Щорічна оцінка виконання службовцями покладених на них обов'язків і завдань проводиться, як правило, безпосередньо керівниками органів влади, керівниками структурних підрозділів [21]. Метою щорічної оцінки виконання державними службовцями покладених на них обов'язків і завдань під час підбиття підсумків виконання ними своїх обов'язків є здійснення регулярного контролю за проходженням державної служби та професійними досягненнями державних службовців шляхом перевірки якості їхньої діяльності відповідно до посадових інструкцій. Щорічна оцінка проводиться з метою поліпшення добору й розстановки кадрів, розвитку ініціативи і творчої активності державних службовців, визначення їх потенціалу, потреб у підвищенні кваліфікації та особистому розвитку; планування кар'єри, вдосконалення процесу планування та організації діяльності як державного службовця, так і державного органу в цілому, виявленні організаційних проблем та оперативного реагування на них, аналізу виконання посадових інструкцій. Тому актуальними питаннями для самоконтролю кожного державного службовця під час складання самооцінки слід вважати слідуючі питання:

1. Наскільки успішно, на Ваш погляд, Ви виконуєте свої посадові обов'язки? Навести окремі приклади. 2. Указати кількість планових завдань, які Вами виконано і які не виконано. Зазначити кількість позапланових завдань (перевірок, відряджень, організації семінарів, інше), які Ви виконували. 3. Які окремі доручення (завдання), що мали ключове значення для роботи державного органу, доручалися Вам? Чи були Ви залучені до роботи в групах щодо розробки відповідних програм, нормативно-правових актів? 4. Навести приклади щодо публікації у виданнях з питань діяльності відповідного державного органу, якщо такі були протягом року. Надати інформацію про навчання (підвищення кваліфікації та отримання освітньо-кваліфікаційного рівня).

При цьому слід зазначити, що у типовій формі бланку щорічної оцінки навіть не згадується про необхідність аналізу виконання службовцем правил етичної поведінки. Тому вважаємо за доцільне доповнити порядок проведення щорічної оцінки виконання обов'язків державних службовців пунктом про перевірку рівня знань і навичок щодо дотримання положень "Загальних правил поведінки державного службовця".

Як відомо, атестація державних службовців проводиться раз на три роки [22]. Атестаційна комісія створюється за рішенням керівника органу державної влади. Під час атестації оцінюються "результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівниками при виконанні службових обов'язків, визначених типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками державних органів відповідно до Закону України "Про державну службу" та інших нормативно-правових актів [1]. У свою чергу знання правил ділового етикету є обов'язковою вимогою типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців всіх рівнів [23]. Таким чином, стиль поведінки державного службовця начебто має підлягати оцінюванню під час проведення атестації. При цьому в переліку пунктів типової службової характеристики посадовця, яку керівник готує і подає до атестаційної комісії, про це навіть не згадується [22]. На думку автора, було б корисним доповнити перелік відомостей про службовця, що проходить атестацію, оцінкою рівня його знань норм "Загальних правил поведінки державного службовця", умінь і навичок застосовувати їх на практиці в професійній діяльності.

Рішення про здійснення контролю за діями державного службовця, що опинився в ситуації конфлікту інтересів, ухвалюється керівництвом органу державної влади, коли такого посадовця не можна перевести на іншу посаду або замістити іншим державним службовцем [18, п. 3.8]. "Загальні правила поведінки державного службовця" передбачають дві форми такого контролю: 1) перевірка особою, визначеною керівником державного органу, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються державним службовцем або відповідним колегіальним органом з питань, пов'язаних із предметом конфлікту інтересів; 2) розгляд справ і прийняття рішень державним службовцем у присутності особи, визначеної керівником державного органу.

Переваги оволодіння мистецтвом самоконтролю полягають у наступному: виконання роботи з меншими витратами часу, краща організація праці; менше поспіху і стресів; більше задоволення від роботи; активна мотивація праці; ріст кваліфікації; зниження завантаженості роботою; скорочення помилок при виконанні своїх функцій; досягнення професійних і життєвих цілей найкоротшим шляхом.

При формуванні цілей треба подбати про їх реальність, конкретність, щоб вони були проранжовані з урахуванням важливості і терміновості, мали визначеність у часі. Життя дається лише один раз і розробляючи цілі, нараз із прагненням досягти успіху у професійній діяльності, не можна забувати й про сім'ю, здоров'я, культурні заходи, самоосвіту, наукову та громадську діяльність.

Планувати доцільно не більше 60% свого робочого часу, а решта - це обов'язково здійснювані щоденні операції та непередбачувані затрати часу і так звана спонтанна активність.

Організовуючи робочий день, державний службовець повинен керуватись принципом, щоб не робота (або підлеглі) ним управляли, а навпаки, вона (чи вони) йому повністю підпорядковувалась, і він був господарем свого часу. Робочий день бажано розпочинати в один і той же час (трохи раніше підлеглих), у гарному настрої і з оптимістичними оцінками ситуації. Продуктивність праці можна підвищити, якщо дещо стандартизувати робочий день і певні роботи проводити у точно відведений час.

Важливо вести облік виконання намічених планів і щоденно підбивати підсумки зробленого. Давньогрецькому мислителю, релігійному і політичному діячеві Піфагору (6 ст. до н.е.) належить вислів: "Якщо ви захотіли спати, не заплющуйте очі, не розібравши власних вчинків за день".

За результатами самоконтролю з'ясовується, що заважає виконанню намічених завдань, де була нераціональна витрата часу, які корективи в план і діяльність доцільно внести. Психологи радять оцінювати свою денну трудову діяльність за чотирибальною оцінкою і якщо вона висока, то придумати самомотивацію (відвідання кінотеатру, стадіону, читання художньої літератури, гра в шахи та ін.). Якщо ж оцінка низька, то це повинно стати предметом для роздумів, пошуку резервів раціоналізації трудової діяльності і економії робочого часу. Те, наскільки успішно державний службовець буде впроваджувати у свою роботу принципи ефективного використання часу, залежить у першу чергу від нього самого і від його бажання працювати раціонально, адже шляхом постановки ясних цілей, правильного вибору пріоритетів і планування свого часу, він завжди досягатиме більшої ефективності в роботі.

3. Ситуація

Профіль професійної компетентності посади, на якій працюю.

Профіль професійної компетентності посади заступника начальника відділу освіти Волноваської РДА

ЗАТВЕРДЖУЮ

Вервейко Т.А.

Керівник апарату Волноваської райдержадміністрації

"___" _________________ 2012 ____ р.

І.

ХАРАКТЕРИСТИКА ПОСАДИ

1.

Найменування державного органу

Волноваська районна державна адміністрація

2.

Найменування структурного підрозділу

Відділ освіти

3.

Найменування посади

Заступник начальника відділу

4.

Група посади державної служби

ІІ

5.

Підгрупа посади державної служби

ІІ-4

6.

Мета посади

Забезпечення реалізації державної політики з питань гарантованого Конституцією України права громадян на отримання загальної середньої освіти

7.

Зміст виконуваної за посадою роботи

- контролює роботу шкіл усіх типів, дошкільних та позашкільних закладів, роботу служби з охорони праці відділу освіти;

- - здійснює постійний зв'язок з органами виконавчої влади та громадськими організаціями щодо запобігання травматизму серед учасників навчально-виховного процесу, визначення базових закладів освіти щодо створення здорових і безпечних умов праці і навчання;

- - здійснює затвердження посадових інструкцій керівників закладів освіти, забезпечує розгляд листів, скарг, заяв громадян;

- - розробляє плани роботи відділу, готує звіти про виконання планування

- - забезпечує контроль за дотриманням державного стандарту загальної середньої освіти навчальними закладами району;

ІІ

ВИМОГИ ДО РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОСОБИ

1.

Мінімальні загальні вимоги

1.1.

Освітньо-кваліфікаційний рівень

Спеціаліст (магістр

1.2.

Освіта

Повна педагогічна освіта

1.3.

Стаж роботи (тривалість у роках, у тому числі на посадах певної групи/підгрупи)

Стаж керівної роботи в освіті не менше 5 років

2.

Спеціальні вимоги

2.1.

Напрям підготовки (спеціальність)

Вчитель, викладач

2.2.

Досвід роботи

Досвід роботи в освіті

2.3

Перелік знань, необхідних для виконання посадових обов'язків

- Конституція України, законодавство України у сфері державного управління, зокрема Закон України "Про державну службу", Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції", "Про загальну середню освіту" "Про освіту" "Про дошкільну освіту", інші закони у сфері освіти та трудове законодавство

- основи психології та сучасні методи управління персоналом;

- державна мова;

- знання комп'ютерної техніки

2.4.

Перелік умінь та навичок, необхідних для виконання посадових обов'язків

- вміння використовувати комп'ютерну техніку та програмне забезпечення;

- вміння організовувати та планувати роботу відділу;

- вміння оперативно приймати рішення, та своєчасно здійснювати контроль за їх виконанням;

2.5

Інші вимоги до рівня професійної компетентності

- підтримка та вираження у своїй діяльності цінностей державної служби, сприяння та формування її позитивного іміджу, інших принципів відповідно до Закону України "Про державну службу";

- неупередженість та об'єктивність;

- відповідальність;

- здатність постійно критично аналізувати кінцеву ефективність, стиль та методи власної організаційно-управлінської діяльності

Використана література