Діяльність бюджетних установ на прикладі Пенсійного фонду України
Сторінки матеріалу:
У разі тимчасової відсутності печатки у зв'язку зі створенням нової установи, реорганізацією, зміною найменування, підпорядкованості установи, спрацьованістю або втратою печатки на підставі листа клієнта керівник (заступник керівника) органу Казначейства в резолюції до листа надає дозвіл на прийняття картки із зразками підписів без відбитка печатки. Дозвіл надається на термін не більше десяти днів, а у разі втрати печатки - не більше тридцяти днів.
6.6. Картки та тимчасові картки із зразками підписів та відбитка печатки подаються до органів Казначейства із супровідним листом за підписом особи, яка згідно з цією карткою має право першого підпису.
Разом із карткою та тимчасовою карткою із зразками підписів та відбитка печатки до органів Казначейства клієнтами подаються:
копії сторінок паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, які містять фото, прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, серію і номер паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, інформацію про дату видачі та орган, що видав паспорт, місце реєстрації або тимчасового перебування осіб, які зазначені в картці або тимчасовій картці із зразками підписів та відбитка печатки;
Абзац третій пункту 6.6 розділу VI в редакції Наказу Міністерства фінансів № 866 від 09.10.2013.
Копія документа, виданого органом доходів і зборів, що засвідчує присвоєння фізичній особі реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера), осіб, які зазначені в картці або тимчасовій картці із зразками підписів та відбитка печатки. Пункт 6.6 розділу VI доповнено новим абзацом четвертим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 866 від 09.10.2013.
Копії зазначених документів засвідчуються підписами їх власників та вчиненням напису "Згідно з оригіналом" відповідальною особою клієнта, яка засвідчує копію, із зазначенням її посади, підпису, ініціалів, прізвища та дати засвідчення копії;
Пункт 6.6 розділу VI доповнено новим абзацом п'ятим згідно з Наказом Міністерства фінансів № 866 від 09.10.2013.
Копії відповідних документів (наказ, протокол тощо), що підтверджують повноваження зазначених у картці осіб та надання (тимчасового надання) права першого та другого підписів посадовим особам, що зазначені в картках із зразками підписів (тимчасових картках із зразками підписів), що цим самим уповноважує їх розпоряджатися рахунком (рахунками). Копії цих документів засвідчуються підписом посадової особи, яка підтверджує відповідність копії оригіналу, про що робиться напис "Згідно з оригіналом", проставляються дата, посада, підпис, прізвище та ініціали особи, яка вчинила напис, і завіряються печаткою з найменуванням відповідної установи;
Абзац шостий пункту 6.6 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів № 866 від 09.10.2013.
Після відкриття відповідних рахунків до картки або тимчасової картки із зразками підписів та відбитка печатки клієнтом надається перелік рахунків, якими можуть розпоряджатися зазначені у картці або тимчасовій картці особи, засвідчений підписами осіб, яким надано право першого і другого підписів, та відбитком печатки клієнта.
Перелік рахунків, якими можуть розпоряджатися зазначені у картці (тимчасовій картці) особи, переоформляється у разі відкриття/закриття рахунків клієнтів та у разі переоформлення картки (тимчасової картки) із зразками підписів та відбитка печатки клієнта.
VII. Закриття рахунків в органах Казначейства
7.1. Бюджетні рахунки, відкриті в поточному бюджетному періоді, закриваються не пізніше 31 грудня або в останній день іншого бюджетного періоду. За виняткових обставин Міністр фінансів України може визначити інший термін закриття рахунків, який повинен настати не пізніше ніж через п'ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду.
7.2. У разі змін в законодавстві бюджетні рахунки можуть закриватися протягом поточного бюджетного періоду.
7.3. Закриття бюджетних рахунків для зарахування надходжень (крім власних надходжень бюджетних установ) у зв'язку із виникненням змін у складі видів надходжень або порядку їх зарахування, пов'язаних із змінами в законодавстві, проводиться на підставі складених службових записок щодо закриття бюджетних рахунків за надходженнями:
а) Управліннями (Відділеннями) Казначейства за підписом керівника (заступника керівника) та головного бухгалтера (додаток 3 до цього Порядку), які подаються до головних управлінь Казначейства;
б) структурними підрозділами Головних управлінь Казначейства, якими було ініційовано відкриття відповідних рахунків, погоджених керівником (заступником керівника) відповідного Головного управління Казначейства (додаток 5 до цього Порядку);
в) структурними підрозділами Казначейства, якими було ініційовано відкриття відповідних рахунків, погоджених Головою (заступником Голови) Казначейства (додаток 5 до цього Порядку).
Службові записки щодо закриття бюджетних рахунків за надходженнями після закінчення бюджетного періоду не складаються у разі, якщо реквізити рахунків, що відкриваються у новому бюджетному періоді, не відрізняються від реквізитів рахунків, що закриваються у зв'язку із закінченням бюджетного періоду.
7.4. Бюджетні рахунки для операцій клієнтів, в тому числі бюджетні рахунки для зарахування власних надходжень бюджетних установ, на підставі наданих клієнтами заяв про закриття рахунків (додаток 13 до цього Порядку) за підписом керівника та головного бухгалтера або інших посадових осіб, яким відповідно до затвердженої в установленому порядку картки із зразками підписів та відбитка печатки надано право першого та другого підписів, закриваються:
а) у разі відсутності у поточному бюджетному періоді бюджетних асигнувань за відповідним кодом програмної класифікації видатків та кредитування бюджету (кодом тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів);
б) у разі ліквідації або реорганізації клієнта (приєднання, злиття, виділу, поділу, перетворення), зміни найменування, підпорядкованості.
7.4.1. У разі реорганізації клієнта внаслідок приєднання, злиття, виділу, поділу, перетворення рахунок може бути закритий уповноваженим органом (правонаступником) за умови подання ним таких документів:
- заяви про закриття рахунка;
- копії рішення органу клієнта, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - копії рішення суду або відповідних органів державної влади про припинення юридичної особи, засвідченої у нотаріальному порядку або органом, який прийняв таке рішення;
- картки із зразками підписів і відбитка печатки (додаток 9 до цього Порядку) уповноваженого органу (правонаступника) та переліку рахунків(додаток 10 до цього Порядку), якими можуть розпоряджатися зазначені у картці особи, у двох примірниках. Якщо на рахунку немає залишку коштів, то картка із зразками підписів і відбитка печатки не подається.
РОЗДІЛ 3. ОБЛІК ФІНАНСУВАННЯ ТА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ
3.1 Кошторис доходів і видатків бюджетних установ. Порядок складання, розгляду і затвердження кошторису Бюджетної установи
Загальні положення1. Кошторис доходів і видатків бюджетної установи, організації (далі - кошторис) є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.
Форма кошторису затверджується Мінфіном України.
2. План асигнувань із загального фонду бюджету установи (далі - план асигнувань) - це помісячний розподіл видатків, затверджених у кошторисі для загального фонду, за скороченою формою економічної класифікації, який регламентує взяття установою зобов'язань протягом року.
План асигнувань є невід'ємною частиною кошторису і затверджується разом з кошторисом.
Форма плану асигнувань затверджується Мінфіном України.
3. Установа, незалежно від того, веде вона облік самостійно чи обслуговується централізованою бухгалтерією, для забезпечення своєї діяльності складає індивідуальні кошториси і плани асигнувань за кожною виконуваною нею функцією.
4. Зведені кошториси і плани асигнувань - це зведення показників індивідуальних кошторисів і планів асигнувань розпорядників коштів бюджету нижчого рівня та коштів, передбачених для одержувача за функціональною класифікацією, що складаються головним розпорядником, розпорядником вищого рівня для подання їх Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам. Зведені кошториси не затверджуються.
5. Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів і планів асигнувань.
Установи мають право брати зобов'язання та витрачати бюджетні кошти на цілі і в межах, установлених затвердженими кошторисами і планами асигнувань.
6. Розпорядники бюджетних коштів (далі - розпорядники) - бюджетні установи та організації в особі їх керівників, уповноважені на одержання асигнувань, взяття зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.
7. Головний розпорядник коштів бюджету - це розпорядник, якому затверджуються бюджетні призначення у відповідному бюджеті та має право витрачати кошти бюджету на утримання апарату установи, яку він очолює, і на централізовані заходи, що здійснюються безпосередньо цією установою, розподіляти надані йому кошти бюджету між розпорядниками коштів бюджету нижчого рівня, а також затверджувати їх кошториси і плани асигнувань.
8. Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня (далі - розпорядник нижчого рівня) - це розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику, розпоряднику вищого рівня та (або) діяльність якого координується через нього.
9. Форма плану використання бюджетних коштів одержувачами, яка встановлюється Мінфіном України, є типовою і у разі потреби на вимогу головного розпорядника може бути доповнена іншими показниками.
Порядок складання проектів кошторисів10. Мінфін України, Мінфін Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників дані про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів.
11. Для правильної та своєчасної організації роботи, пов'язаної із складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки
12. Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня з точки зору законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності їх розподілу за економічною класифікацією, повноти надходження доходів, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів.
13. На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подаються Мінфіну України, Мінфіну Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам для включення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку.
Термін розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюється головними розпорядниками з таким розрахунком, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені в бюджетні запити.
14. Проекти кошторисів складаються усіма установами на наступний бюджетний рік, якщо ці установи функціонували до початку року, на який плануються видатки, або на решту періоду року з часу утворення установи. В останньому випадку кошториси складаються і затверджуються для кожної установи окремо у загальному порядку.