Крім того, Конференція Сторін є водночас Нарадою сторін Кіотського протоколу (далі - Нарада сторін). Участь держав з правом приймати рішення на сесіях наради сторін надається лише тим державам, які ратифікували положення Кіот- ського протоколу, тобто всі інші держави, котрі є сторонами РК, можуть бути присутніми на сесіях як спостерігачі [8].

На нашу думку, поєднання в одній інституційній установі - Конференції Сторін, повноваження вищого та нарадчого органу двох взаємопов'язаних міжнародних угод сприяє консолідації в прийняті ними рішень з досягнення цілей РК і здійснення міжнародних механізмів.

Нарада Сторін затверджує належні й ефективні процедури виконання положень Кіотського протоколу та в межах свого мандату приймає рішення, необхідні для його ефективної реалізації. Ухвалення рішень, постанов, додатків і доповнень Конференцією Сторін та Нарадою сторін здійснюється на консенсу- альній основі.

Вітчизняний науковець М.О. Баймуратов зазначає, що консенсус є конструктивним засобом досягнення угод з найскладніших питань міжнародного життя, а отже, більш надійно забезпечує ефективність їх здійснення й виконання [10, с. 209].

Ми підтримуємо думку М.О. Баймуратова та вважаємо, що консенсуальний спосіб прийняття рішень у сфері боротьби зі зміною клімату є одним із найефективніших, оскільки згода на обов'язковість щодо виконання рішення досягається сторонами вже на стадії підготовки цих рішень.

Певні функції РК виконує Бюро як виконавчий орган. Бюро надає консультації й рекомендації щодо роботи в межах РК і Кіотського протоколу, проводить організацію сесій їх вищих органів і роботи Секретаріату. До складу Бюро входять 11 членів: Голова, сім його заступників, два Голови допоміжних органів і доповідач.

Адміністративним органом РК та Кіотського протоколу є Секретаріат, який забезпечує поточну організаційну підтримку роботи найвищих органів РК і Кіотського протоколу. Крім того, Секретаріат допомагає сторонам у збиранні інформації для розроблення національних повідомлень, забезпечує передачу поданих йому національних повідомлень, а також здійснює збір даних інвентаризації парникових газів.

У межах РК і Кіотського протоколу створені та діють ще два спільні органи, а саме: допоміжний орган з наукових і технологічних консультацій та Допоміжний орган з питань виконання [11, с. 212; 8, ст. 15].

Напрями роботи Допоміжного органу з наукових і технологічних консультацій: консультування наслідків і оцінки уразливості навколишнього середовища щодо проблеми зміни клімату; розробка й передача екологічно-безпечних технологій і здійснення технічної роботи щодо вдосконалення керівних принципів, необхідних для підготовки сторонами національних кадастрів викидів парникових газів.

Допоміжний орган з питань виконання допомагає в оцінці й огляді ефективного виконання положень РК та Кіотського протоколу, водночас консультує вищі органи з бюджетних та адміністративних питань.

Допоміжний орган консультування щодо наукових і технічних аспектів та Допоміжний орган зі здійснення спільно співпрацюють у сферах стосовно створення, розробки, оцінювання заходів реагування на зміни клімату, особливо у країнах, які розвиваються, а також порядку використання Кіотських механізмів і надання консультацій під час їх реалізації в межах наявних знань.

У межах здійснення механізму торгівлі квотами на викиди парникових газів Конференція Сторін, як вищий інституційний орган, визначає відповідні принципи, способи, правила, керівні принципи і контролює торгівлю квотами на викиди парникових газів.

Сторона, яка взяла на себе кількісні зобов'язання щодо скорочення викидів парникових газів, може передавати чи купувати одиниці скорочення викидів (далі - ОСВ), Одиниці сертифікованого скорочення викидів (далі - оССв), одиниці установленої кількості (далі - ОУК) та одиниці абсорбції в разі, якщо вона відповідає таким вимогам:

- ратифікувала Кіотський Протокол;

- її ОУК розраховані та зареєстровані відповідно до прийнятих рішень Наради сторін;

- застосовує національну систему оцінювання антропогенних викидів парникових газів. Національна система має бути розроблена й уведена в дію на принципах транспарентності, узгодженості, порівнянності, повноти й точності кадастрів. Сторони також призначають національний орган, який відповідає за порядок ведення кадастру;

- розробила національний реєстр для забезпечення достовірного обліку введення, зберігання, передачі, купівлі, анулювання, вилучення з обігу ОСВ, ССВ, ОУК та одиниць абсорбції й перенесення оУк, оссв і осв на наступний період дії зобов'язань. Національний реєстр ведеться у формі стандартизованої електронної бази та містить спеціальні рахунки, на яких фіксуються вуглецеві одиниці;

- щорічно надає кадастр викидів парникових газів;

- надає додаткову інформацію відносно одиниць установленої кількості в разі, якщо це буде визначено в рішенні Конференції Сторін [12].

Секретаріат здійснює загальнодоступний облік держав, які відповідають вимогам, необхідним для здійснення міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів, та вносить у список ті держави, де були призупинені права на застосування механізму. Крім того, Секретаріат розробляє й веде незалежний журнал операцій для перевірки автентичності операцій обліку введення, зберігання, передачі, купівлі, анулювання, вилучення з обігу ОСВ, ОССВ, ОУК і одиниць абсорбції та перенесення ОУК, ОССВ і ОСВ на наступний період дії зобов'язань. До повноважень Секретаріату також входить розробка бази даних компіляції та обліку викидів, публікація даних на своєму веб-сайті й передача їх до Комітету з дотримання.

Комітет з дотримання надає консультації у сферах стосовно забезпечення виконання положень Кіот- ського протоколу. Так, під час міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів сторони можуть звернутися за консультацією відносно правильності складання національних повідомлень або відповідності методологічним вимогам здійсненого моніторингу викидів парникових газів державами.

Враховуючи те, що торгівля передбачає передачу вуглецевих одиниць, отриманих від упровадження двох Кіотських механізмів - механізму чистого розвитку та механізму спільного впровадження, були створені відповідні інституційні утворення, які забезпечують їхню діяльність.

Виконавчий комітет щодо механізму чистого розвитку здійснює реєстрацію ОССВ за результатами проведених проектів і передає їх інвестуючій стороні. З цього моменту власник ОССВ може здійснювати їх продаж.

Наглядовий комітет механізму спільного впровадження контролює процедуру верифікації проектів спільного впровадження, після чого учасник проекту може передати ОСВ стороні-інвестору.

Висновки. Враховуючи вище зазначене, вважаємо, що інституційні утворення Рамкової Конвенції ООН зі зміни клімату та Кіотський протокол до неї забезпечують не лише швидке реагування на особливості проблеми зміни клімату, а й мають повноваження приймати рішення, деталізувати положення угод, затверджувати правила та керівні принципи здійснення механізмів без додаткової процедури імплементації прийнятих положень державами. такі повноваження інституційних утворень є виявом наднаціональнос- ті. Зокрема, Конференція Сторін, як найвищий інсти- туційний орган, у своїх рішеннях визначає керівні принципи міжнародної торгівлі квотами на викиди парникових газів та зобов'язує учасників розроблювати в національному законодавстві умови, які надають можливість брати участь у продажі певної кількості вуглецевих одиниць. Водночас Конференція Сторін має право приймати рішення про заснування інших допоміжних органів, котрі будуть їй необхідні для здійснення умов рК. також такі інституційні утворення своїми рішеннями можуть уповноважувати держави на виконання визначених ними процедур для подальшої участі в механізмах Кіотського протоколу.

Крім того, інституційні утворення посідають поміжне місце між міжнародними міждержавними організаціями та мають тимчасовий характер і не володіють усіма ознаками правосуб'єктності міжнародної організації. Так, з урахуванням того, що проблема глобальної зміни клімату на сьогодні в межах діяльності РК та Кіотського протоколу потребує більш тісного взаємозв'язку між різними інституційними утвореннями природоохоронних угод, постає необхідність у заснуванні міжнародної організації. Така міжнародна організація має охоплювати всі взаємопов'язані між собою екологічні проблеми суспільства з метою ефективнішого реагування та впровадження механізмів пом'якшення їх наслідків.

інституційний утворення конвенція

Список використаних джерел

1. Медведєва М.О. Теоретичні та практичні аспекти реалізації міжнародно-правових норм у галузі охорони навколишнього середовища / М.О. Медведєва ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин. - К. : Фенікс, 2012. - 484 с.

2. Тихомиров Ю.А. Публичное право : [учебник] / Ю.А. Тихомиров. - М. : БЕК, 1995. - 496 с.

3. Фещенко А.С. Явление наднациональности в деятельности международных организаций / А.С. Фещенко // Советский ежегодник международного права. 1987. - М. : Наука, 1988. - С. 159-171.

4. Толстухин А.Э. О наднациональном характере Европейского Союза / А.Э. Толстухин // Московский журнал международного права. - 1997. - № 4. - С. 16-17.

5. Каюмова А.Р Международная юрисдикция и наднациональность: вопросы соотношения / А.Р Каюмова // Юридические записки. - 2014. - № 1. - С. 126-131.

6. Шпакович О.Н. Наднациональность в праве международных организаций / О.Н. Шпакович // Вестник международных организаций. - 2012. - Вип. - 2 (37). - С. 133-143.

7. Рамкова Конвенція ООН зі зміни клімату [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/995_044/page.

8. Кіотський протокол до Рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_801.

9. Баймуратов М.О. Міжнародне публічне право / М.О. Баймуратов. - Х. : Одіссей, 2009. - 704 с.

10. Білинський-Гродзь Ю. Система органів міжнародного управління у сфері запобігання загрозам природно-кліматичних змін / Ю. Білинський-Гродзь // Збірник наукових праць. - 2009. - Вип. 2І. - С. 209-216.

11. Modalities, Rules and guidelines for emissions trading under Article 17 of the Kyoto Protocol [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://unfccc.int/resource/docs/2005/cmp1/eng/08a02.pdf#page=17.