Допит під час проведення розслідування - це процес отримання показань від особи, яка має дані, що мають значення для розслідування кримінальної справи. Допит - це одна з найбільш складних слідчих дій. Складність допиту полягає в тому, що в багатьох випадках перед слідчим стоїть особа, яка не бажає говорити правду або взагалі давати показання.

Мета допиту полягає в отриманні повних та об'єктивних показань, які відображують їх дійсність. Ці показання є джерелом доказів, а дані, що в них знаходяться, - доказами. Якщо говорити про показання підозрю-ваного та обвинуваченого, то це ще й засіб захисту від підозри чи обвинувачення, який необхідно враховувати під час оцінки допиту як слідчої дії.

Методи і прийоми допиту обвинуваченого повинні відпові-дати вимогам законності, етичності, пізнавальної ефективності, вибірковості впливу, відсутності психічного насильства (наявність можливості вільного вибору допитуваним лінії поведінки) та спрямованості на встановлення об'єктивної істини.

Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що підготовка, планування і проведення допиту обвинуваченого повинні допомогти слідчому вирішити такі завдання:

- по-перше, дати можливість перевірити правильність та законність притягнення особи до кримінальної відповідальності;

- по-друге, перевірити правильність застосування запобіжного заходу;

- по-третє, допит обвинуваченого та підозрюваного повинен забезпечити реальну можливість захищатися від підозри та обвинувачення і дати можливість пояснити обста-вини, що пом'як-шують їх відповідальність;

- по-четверте, допит цих осіб може бути ефективним засобом отримання як нових обвинувальних, так і виправдовувальних доказів, які були невідомі слідчому до прове-дення цієї слідчої дії.

Вдала підготовка, планування та професійне проведення допиту повинні допомогти слідчому вирішити ці завдання під час допиту обвинуваченого.

Від формування запитань та обрання правильного моменту для їх постановки залежить ефективність допиту обвинуваченого чи підозрюваного. Одне вдале питання може вирі-шити все.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Конституція України. - К.: ІВА, 1996.

Кримінально-процесуальний кодекс України. - К.: А.С.К., 2002.

Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України / за ред. В.Т. Маляренка, В.Г. Гончаренка. - К.: Форум, 2003

Михеєнко М.М., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. - К.: Либідь, 1999.

Коваленко Є.Г., Кримінальний процес України. - К. Юрінком Інтер, 2003.

Криміналістика за ред. Біленчука П.Д. -К. Атіка 2001.

Удалова С. - “Деякі проблеми допиту обвинуваченого у кримінальному процесі”.

ДЕЯКІ ПРОБЛЕМИ ДОПИТУ ОБВИНУВАЧЕНОГО ТА ПІДОЗРЮВАНОГО

У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ