Дисциплінарна відповідальність та заохочення суддів

2) Голова відповідного Вищого спеціалізованого суду в тих само випадках, які перелічені вище, але щодо суддів спеціалізованих судів.

Вищезазначені суб'єкти вносять до Верховної Ради подання про обрання безстроково відповідних кандидатів на посади суддів. В поданні про обрання кандидата на посаду судді безстроково зазначаються: рівень, місцезнаходження, спеціалізація та назва суду, в який повинен бути обраний суддя. До подання додається особова справа кандидата, яка повинна містити:

письмову заяву кандидата;

рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про рекомендацію обрання судді на посаду безстроково з обов'язковим зазначенням дотриманням вимог, передбачених ст. 127 Конституції України;

протокол кваліфікаційної атестації кандидата (якщо перерва в роботі на посаді судді перевищує п'ять років -- до протоколу про кваліфікаційну атестацію додається висновок про складання кваліфікаційного іспиту та підготовленість кандидата до суддівської роботи);

копію документа, що підтверджує громадянство;

особистий листок з обліку кадрів та автобіографію кандидата;

копію диплома про освіту, наявність вченого ступеня або вченого звання;

виписку з трудової книжки;

характеристику з місця (або попереднього місця) роботи;

довідку про показники роботи судді за останні п'ять років за підписами голови відповідного суду та начальника територіального управління державної судової адміністрації. У довідці повинно бути зазначено: інформація про кількість розглянутих справ по рокам та категоріям, кількість скасованих, змінених вироків, рішень, ухвал та постанов; підстави скасування, зміни вироків, рішень, ухвал; кількість порушених дисциплінарних проваджень та кількість прийнятих рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

біографічну довідку про роботу кандидата в минулому відповідно до даних трудової книжки та інших документів, що підтверджують наявний трудовий стаж;

копії рішень уповноважених державних органів про призначення та перевід суддів на посади;

довідку з медичного закладу про стан здоров'я кандидата;

декларацію про доходи за останній рік за встановленою мінфіном формою.

Відповідно до Закону “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України” від 18 березня 2004 р. обрання кандидата на посаду здійснюється в декілька етапів:

1) звернення кандидата на посаду судді безстроково до державної судової адміністрації, а суддів Верховного Суду України та суддів Вищих спеціалізованих судів -- до голів цих судів за рекомендацією їх для обрання суддями безстроково;

2) рекомендація Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з зазначенням можливості (або висновок про неможливість) обрання кандидата на посаду судді безстроково;

3) внесення Головою Верховного Суду України або головою відповідного спеціалізованого суду до Верховної Ради України матеріалів про обрання кандидата суддею безстроково;

4) розгляд Комітетом Верховної Ради України, до ведення якого відноситься попереднє вирішення питання про обрання суддею, подання про обрання кандидата суддею безстроково, прийняття рішення про рекомендацію або не рекомендацію кандидата на посаду судді безстроково та внесення цього рішення на розгляд Верховною Радою України;

5) прийняття Верховною Радою України рішення про обрання кандидата або відмову йому в обранні на посаду судді безстроково.

В теперішній час Комітетом, до ведення якого відноситься розгляд питання про обрання на посаду суддів безстроково, є Комітет з питань правової політики.

Закон чітко визначає всі строки щодо процедури обрання суддів безстроково. Так, Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглядає питання щодо обрання кандидата, не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку перебування судді на посаді. Подання Голови Верховного Суду України або Голови Вищого спеціалізованого суду на підставі рекомендації Вищої кваліфікаційної комісією суддів України щодо обрання кандидата та іншими матеріалами вноситься до Верховної Ради не пізніше одного місяця після отримання висновку Вищої кваліфікаційної комісії суддів України до голів цих судів.

Комітет здійснює перевірку додержання кандидатом вимог Конституції та Закону України “Про статус суддів”, а також перевірку звернень громадян, громадських об'єднань, підприємств, організацій, органів державної влади всіх рівнів і органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидата. У випадку якщо розгляд звернення вимагає додаткової перевірки, Комітет приймає рішення про направлення їх у Верховний Суд України, вищий спеціалізований суд, Вищу раду юстиції, Вищу кваліфікаційну комісію України, Державну судову адміністрацію, Раду суддів України або кваліфікаційну комісію суддів. Кандидат має право ознайомитись зі зверненнями щодо його діяльності, запитів Комітету за ними та відповідей, отриманих Комітетом.

Секретаріат Комітету в трьох денний строк з дня отримання подання, розповсюджує серед народних депутатів через Апарат Верховної Ради списки кандидатів. На засідання Комітету запрошуються також уповноваженні представники Верховного Суду України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, вищих спеціалізованих судів, Державної судової адміністрації, Ради суддів України, а також кандидат, присутність якого на засіданні згідно з Законом є обов'язковою.

Комітет розглядає подання про обрання кандидата в місячний термін з дня його надходження. Цей строк може бути продовжений Комітетом, але не більш, ніж на 2 місяця, крім випадків, якщо строк проведення перевірки припадає на міжсесійний період роботи Верховної Ради. Розгляд подання здійснюється на засіданні Комітету колегіально, щодо кожного кандидата окремо. Рішення комітету про рекомендацію або не рекомендацію стосовно обрання кандидата оголошується в присутності кандидата. Рішення про не рекомендацію не є перепоною для розгляду цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради.

Процедура обговорення та вирішення питання про обрання суддею безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради встановлена Законом “Про порядок обрання на посаду та звільнення з посади професійного судді Верховною Радою України” та Регламентом Верховної Ради. Зокрема, обговорення питання про обрання кандидата на пленарному засіданні парламенту розпочинається з доповіді представника Комітету. Якщо в Комітеті були висловлені зауваження щодо кандидата, доповідач може проінформувати про це народних депутатів. При наявності зауважень до кандидата, висловлених під час пленарного засідання Верховної Ради, які потребують додаткової перевірки Комітетом, голосування щодо цього кандидата не проводиться.

Рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково приймається шляхом відкритого голосування більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради та оформлюється постановою. У випадку, якщо кандидата не обрано, Вища рада юстиції вносить подання про звільнення цього кандидата з посади судді.

Закон також передбачає можливість повторної рекомендації кандидатури на обрання судді безстроково. Так, якщо кандидата не було обрано суддею безстроково на пленарному засіданні Верховної Ради в зв'язку з нововиявленими обставинами, які були висловлені у виступах народних депутатів, Комітет приймає рішення про звернення до Вищої ради юстиції, відповідної кваліфікаційної комісії суддів щодо перевірки цих обставин, або доручає членам Комітету внести подання про проведення відповідної перевірки, узгодивши термін її проведення, а за результатами перевірки приймає рішення про повторне внесення раніше відхилених кандидатур на пленарне засідання Верховної Ради. Але, в той же час, внесення двічі відхилених Верховною Радою кандидатур не допускається.

Особа, обрана на посаду судді безстроково, набуває статусу професійного судді відповідного рівня і спеціалізації судів з дня ухвалення відповідного рішення Верховною Радою України та принесення присяги судді (п. 3 ст. 61 Закону “Про судоустрій України”).

1.1 Порядок звільнення судді від посади

Механізм припинення повноважень суддів досить близько межує з припиненням статусу судді. Однак ці два явища не є тотожними, хоча в певних випадках й збігаються один з одним. Звільнення судді з посади виступає юридичним фактом припинення суддівських повноважень. Однак позбавлення судді повноважень виконувати функції судової влади не завжди позбавляє його статусу. Тобто статус судді не втрачається, а трансформується навіть після припинення суддівських повноважень. Наприклад, коли суддя на законних підставах виходить у відставку та позбавляється права здійснювати правосуддя, але за ним зберігається звання судді, а також перелік прав, обов'язків та гарантій статусу судді. Правові основи статусу судді, що перебуває у відставці закріплені ст. 43 Закону України “Про статус суддів”.

Підстави і процедура звільнення судді установлені частиною 5 ст. 126 Конституції України, ст. 15 Закону України “Про статус суддів”, ст. ст. 31, 32 Закону України “Про Вищу раду юстиції”.

Підстави звільнення суддів

Конституційна норма містить положення, відповідно до якого звільнити суддю з займаної посади може лише відповідний суб'єкт, що призначив (обрав) його на посаду. Рішення про звільнення судді з посади міститься у відповідному акті Президента України чи Верховної Ради України з вказівкою на підставу його винесення. Рішення є остаточним, оскарженню не підлягає.

Згідно зі ст. ст. 31, 32 Закону України “Про Вищу раду юстиції” розрізняється звільнення судді з посади на загальних (п. 1-3, 7-9 ст. 126 Конституції) та особливих підстав (п. 4-6 ст. 126 Конституції).

Аналіз конституційного положення дозволяє виділити наступні блоки підстав для звільнення судді з посади:

1) настання певної умови, що перешкоджає подальшому перебуванню судді на посаді:

а) закінчення строку, на який його було обрано чи призначено;

б) досягнення суддею шістдесяти п'яти років;

в) хвороба судді, що перешкоджає подальшому виконанню обов'язків судді;

г) подання ним заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

2) у порядку дисциплінарного провадження у випадках:

а) порушення суддею вимог щодо несумісності;

б) порушення суддею присяги.

3) в зв'язку з встановленням певного юридичного факту:

а) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді;

б) припинення його громадянства;

в) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим.

Смерть судді імперативна визначено як підстава для автоматичного припинення його повноважень.

Слід зазначити, що закінчення строку, на який обрано чи призначено суддю, стосується тільки суддів Конституційного Суду і суддів, які вперше призначаються на посаду. Решта суддів обіймає посади безстроково, але відповідно до п. 2 ст. 126 Конституції України вони повинні бути звільнені після досягнення шістдесяти п'яти років.

Звільнення судді з посади в наслідок порушення присяги судді. У встановленому Конституцією переліку підстав звільнення з посади немає таких підстав як звільнення судді з посади в порядку дисциплінарного провадження, за професійною невідповідністю чи невідповідності судді займаній посаді. Суддя може бути звільнений з посади за дисциплінарні правопорушення тільки у випадку порушення ним вимог щодо несумісності чи присяги. Водночас, порушення суддею вимог несумісності є однією з форм порушення присяги, що випливає із сутності присяги судді.