людини на соціальний захист [6, с. 14]. У той же час, враховуючи особливості здійснення соціального захисту сімей із дітьми в рамках як державного, так і недержавного соціального захисту, можна сказати, що дане визначення є неповним.

Систему організаційно-правових гарантій права сімей із дітьми на соціальний захист забезпечують загальні та спеціальні суб'єкти.

Загальні організаційно-правові гарантії права сімей із дітьми на соціальний захист - це діяльність усіх державних органів, підприємств, установ та організацій, до компетенції яких, серед іншого, належать питання соціального захисту. До них відносяться: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші.

Зміст спеціальних організаційно-правових гарантій права сімей із дітьми на соціальний захист складає діяльність спеціально орієнтованих суб'єктів сфери соціального захисту. До них відносяться: Міністерство соціальної політики України та підпорядковані йому департаменти соціального захисту місцевих адміністрацій; Фонд соціального страхування України; Пенсійний фонд України (щодо призначення і виплати пенсій у зв'язку зі втратою годувальника); центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; суб'єкти недержавного соціального захисту та багато інших.

Таким чином, на підставі вищезазначеного, можна зробити висновки, що гарантії права сімей із дітьми на соціальний захист можуть бути класифіковані залежно від змісту на соціальні, економічні, політичні, духовні та юридичні.

Враховуючи практичну спрямованість соціального захисту сімей із дітьми, юридичні гарантії права даної категорії населення на соціальний захист - це система умов, засобів, прийомів та форм, яка покликана охороняти, захищати право сімей із дітьми на захист від несприятливих наслідків соціальних ризиків, забезпечувати його безперешкодну реалізацію та виконання кореспондуючих йому обов'язків.

Юридичні гарантії права сімей із дітьми на соціальний захист залежно від форми їх реалізації поділяються на нормативно-правові та організаційно-правові.

Нормативно-правові гарантії права сімей із дітьми на соціальний захист залежно від сфери їх поширення поділяються на внутрішньодержавні (конституційні та галузеві) та міжнародні (універсальні, регіональні (європейські) та партикулярні).

Організаційно-правовими гарантіями права сімей із дітьми на соціальний захист є діяльність державних та недержавних органів, інших суб'єктів, спрямована на створення організаційно- та фінансово-правових умов для реалізації, охорони та захисту права сімей із дітьми на соціальний захист шляхом виконання кореспондуючих цьому праву обов'язків. Залежно від компетенції суб'єктів, які реалізують дані гарантії, вони поділяються на загальні та спеціальні.

Всі вищезазначені гарантії права сімей із дітьми на соціальний захист мають свій зміст, проте вони об'єднані єдиною метою - забезпечити сім'ям із дітьми безперешкодну реалізацію права на подолання чи пом'якшення несприятливих наслідків соціальних ризиків.

Література

1. Словник іншомовних слів / уклад.: С.М. Морозов, Л.М. Шкарапута. - К.: Наукова думка, 2000. - 680 с.

2. Скакун О.Ф. Теория государства и права. - X: Консум; Ун-т внутр. дел, 2008. - 704 с.

3. Гарчева Л.П., Ярмыш А.Н. Конституционное право Украины: учебное пособие. - Симферополь: ДОЛЯ, 2000. - 336 с.

4. Кулачок Л.В. Державна допомога сім'ям із дітьми як форма соціально-правового захисту: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Л.В. Кулачок. - Х., 2003. - 19 с.

5. Андріїв В.М. Система трудових прав працівників та механізм їх забезпечення: автореф. дис. . доктора юрид. наук: 05 / В.М. Андріїв. - О., 2012 . - 40 с.

6. Рудик В.А. Юридичні гарантії права людини на соціальний захист в Україні: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 05 / В.А. Рудик. - Х., 2007. - 20 с.

7. Заворотченко Т.М. Система конституційно-правових гарантій прав і свобод людини та громадянина в Україні / Т.М. Заворотченко // Право України. - 2007. - № 5. - С. 110-116.

8. Лушникова М.В., Лушников А.М. Курс права социального обеспечения (2-е изд., доп.). - М.: «Юстицинформ», 2009. - 656 с.