ДО ПИТАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ МІЖУРЯДОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Нанка А.О., Філімонова Ю.О.

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

У статті розглядаються основні аспекти відповідальності Міжнародних міжурядових організацій. Авторами аналізується Проект статей про міжнародну відповідальність міжнародних організацій. Зроблено детальний аналіз положень даного проекту та більш детально розглянуто види відповідальності за міжнародні правопорушення. Виокремлено невирішені проектом питання та запропоновано спосіб їх реалізації. У висновку автори виокремлюють основний недолік Проекту та аналізують значення запровадження відповідальності міжнародних міжурядових організацій у підтриманні світового правопорядку та стабілізації міжнародних відносин.

Ключові слова: міжнародні міжурядові організації, відповідальність міжнародних міжурядових організацій, Проект статей про міжнародну відповідальність міжурядових організацій.

міжнародний міжурядовий відповідальність правопорушення

Постановка проблеми. Проблема відповідальності міжнародних організацій нерозривно пов'язана з галуззю міжнародно-правової відповідальності взагалі, яка, в свою чергу, є однією з найскладніших і дискусійних галузей сучасного міжнародного права. Оскільки мова йде про міжнародно-правовову специфіку, необхідно відзначити, що мова в статті йде про ті міжнародні організації, які є суб'єктами міжнародного публічного права, а саме про міжнародні міжурядові організації (далі -- ММУО). Функціонування такої кількості ММУО неминуче ставить питання про те, як міжнародне співтовариство має реагувати в тих випадках, коли ці суб'єкти порушують норми чинного міжнародного права, та чи взагалі будуть нести відповідальність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед дослідників, які вивчали питання відповідальності ММУО, варто назвати: О.Н. Мехсія, О.М. Пташенчук, С.С. Нестеренко, Я.М. Жукорська, С.О. Коваленко, М.М. Камишанський, Т.Н. Нешатаева та багатьох інших.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На сучасному етапі проблема відповідальності міжнародних організацій є майже неосвітленою в літературі і незакріпленою в нормативно-правових джерелах. Установчі акти організацій, на жаль, не містять загальних норм, що регулюють питання відповідальності міжнародних організацій. Лише деякі конвенції вирішують проблеми відповідальності організацій в рамках окремо взятого міжнародного договору. Особливу цінність щодо цього питання становить Проект статей про відповідальність міжнародних організацій від 05.08.2011 року (далі -- Проект) [2].

Мета статті. Беручи до уваги викладене, метою цієї статті є розкриття значення міжнародних організацій як механізму міжнародного співробітництва, з'ясування теоретичних положень інституту міжнародно-правової відповідальності ММУО та виявлення прогалин його регламентації.

Тому з огляду мету були визначені такі завдання: проаналізувати доктринальні підходи до визначення поняття «міжнародна організація» та «міжнародна відповідальність»; розглянути історію розвитку та становлення інституту відповідальності міжнародних міжурядових організацій, а також його регламентацію у міжнародно-правових актах.

Виклад основного матеріалу. Перед тим, як здійснювати дослідження особливостей міжнародної відповідальності ММУО, необхідно коротко зупинитись на такій категорії, як «міжнародна організація».

Варто зауважити, що на сьогодні офіційного визначення терміну «міжнародна організація» у міжнародних актах універсального характеру немає. І хоча у Віденській конвенції про право міжнародних договорів від 23.05.1969 р. [1] зазначено, що «міжнародна організація означає міжурядову організацію», що, на нашу думку повною мірою не розкриває юридичну природу міжнародних організацій.

У доктрині міжнародного прав існують різні підходи до визначення терміну «міжнародна організація». Зокрема, І.І. Лукашук визначив міжнародні організації як засновані міжнародним договором організації, покликані на постійній основі координувати дії держав-членів відповідно до наданих їм повноважень [9, с. 63].

К.А. Бєкяшев запропонував більш широке визначення поняття міжнародна організація, відповідно до якого міжнародна організація -- це об'єднання держав, створене відповідно до міжнародного права і на основі міжнародного договору, для здійснення співробітництва в політичній, економічній, культурній, науково-технічної, правової та інших галузях, що має необхідну для цього систему органів, права і обов'язки, похідні від прав і обов'язків держав, і автономну волю, обсяг якої визначається волею держав-членів [9, с. 63].

У сучасному своєму розумінні міжнародні організації як правовий феномен виникли в кінці XIX -- на початку XX століть, коли потреби світового розвитку обумовили необхідність створення постійно діючих колективних міждержавних органів. З появою міжнародних організацій виникла низка теоретичних та практичних проблем, однією з яких є проблема їх відповідальності.

Варто відзначити, що відповідальність належить до числа фундаментальних категорій міжнародно-правової науки. З цього приводу влучно висловлюється С.С. Нестеренко: «Для того, щоб функціонування міжнародних організацій було більш ефективним і безпечним для всіх учасників правовідносин, необхідна всебічна розробка питань відповідальності міжнародних організацій на практиці і в доктрині» [10, с. 65].

З огляду на викладене під міжнародною організацією можна розуміти засновану на міжнародному договорі організацію, яка наділена компетенцією держав та створена для здійснення міжнародного співробітництва у різноманітних галузях.

Визначаючи поняття міжнародної відповідальності, звернемося до визначення, наданого Комісією міжнародного права ООН (далі -- КМП): «Це ті наслідки, які те чи інше протиправне діяння може мати згідно з нормами міжнародного права у різних випадках, наприклад, наслідки діяння в плані заподіяння шкоди та відповідних санкцій» [11, с. 120].

У науці міжнародного права під міжнародно-правовою відповідальністю розуміються конкретні негативні юридичні наслідки, що наступають для суб'єкта міжнародного права в результаті порушення ними міжнародно-правового зобов'язання [12, с. 124].

Тема відповідальності ММУО вперше була піднята Комісією міжнародного права ще в 1963 р. у першій доповіді спецдоповідача А. Ель-Еріан (англ. Mr. Abdullah El-Erian's) з питання про відносини між країнами і міжурядовими організаціями [3].

У резолюції 56/82 від 12.12. 2001 р. Генеральної асамблеї ООН (далі -- ГА ООН) попросила КМП почати роботу над кодифікацією норм щодо відповідальності міжнародних організацій. 55 сесії у 2003 р. було представлено першу доповідь щодо відповідальності міжнародних організацій. Після цього було створено робочу групу з розробки Проекту, головою і спецдоповідачем якої став італійський вчений Джорджіо Гая (англ. Giorgio Guy). Усього було представлено на розгляд КМП вісім доповідей щодо відповідальності міжнародних організацій. У рамках розгляду Проекту на 63-й сесії КМП було представлено Восьму і останню доповідь, яка містила огляд коментарів держав і міжнародних організацій до статей, що були прийняті у 2009 р. і сформульовані рекомендації для розгляду КМП, а також коментарі держав і міжнародних організацій щодо статей, прийнятих у першому читанні [5, с. 355].

05.08.2011 р. на 63-й сесії КМП було прийнято Проект щодо відповідальності міжнародних організацій. Проект складається з 67 статей з коментарями до них. КМП рекомендувала ГА ООН прийняти Проект до уваги, включити його в додаток до резолюції та на одній з наступних сесій ГА ООН розглянути питання про розробку конвенції на основі даного проекту. Проект статей щодо відповідальності міжнародних організацій не є простим дублюванням статей про відповідальність держав. Однак зважаючи на те, що багато положень можуть застосовуватися і до міжнародних організацій, взяті були аналогічні формулювання, лише термін «держава» змінено на «міжнародна організація». Я.М. Жукорська доходить висновку, що така проблема побудови Проекту статей щодо відповідальності міжнародних організацій пов'язана з відсутністю широкої практики в цій сфері [5, с. 356].

Розглянувши історію створення Проекту та його затвердження можна припустити що, одним із основних недоліків Проекту є його кінцева форма. Втілення Проекту в резолюції ГА ООН не робить його міжнародно-правовим актоміз загальнообов'язковою силою. Логічно правильно було б оформити його в конвенцію, що саме й рекомендувала КМП ГА ООН. Проте пройде ще досить багато часу, доки такий документ набуде чинності в якості конвенції, а його положення набудуть загальнообов'язкового характеру [5, с. 357].

Проаналізувавши Проект, який застосовується до міжнародної організації за міжнародно-протиправні діяння (ст. 1) та до держав за міжнародно-протиправні діяння міжнародної організації (ст. 2), необхідно зазначити про те, що КМП ООН виділяє два елементи які необхідні для наявності міжнародно-протиправного діяння міжнародної організації. Перший, що його називають суб'єктивним, це поведінка, котра може виявлятися в дії або бездіяльності міжнародної організації та яку можна приписувати останній. Другий -- об'єктивний, становить порушення міжнародно-правового зобов'язання, прийнятого на себе міжнародною організацією. Дані елементи як складові міжнародно-протиправного діяння міжнародної організації відображені в ст. 4 Проекту [4, с. 57].

Міжнародна організація несе відповідальність, якщо обходить свої міжнародно-правові зобов'язання шляхом прийняття рішення, що зобов'язує чи дозволяє її члену вчинити діяння, яке було б міжнародно-протиправним, якби вчинялося нею самою. І немає значення, чи вчинене за таких обставин членом організації діяння є міжнародно-протиправним зазначається у ст. 17 Проекту.

Тому окрему увагу варто звернути на використання контрзаходів як обставину, що виключає протиправність діяння. До кінцевого варіанта Проекту контрзаходам мала бути присвячена лише ст. 19, яка в остаточному варіанті Проекту вилилася у ст. 22 та Главу ІІ Частини IV в контексті розгляду імплементації міжнародної відповідальності. Якщо у ст. 22 йдеться про застосування контрзаходів міжнародною організацією, то в Главі ІІ Частини IV навпаки -- до міжнародної організації [5, с. 358].

Відповідно до ст. 51 Проекту держава чи міжнародна організація може застосовувати контрзаходи до міжнародної організації лише з метою спонукати її виконати зобов'язання, пов'язані з серйозним порушенням зобов'язань, що випливають з імперативних норм загального міжнародного права.

Контрзаходи до міжнародної організації можуть застосовуватися лише за порушення, що випливають з імперативних норм міжнародного права; вони мають бути пропорційні шкоді з урахуванням тяжкості діяння та порушених прав і припиняються, як тільки міжнародна організація виконає свої зобов'язання щодо відповідальності.

Контрзаходи не можуть застосовуватися міжнародною організацією проти її члена у відповідь на порушення міжнародно-правових зобов'язань, що випливають з правил міжнародної організації, за винятком, коли такі заходи ними передбачені. Тоді вони можуть застосовуватися, якщо не суперечать правилам міжнародної організації, і якщо немає інших належних засобів, щоб спонукати члена міжнародної організації до виконання зобов'язань щодо припинення порушення і відшкодування шкоди. За виконання вищевказаних вимог виключається протиправність даних діянь -- контрзаходів, якщо вони застосовуються згідно з матеріальними та процесуальними вимогами міжнародного права.