Основними методологічними засадами реалізації процесу гармонізації є єдність, завершеність, цілісність, пропорційність, узгодженість та досконалість. Принципами гармонізації є визнання людини найвищою соціальною цінністю, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, верховенство права, законність, соціальна спрямованість законотворчості, демократизм, гласність, урахування громадської думки, системність, прогнозованість і наукова обґрунтованість законодавчих рішень тощо [20].

Ефективність і результативність правової гармонізації залежить від наявності національно-правового механізму гармонізації, що зумовлюється визначенням її форм і встановленням меж, а також окресленням предмета, етапів (рівнів), методів та засобів проведення процесу гармонізації. Аналіз таких аспектів потребує окремого дослідження.

Підсумовуючи, зауважимо, що в доктрині міжнародного й вітчизняного права стосовно реалізації й забезпечення інтеграційних процесів як на міжнародному, так і на європейському рівнях відсутній єдиний підхід щодо розуміння методів, способів або форм зближення й взаємодії національних правових систем із загальновизнаними принципами та нормами міжнародного права, правовими стандартами ЄС, РЄ, ООН.

Так, існує позиція, що процеси адаптації, апроксимації, уніфікації, імплементації, трансформації, інкорпорації, відсилки, рецепції, інтеграції норм міжнародного права у внутрішнє право держави, процеси стандартизації, «модельної законотворчості», створення спеціального правового режиму та процес гармонізації є різними за своїм юридичним змістом та правовими наслідками способами досягнення узгодженості та взаємодії національних правових систем із загальновизнаними міжнародними стандартами. Дійсно, наведені методи зближення національних правових систем із загальновизнаними міжнародними стандартами є відносно самостійними та можуть застосовуватися як окремо у випадках, коли відсутня потреба в одному із методів, застосовується інший, так і комплексно, доповнюючи тією чи іншою мірою один одного. Проте головним завданням кожного з методів є реалізація стратегічної мети окремої держави щодо зближення національної правової системи із загальновизнаними міжнародними стандартами, спрямованої на усунення суперечностей, досягнення гармонії та балансу.

Тому слушною є позиція багатьох фахівців із міжнародного права, зокрема й українських юристів, що всі наведені вище процеси є окремими методами або специфічними способами проведення правової гармонізації, оскільки саме гармонізація найбільш повно відображає суть процесу створення гомогенного правового середовища в межах міжнародних інтеграційних процесів відповідно до моделей, запропонованих міжнародними інститутами.

Підсумовуючи, варто зазначити, що в сучасних непростих умовах організації та діяльності державної влади важливими є об'єктивний і чесний аналіз ситуації у сфері правосуддя та вироблення за участю експертної спільноти, правозахисників, міжнародних експертів та інституцій заходів з усунення недоліків системи судочинства в Україні. Свідомо сприймаючи геополітичний вектор інтеграції України до світової спільноти, необхідно знати, розуміти та мати політичну волю до схвалення й впровадження змін, необхідних для створення в Україні демократичної та незалежної судової системи.

Вважаємо, що правова гармонізація є саме тим заходом, що сприятиме зближенню й узгодженню національної системи судоустрою та статусу суддів із загальновизнаними міжнародними стандартами з метою досягнення несуперечливого законодавства, усунення юридичних колізій та існуючих недоліків системи судочинства в Україні.

Література

1. Юридическая энциклопедия / Л.В. Тихомирова; под ред. М.Ю. Тихомирова. - М.: Издательство Тихомирова М.Ю., 1999. - 526 с.

2. Новий тлумачний словник української мови: у 4 т. / укл. В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. - К. : АКОНІТ, 1998 - Т. 2: Ж-ОБД. - 1998. - 910 с.

3. Луць Л.А. Європейські міждержавні правові системи: загальнотеоретична характеристика: дис. ... докт. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень» / Л.А. Луць; Інститут держави т права імені В.М. Корецького НАН України. - К., 2004. - 447 с.

4. Байтин М.И. Право и правовая система: вопросы соотношения / М.И. Байтин // Право и политика. - 2000. - №4. - [Електронний ресурс]

5. Правова доктрина України: у 5 т. / [Ю.П. Битяк, Ю.Г. Барабаш, М.П. Кучерявенко та ін.]; за заг. ред. Ю.П. Битяка. - Х.: Право, 2013 - Т. 2: Публічно-правова доктрина України. - 2012. - 864 с.

6. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1990. - №31. - Ст. 429.

7. Ратушний С.М. Деякі теоретичні питання гармонізації національного законодавства з міжнародно-правовими нормами / С.М. Ратушний [Електронний ресурс]

8. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, ратифіковано Законом України від 10 листопада 1994 року №237/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. -1994. - №46. - Ст. 415.

9. Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони: Міжнародний документ від 27 червня 2014 р. [Електронний ресурс]

10. Всебічна підтримка європейської інтеграції та наближення законодавства України: Компендіум вибраних доробків українсько-європейського дорадчого центру з питань законодавства (UEPLAC) - Етап V / уклад. Р.Б. Хорольський; за заг. ред. Й. Тачинської. - К.: Батискаф: Майстер книг, 2012. - 504 с.

11. Шемшученко Ю.С. Теоретические проблемы гармонизации законодательства Украины с европейским правом / Ю.С. Шемшученко // Проблемы гармонизации законодательства Украины и стран Европы / под общ. ред. Е.Б. Кубко, В.В. Цветкова. - К.: Юринком Интер, 2003. - С. 35-40.

1.2 Гомонай В.В. Зближення законодавства України з правовою системою Європейського Союзу / В. Гомонай // Держава і право: зб. наук. Праць. - К., 2010. - Вип. 44. - С. 204-212.

12. Луць Л.А. Формування правового механізму взаємодії України з Радою Європи та Євросоюзом / Л.А. Луць // Віче. - 2006. - №7-8. - С. 54-55.

13. Колодій А.М. Використання розроблених у СНД модельних законів як засіб вдосконалення законодавства України / А.М. Колодій // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: матеріали науково-практичної конференції / гол. ред. кол. В.Ф. Опришко. - К., 1998. - 284.

14. Безбородов Ю.С. Международные модальные нормы: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.10 «Международное право; европейское право» / Ю.С. Безбородов; Казанский государственный университет. - Казань, 2003. - 19 с.

15. Тихомиров Ю.А. Курс сравнительного правоведения / Ю.А. Тихомиров. - М.: Норма, 1996. - 427 с.

16. Марченко М.Н. Сравнительное правоведение. Общая часть: [учеб. для юрид. вузов] / М.Н. Марченко. - М.: Зерцало, 2001. - 560 с.

17. International Encyclopedia of Comparative Law. - N.Y., 1975. - VII. - Ch. 5.

18. Рабінович П.М. Законодавство України та норми міжнародного права: критерії відповідності / П.М. Рабінович // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: матеріали науково-практичної конференції (Київ, жовтень 1998 р.). - К.: Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. - С. 255.

19. Нагребельний В.П. Гармонізація законодавства / В.П. Нагребельний [Електронний ресурс]