Не рекомендується упаковувати біологічні зразки в м'який папір, що залишає на об'єкті значну кількість волокон, а також поліетилен , оскільки зберігаючи вологу, ці синтетичні умови для загнивання і втрати об'єктами своїх властивостей. Небажано закріплювати виявлені мікрооб'єкти на липкій стрічці, оскільки це призводить до того що значна частина об'єкта залишається на стрічці.

Речові докази та інші об'єкти належить упаковувати і транспортувати таким чином, щоб уникнути знищення або необоротну зміну їх властивостей. Зазначена вимога спрямована на збереження об'єктів у незмінному вигляді з моменту вилучення або огляду до моменту дослідження їх експертом.

Об'єкти на яких передбачається наявність пально-мастильних, інших легколетких матеріалів, треба поміщати в герметичну упаковку, яка перешкоджає випару летких компонентів. Крім того полімерні матеріали застосовують також як додаткову захисну або контрольну упаковку. [8]

Дуже важливим залишається і той факт, що хоч і експерт має право виходити за рамки завданих питань при дослідженні об'єкта, але це виключно правило, а не обов'язок - експерт може тільки досліджувати об'єкт згідно питань поставлених перед ним. Тому слідчий повинен вміти формулювати питання експерту.

Запитання, сформульовані в постанові, повинні, по-перше чітко визначати завдання експерту і, по-друге, точно вказувати об'єкт, який необхідно піддати дослідженню.

Запитання не повинні виходити за межі спеціальних знань експерта, якому доручається проведення експертизи.

Запитання повинні бути чіткими, визначеними, щоб виключати їх неоднозначне тлумачення.

Запитання в постанові бажано групувати за об'єктами дослідження.

Взаємозалежні запитання перераховуються в логічній послідовності для того щоб позитивні відповіді на перші з них могли використатися при вирішенні наступних, а при негативній відповіді не було необхідності вирішувати інші.

Не слід ставити запитання відповіді на які не вимагають спеціальних знань, а також довідкового характеру та правового характеру.

Припустимі питання експерту пов'язані з виконанням вимог чи спеціальних правил. Наприклад: правила техніки безпеки, правила пожежної безпеки. Вони ставляться з метою визначення можливої і належної поведінки.

Експерт не вправі порушувати самостійно питання пов'язані щодо порушення спеціальних правил, оскільки таке формулювання включає вольовий момент конкретної особи, визначення якого не входить до компетенції експерта.

Перелік питань повинен бути повним у тій, мірі, в якій експертним шляхом необхідно встановити всі факти, що цікавлять слідчого, обставини справи. Не слід задавати всі питання, що відносяться до предмета призначуваної експертизи, зрізних довідників. Необхідно ставити тільки ті запитання, які необхідні для встановлення обставин справи.

Вимоги до запитань, що відносяться до вирішення ідентифікаційних завдань.

При постановці завдання про встановлення тотожності завжди необхідно чітко виділити об'єкт ідентифікації і зазначити його в запитанні.

Якщо необхідно ототожнити конкретне джерело походження об'єктів, то його потрібно виділити з матеріальної обстановки виходячи з конкретних обставин справи, що розслідується.

Питання про ідентифікацію об'єкта за слідами відображеннями має стандартну структуру наступного виду: (вказати механізм утворення сліду) + (вказати слід на предметі слідоносії) + (вказати об'єкт, що перевіряється)

Наприклад:

Утворений слід пальця на склі рукою гр. Л.?

Структура запитання при ототожненні цілого за відділеними від нього частинами наступна: Чи становили раніше єдине ціле (вказати сліди злочину або речові докази) і (вказати об'єкт, що перевіряється)?

Наприклад:

Чи становили раніше єдине ціле аркуш паперу, виявлений на місці події, і блокнот вилучений у гр. Т.?

У деяких ситуаціях для правильної кваліфікації злочинного діяння необхідно встановити належність виявленого або вилученого предмета, речовини, прямо зазначеної в диспозиції статті КК України як предмет злочину. Тоді в запитаннях необхідно вказати найменування вказаної множини.

При розслідуванні злочинів слідчим може бути висунута версія про наявність на поверхні тих або інших об'єктів яких-небудь часток нашарувань. Тому в таких ситуаціях слідчому, варто висунути версію про природу предметів, які при контакті із представленим об'єктом могли залишити частину своєї речовини, і вказати їх як мету пошуку.[8]

Види зразків і тактика їх отримання для проведення експертизи

Крім речових доказів, які виявлені на місці події і направляються на експертне дослідження, експерту бувають необхідні інші пов'язані з розслідуваною подією об'єкти, які використовуються для вирішення поставлених завдань. Ці об'єкти іменуються зразками для експертного дослідження.

Одним з об'єктів експертного дослідження є речовий доказ, який зберіг слід злочину у вигляді відображення властивостей шуканого об'єкта або у вигляді частки, що відокремилася від нього.

Зразки порівняння - це матеріальні джерела інформації, що відображають властивості об'єктів, які перевіряються, або самі ці об'єкти. Об'єктами що перевіряються і від яких відбираються зразки порівняння, можуть бути речові докази, живі люди і трупи, документи. Якщо сліди злочину виникають у процесі і при обставинах розслідуваної події, то порівняльні зразки є продуктом цілеспрямованої діяльності слідчого.

Зразки порівняння є носіями різних властивостей об'єкта, що перевіряється. Залежно від властивостей, які відображаються, зразки для порівняльного дослідження можуть бути підрозділені на чотири види.

Зразки, що відображають особливості зовнішньої будови об'єкта. Наприклад, спеціально виготовлені експериментальні зразки слідів застосування знаряддя злому (лома) , кліше печатки, штампа, знаряддя травми.

Зразки, що відображають склад і структуру об'єкта. За своїм походженням і способом одержання - це частина самого об'єкта, що перевіряється, або частина групи однорідних об'єктів. Прикладом зразків першої групи є зразки ґрунту з ділянки місцевості, на якій було вчинено злочин. До другої відносяться, наприклад, зразки дробу, виявленого і вилученого в домоволодінні підозрюваного. При проведенні деяких експертиз відбираються не зразки, а проби. Наприклад, якщо було вилучено велику кількість наркотичної рослинної речовини, то експертизи підлягають не тільки кілька зразків з різних ділянок рослинної маси, але й середня маса, відібрана з різної глибини і різних місць. Аналогічні проби відбираються при дослідженні харчових продуктів, ґрунту, пально-мастильних матеріалів, тощо.

Зразки, що відображають функціональні особливості об'єкта або механізму утворення його слідів. До функціональних властивостей людини відносяться набуті нею навички, у тому числі професійні. Зразками, що відбивають зазначені навички, є зразки почерку, петлі та вузли, тощо.

Зразки, що відображають одночасно кілька характеристик об'єкта-оригіналу. Наприклад, зразок тексту, виконаний на матричному принтері відображає властивості вбудованого програмного забезпечення, що впливає на формування знаків, особливості зовнішньої будови голок, що характеризуються формою крапок, склад фарбника.

Зразки для порівняльного дослідження із процесуального статусу розділяються на види залежно від часу виникнення і способу залучення до сфери кримінального судочинства.

Вільні зразки. Виникають до порушення кримінальної справи поза зв'язком зі вчиненим злочином і його розслідуванням. До вільних відносяться рукописні матеріали особистої переписки або службові документи (зразки почерку); документи з машинописним текстом, фото- або рентгенівські зображення, дріб, форма, зразки виробів, матеріалу, тощо. Вилучення вільних зразків для порівняльного дослідження здійснюється слідчим і відбувається в рамках таких слідчих дій, як обшук, огляд місця події, огляд трупа, Процедура відбору зразків відображається в протоколі слідчої дії.

Умовно-вільні зразки. Виникають після порушення кримінальної справи, але не у зв'язку з підготовкою матеріалів для проведення експертизи. До умовно-вільних зразків відносяться, наприклад, підпис, рукописний запис у протоколі допиту, письмового пояснення, скарзі, інших документах, виконаних обвинуваченим, підозрюваним під час провадження у справі, а також іншого роду об'єктах.

Експериментальні зразки. Ці зразки одержують після порушення справи у зв'язку із призначенням і проведенням судової експертизи. Експериментальні зразків зразки можуть відбирати два суб'єкти слідчий і судовий експерт. Експерт, якому доручено проведення експертизи, самостійно відбирає зразки при проведенні експертного дослідження. У цьому випадку в ході експертного експерименту відбираються зразки від представлених на експертизу об'єктів, які перевіряються (наприклад, одержання експериментальних гільз при стрілянні з рушниці влученої у підозрюваного). Якщо одержання зразків є частиною виконуваних експертом досліджень із використанням наданих на судову експертизу об'єктів, то будь-якої окремої постанові слідчого не потрібно. У ході досліджень експерт самостійно визначає перелік і обсяг використовуваних ним спеціальних методів і засобів дослідження, він управі вилучати для наступного порівняльного дослідження частину представленого в його розпорядження об'єкта, наприклад, зразки крові, ґрунту тощо. Експерт вправі на власний розсуд обмежитися дослідженням частини об'єкта, якщо це забезпечує вирішення поставлених запитань, а також він може виготовляти копії речових доказів, експериментальні зразки-ушкодження і таке інше.

Самостійне одержання зразків експертом не вимагає окремого процесуального оформлення. Як і весь хід експертного дослідження, відомості про вилучення зразків у процесі проведення експертизи фіксуються в одному процесуальному документі - висновку експерта.[8]

Одержання зразків - це процесуальна дія передбачена ст. 245 КПК України, що проводиться на підставі клопотання сторони кримінального провадження або за дорученням суду.

Питання про відібрання зразків із речей і документів пд. час досудового розслідування вирішує слідчий суддя на підставі клопотання сторін кримінального провадження про тимчасовий доступ до речей та документів. Клопотання слідчого має бути погоджено з прокурором.

Зміст клопотання, перелік речей і документів, доступ до яких заборонено, процесуальний порядок розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, зміст ухвали слідчого судді порядок її виконання передбачені 160 - 166 статтями КПК України. [6]

Важливим є також те, що неправильний відбір проб може призвести до неточних, не відповідаючи дійсності висновкам експерта.

Біологічні зразки для проведення експертизи відбираються за правилами, установленими для проведення освідування особи. Відібрання біологічних зразків у особи здійснюється на підставі постанови прокурора та за необхідністю за участю судово-медичного експерта або лікаря. Якщо відібрання біологічних зразків супроводжується оголенням особи, то відповідні маніпуляції здійснюються особами тієї ж статті, за винятком його проведення лікарем за згодою особи, у якої зразки відбираються.

Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при відібранні біологічних зразків особи іншої статті, коли це пов'язано з необхідністю оголювати особу.

Перед початком відібрання біологічних зразків особі пред'являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно віддати біологічні зразки.

При відібранні біологічних зразків не допускаються дії, які принижують честь гідність особи або є небезпечними для її здоров'я.