Ця теорія зародилася в Європі наприкінці 30-х років ХІХ ст. Тоді почала формуватися психологія як самостійна галузь знань, набули поширення експериментальні методи дослідження і з'явилися школи з різним трактуванням психіки. Ідеї цих шкіл були запозичені представниками і юридичної науки. Прихильники психологічної теорії намагалися знайти універсальну причину, яка б дала можливість пояснити процес виникнення держави і права. Ними були Г. Тард, Л.Й. Петражицький, Ф.Ф. Кокошкін,, М.М. Коркунов, О. Гірке і Ф. Штір-Зомло та ін. [5, с.30].

Звичайно, психологічна теорія має право на існування, однак, на нашу думку, вона не є центральною теорією у процесі виникнення держави, оскільки становленню держави не достатньо лише психологічних закономірностей діяльності людини.

Окреме місце під час аналізу теорій походження держави займає марксистська (класова) теорія. Цю теорію ще називають соціально-економічною, матеріалістичною, історико-матеріалістичною. Представниками цієї теорії є К. Маркс, Ф. Енгельс тощо.

О.В. Петришин зазначає, що вищезазначена теорія розглядає державу як результат історичного прогресу, обумовленого економічними перетвореннями. Держава виникає внаслідок суспільного поділу праці, появи надлишкового продукту та неминучого зростання суспільних конфліктів і суперечностей. Утворення держави пов'язане з необхідністю стримування пригніченого класу, його експлуатації з боку панівного класу [3, с.13].

Н.М. Крестовська зауважує, що держава і право виникло одночасно через появу приватної власності і розшарування внаслідок цього суспільства на класи [6, с.57].

Позитивною рисою класової теорії є те, що держава виникає як результат природного розвитку суспільства, а найважливішим чинником виникнення держави - є економічний розвиток. На нашу думку, економічні умови є важливими та домінуючими у процесі становлення держави, однак, не слід забувати й про національні, психологічні, релігійні та інші фактори виникнення держави.

У ХХ ст. поширення набула олігархічна теорія, представником якої є французький політолог Бернар Шантебу. Відповідно до цієї теорії виникнення держави пов'язане з природною ієрархією / нерівністю в будь-якій соціальній спільності (за фізичною силою, інтелектуальними здібностями тощо) [6, с.57].

О.Ф. Скакун розглядає три види олігархічного шляху виникнення держави: військовий (поява правлячої військової еліти, в результаті військових походів і захоплення здобичі - це держава франків і монголів); аристократичний (формування управлінської еліти на основі родової аристократії - вождів племен, представників знатних родів, що вирізнялися знаннями і військовими доблестями); плутократичний (плутократія - влада багатих, формування управлінської еліти на підставі майнової переваги) [8, с.40].

Позитивною стороною цієї теорії є виокремлення панівної верхівки, створення певної управлінської структури. Проте метою державної організації є задоволення інтересів та потреб усіх верств населення, не залежно від статусу, фізичної сили, інтелектуальних здібностей та будь-яких інших ознак.

Патримоніальна теорія, як зазначає Т.Г. Каткова, означає, що держава походить від права власника на землю (патримоніум). З права володіння землею влада автоматично поширюється і на людей, які на ній проживають [2, с.10]. Представником цієї теорії є швейцарський мислитель К.Л. Галлер.

Патримоніальна теорія відрізняється своєю логічністю, однак, все ж таки, вона закріплює ідеї, що влада, як і земля, належить лише правителю, який володіє, розпоряджається та користується фактично усім, що знаходиться на території країни.

Гідравлічна (іригаційна) теорія пов'язувала виникнення держави з переходом до іригаційного землеробства. Його впровадження, на думку К. Віттфогеля, створювало поряд із зростанням обсягу сільськогосподарської продукції, необхідні організаційні умови розгалуженого державного апарату. Будівництво іригаційних споруд вимагало жорсткого централізованого управління і підпорядкування. Це призвело до утворення "менеджеріаль - но-бюрократичного" класу, який підкорив суспільство (Месопотамія, Єгипет, Індія, Китай та ін.) [5, с.34].

Більшість сучасних науковців вважають, що ця теорія має лише локальний характер - у місцевостях з жарким кліматом. Але насправді, можна також зауважити, що будівництво іригаційних робіт було паралельним процесом становлення держави, та, навіть, утворення держави було первинним, однак іригаційна система була основою життєдіяльності суспільства того часу.

У сучасній науково-юридичній літературі існує теорія походження держави за расовою ознакою. Расова теорія спочатку була викладена А. де Гобіно, а згодом більш детально її обґрунтував Р.Х. Чемберлен та ін. Вона пов'язана з теорією насильства та поділяє суспільство на класи.

Відповідно до цієї теорії, у світі існують "вищі" раси, які покликані панувати, мати монополію на державну владу, політичне лідерство, і "нищі" раси, яким самою природою передбачено перебувати в підкоренні "вищих" рас, оскільки вони не здатні до засвоєння політичних цінностей і надбань культури [5, с.35].

Теорія інцесту (кровозмішення) була запропонована французьким етнографом К. Леві-Стросом. За цією теорією головним чинником виокремлення людини із світу природи стала заборона (табу) на кровозмішення. Збереження людського роду і подальший його розвиток вимагали створення спеціальних органів усередині родової общини, здатних контролювати додержання заборони інцесту і застосовувати примус до її порушників. Ці контролюючі органи з часом стали виконувати й інші громадські функції, виступаючи прообразом майбутньої державної організації [10, с.58]. Звичайно, ця теорія має право на існування та заслуговує на увагу, як і будь-яка інша, проте, на нашу думку, вважати її основною теорією походження держави є недоцільним.

Техніко-економічна теорія походження держави, на думку її прихильників, пов'язана з виникненням виробничих замість збиральних видів господарювання та їх розвитку, що привело до розкладання первісного суспільства і виникнення держави. Зокрема, Г.В. Чайлд, автор теорії "неополітична революція", який стверджував, що перехід до землеробства та тваринництва автоматично причинив зростання виробництва, а з ним і населення, спеціалізації праці, соціальної та майнової нерівності і таким чином виникнення держави [5, с.35].

Теорія географічного детермінізму, представником якої був Шарль Луї Монтеск'є, категорично відкидала теорію суспільного договору, та означала, що держава і встановлене державною право виникли в результаті природних причин, а саме - розвитку людини і суспільства у певному географічному середовищі. У ХХ ст. теорію географічного детермінізму захищав американський географ Елсуорт Хантітгтон [6, с.56].

Однією з найновіших теорій походження держави є космічна теорія. Прихильниками космічної теорії є А.Л. Чижевський, В.І. Вернадський, Тейяр де Шарден, які вважають, що поява держави зумовлена вторгненням інопланетних цивілізацій, які з приходом на землю заснували власний тип державного управління [І1].

Висновки. У сучасній юридичній науці різноманітність теорій з різних позицій пояснюють процес виникнення держави. Розглянутий нами перелік наукових концепцій не є вичерпним, та з розвитком юридичної науки він може розширюватися, наповнюватися новим змістом.

Розглянувши основні теорії походження держави, можна дійти висновку, що неможливо однозначно стверджувати, яка з зазначених теорій є абсолютно вірною. Кожна з теорій заслуговує на увагу та прихильність, має позитивні, раціональні моменти, переваги, однак, з іншого боку, кожна теорія має певні неточності і тому іі можна хоча б частково спростувати.

1. Балинська О.М. Проблеми теорії держави і права: [навч. посібник] / О.М. Балинська, Т.Х. Гарасимів. - вид.2-е, доп. і перероб. - Л.: Вид-во ЛьвДУВС, 2010. - 416 с.

2. Каткова Т. Г Теорія держави і права: [навч. посіб. у визначеннях і таблицях] / Т.Г. Каткова. - X.: Право, 2014. - 96 с.

3. Теорія держави і права: [посібник для підготовки до державних іспитів] / [Д.В. Лукьянов, С.П. Погребняк, В.С. Смородинський, ГО. Христова]; заг. ред. О.В. Петриши - на. - 2-ге вид., допов. і змінене. - X.: Право. - 2014. - 208 с.

4. Теорія держави і права: [навч. посіб.] / [О.М. Головко, І.М. Погрібний, О.В. Волошенюк та ін.]; за заг. ред.І.М. Погрібного // МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - X.: ХНУВС, 2010. - 276 с.

5. Рудик П.А. Теорія держави: основні теорії, концепції, підходи до вивчення: [навчальний посібник] / П.А. Рудик. - 2-ге вид., перероб. та допов. - К.: Алерта, 2016. - 288 с.

6. Крестовська Н.М. Теорія держави і права. Підручник. Практикум. Тести: [підручник] / Н.М. Крестовська, Л.Г. Матвєєва. - К.: Юрінком Інтер, 2015. - 584 с.

7. Яртим Н.В. Католицькі доктрини походження держави і права / Н.В. Яртим. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgiin/irbis_nbuv/ cgiirbis_64. exe? C21COM=2&I21DBN=UIRN&P21DBN=UJR N&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/ Vnau_f_2011_1_38. pdf

8. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: [підручник] / О.Ф. Скакун. - 4-те видання. - К.: Алерта, 2016. - 528 с.

9. Пилипенко Г.М. Теорія виникнення держави як методологічна основа дослідження державної присутності в економіці / Г.М. Пилипенко // Економічний вісник НГУ - 2007. - № 4. - С.13-19.

10. Загальна теорія держави і права: [підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів] / [М.В. Цвік, О.В. Петришин, Л.В. Авраменко та ін.]; За ред. д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України М.В. Цвіка, д-ра юрид. наук, проф., акад. АПрН України О.В. Петришина. - Харків: Право, 2009. - 584 с.

11. Надобко С.В. Теорії походження держави / С.В. На - добко. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/21 ШР 20l1/Pravo/1 89436. doc. Htm