Деякі питання правової роботи ДФС України з великими платниками податків

Гречанюк С.К.

Щороку дедалі очевиднішим стає розуміння неможливості забезпечити високі бюджетні надходження шляхом виключно збільшення податкового тиску. Світовий досвід свідчить, що найбільш ефективною податковою стратегією є побудова відносин контролюючих органів та платників податків на засадах співробітництва, якість якого оцінюється рівнем добровільності виконання податкових зобов'язань. Тобто покращення податкового клімату можливе завдяки пошуку консенсусу публічних і приватних інтересів.

Великі платники податків є особливими учасниками податкових відносин, оскільки виступають ключовими бюджетоутворюючи- ми суб'єктами. Робота з ними відображає передові технології діяльності контролюючих органів у сфері оподаткування і в подальшому є орієнтиром модернізації фіскальної та правової роботи з іншими платниками. Місія Міжнародного валютного фонду в Україні вважає, що стабільних показників податкових надходжень в Україні можна досягти за допомогою удосконалення засад інституцій- но-правової взаємодії контролюючих органів із великими платниками податків. Але фактори економічної, соціальної та політичної кризи посилюють складність ефективного забезпечення гарантій дотримання прав та законних інтересів великих платників у відносинах із представниками контролюючих органів. А тому процес якісних змін податкової системи України не може бути реалізований без глибокого оновлення правових процедур роботи органів ДФС України з великими платниками. податок правовий фіскальний контролюючий

Мета статті - дослідити поняття, особливості, форми правової роботи ДФС України з великими платниками податків, проаналізувати стадії податково-правової роботи контролюючих органів із великими платниками податків.

Виклад основного матеріалу. Згідно зі ст. 14 Податкового кодексу України, великий платник податків - це юридична особа або постійне представництво нерезидента на території України, в якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовних податкових (звітних) квартали перевищує 1 мільярд гривень або загальна сума платежів, сплачених до Державного бюджету України, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, за такий самий період перевищує 20 мільйонів гривень [5].

Як і інші платники, великі платники податків є самостійними суб'єктами податкової системи, які на засадах добровільності, індивідуальності, загальнообов'язковості зобов'язані сплачувати податки збори та інші платежі. В.І. Теремецький доходить висновку, що учасником податкового правовідношен- ня є суб'єкт податкового права, який реалізує свою правосуб'єктність. Однак важко собі уявити суб'єкта, який набув податкових прав, але не реалізує їх (не беручи до уваги протиправну поведінку) [8, с .742]. Зрозуміло, що великі платники, будучи відібраними на обслуговування до Офісу великих платників податків ДФС України, набувають «подвійної» правосуб'єктності. Перша (загальна) стосується їх як платників - зобов'язальних суб'єктів податкових правовідносин, а друга (спеціальна) - віддзеркалює платників як клієнтів Офісу великих платників податків ДФС України, відібраних на спеціальний режим адміністрування.

Отже, на відміну від інших учасників податкових правовідносин, великі платники володіють спеціальною правосуб'єктністю, змістом якої є сукупність елементів правоздатність, дієздатність, деліктоздатність та ін. У системі обов'язків необхідно виділити загальні (обов'язки, пов'язані з податковим обліком та поданням звітності, декларування та сплата податкових платежів, обов'язки погашення недоїмки, обов'язки виконання законних вимог неперешкоджання законній діяльності посадової особи контролюючих органів та ін.) та спеціальні обов'язки (подання звітності в електронній формі, подання звітності щодо проведених контрольованих операцій та ін.), що властиві виключно великим платникам.

З-поміж загальних прав, що характерні всім платникам, варто звернути особливу увагу на пріоритетні права великих платників, які відображають їх особливий правовий статус: право на укладення угоди про узгодження цін ціноутворення, право не сплачувати більше податків, чим встановлено законом, право на отримання якісних консультацій та адміністративних послуг.

Виділення серед категорій платників великих нерозривно пов'язане з тим, що вони мають не тільки мають стратегічний характер для фіскальної політики держави, але й з тим, що для них характерні складні корпоративні, фінансові та господарські правовідносини як з юридичними особами публічного права, так і з контрагентами - суб'єктами приватного права. Великим платникам властива наявність відокремлених підрозділів, дочірніх компаній та суб'єктів, що разом із ними утворюють фінансово-промислові групи, які, до того ж, можуть мати статус як резидента, так і нерезидента. Відносини з нерезидентом можуть утворювати нові податкові факти. Так, зокрема, у вітчизняного великого платника може виникати право на включення роялті до витрат, що потребує залучення додаткових ресурсів із боку контролюючих органів на його адміністрування.

Обслуговування такої системи звітної документації потребує більшої капіталоєм- ності, матеріальних ресурсів та вищої кваліфікації персоналу ДФС України, що ускладнює характер правової роботи загалом.

Але, незважаючи на означену складність правової роботи, завданням контролюючих органів, відповідно до п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу України, є забезпечення однакового підходу до платників податків, рівність між собою та перед законом [5]. За теорією податкового права, рівними суб'єктами податкових правовідносин є юридичні особи та фізичні особи - суб'єкти господарювання, підприємці незалежно від способу організації господарювання, проведення діяльності на митній території України чи за її межами тощо.

Із метою забезпечення високої якості обслуговування великих платників податків правова робота з ними має базуватися на супроводженні непереривних засобів сервісу та наданні послуг платникам. Характерними рисами такої правової взаємодії є: наявність поділу на добровільну та примусову стадію виконання податкових зобов'язань, поступова втрата ознак примусу, підпорядкованості в діяльності контролюючих органів, підвищення оперативності процедур адміністрування, перехід на електронний документообіг, збільшення обсягу консультативної роботи порівняно з контрольною, забезпечення індивідуального підходу у правовій роботі; підвищення рівня податкової культури великих платників, підвищення довіри до фіскальних органів.

Впровадження сервісного супроводження в систему процедур правової взаємодії передбачає: по-перше, формування сприятливого клімату в середовищі оподаткування; по-друге, є засобом підвищення податкової та правової культури платників; по-третє, стимулювання добровільності виконання зобов'язання сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); по-четверте, забезпечує надання консультацій, зворотного зв'язку та інших інструментів зручного обслуговування платників; по-п'яте, зменшує втручання контролюючих органів у господарську діяльність платників, що загалом створює ефект «непомітності» фіскальних органів; по-шосте, удосконалює комунікативні засоби спілкування громадських та публічних фінансових інститутів; по-сьоме, сприяє формуванню діалогу та довіри платників і контролюючих органів, а також консолідує зусилля щодо наповнення бюджету.

Під час реалізації сервісної функції, однією з форм її правової роботи є надання адміністративних послуг великим платникам як результат здійснення владних повноважень Офісом великих платників податків ДФС України за заявою такого платника. Послуга спрямована на набуття, зміну чи припинення прав або обов'язків великого платника відповідно до закону, а також створення належних умов для добровільного виконання ним податкових зобов'язань.

Концентрованим сегментом сервісного обслуговування великих платників є правова діяльність Центрів обслуговування платників (далі - ЦОП). ЦОП - це структурний елемент та постійно діючий орган у системі центрального та територіальних підрозділів ДФС України, який функціонує у вигляді центру з надання адміністративних, консультаційних, інформаційних послуг, прийняття звітності, вхідної кореспонденції, видачі ключів електронного цифрового підпису [9, с. 214; 7]. Загальними принципами роботи ЦОП є доступність та зручність організації надання послуг, відкритість, прозорість та зрозумілість процедур, оперативність, спрямованість на задоволення потреб клієнта, захищеність персональних даних, неупередженість та справедливість працівників ЦОП [5].

Нині ЦОП Офісу великих платників податків ДФС України надає такі адміністративні послуги великим платникам:

1) інформаційно-довідкові: видача довідки про відсутність заборгованості з платежів до бюджету, що контролюються органами державної фіскальної служби, видача довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи);

2) реєстраційні: реєстрація реєстратора розрахункових операцій, реєстрація книг обліку розрахункових операцій, реєстрація розрахункових книжок;

3) нострифікаційні: засвідчення довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, підтвердження статусу податкового резидента України [1].

Для кожної адміністративної послуги характерний свій правовий режим. Зокрема, для звернення з наданням відповідної послуги великому платнику необхідно заповнити заяву, зразок якої вже розміщений на офіційному порталі ДФС України. Кожній адміністративній послузі присвоюється реєстраційний номер. Правовий статус послуги відображено в інформаційній картці, яка затверджується наказом ДФС України та містить такі елементи: 1) інформація про суб'єкта надання адміністративної послуги (структурний підрозділ ДФС України, місце надання послуги та режим (графік) роботи суб'єкта надання);

2) нормативно-правові акти, якими регламентується надання адміністративної послуги;

3) умови надання адміністративної послуги (підстави для одержання, перелік документів, необхідних для отримання, порядок та спосіб надання документів, платність та строки надання адміністративної послуги, перелік підстав для відмови у наданні адміністративної послуги, способи отримання результату);

4) довідкова інформація.

Надання податкових консультацій є наступною формою правової роботи в системі сервісу, що за своєю правовою природою одночасно є правом платника й обов'язком контролюючих органів.

Ст. 52 Податкового кодексу України передбачено безоплатність надання податкових консультацій контролюючими органами за зверненням великих платників, змістом яких є інструкції щодо практичного використання та застосування окремих норм податкового законодавства. Формальними ознаками процедур надання податкових консультацій великим платникам є такі:

- вони надаються в усній, письмовій або електронній формі протягом 30 днів, що настають за днем звернення;

- мають індивідуальний характер та можуть бути використані лише адресованим платником податків;

- надаються щодо питань, що належать до повноважень контролюючих органів;

- як правило, надаються органом, в якому платник перебуває на податковому обліку [5].

Надання інформаційно-довідкових послуг у межах правової роботи контролюючих органів може відбуватись у формі факсимільного зв'язку, в режимі оаіі-центру чи за допомогою електронної пошти. Експертами інформаційно-довідкового департаменту ДФС України