Зміст

Вступ

Розділ 1. Поняття та значення негласних слідчих (розшукових) дій

1.1 Поняття негласних слідчих (розшукових) дій

1.2 Система негласних слідчих (розшукових) дій

1.3 Негласні слідчі (розшукові) дії як засоби реалізації слідчими своїх повноважень

Розділ 2. Загальна характеристика підстав, умов та порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій

2.1 Підстави та умови проведення негласних (розшукових) дій

2.2 Втручання у приватне спілкування

2.3 Збереження інформації

2.4 Аудіо-, відео контроль особи

2.5 Накладення арешту на кореспонденцію

2.6 Огляд і виїмка кореспонденції

2.7 Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж

2.8 Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів

2.9 Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи

2.10 Установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу

2.11 Спостереження за особою, річчю або місцем

2.12 Аудіо-, відеоконтроль місця

2.13 Контроль за вчиненням злочину

2.14 Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

2.15 Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (експертизи

2.16 Використання конфіденційного співробітництва

Висновки

Список використаних джерел

слідча розшукова дія

Вступ

Актуальність теми дослідження. Нещодавно Верховною Радою України було схвалено новий Кримінальний процесуальний кодекс України. Відповідно до норм нового Кримінального процесуального кодексу України, досудове розслідування кримінальних правопорушень на Україні здійснюється шляхом провадження гласних і негласних слідчих (розшукових) дій під процесуальним керівництвом прокурора. Донедавна переважна більшість негласних слідчих (розшукових) дій, регламентованих главою 21 Кримінального процесуального кодексу України, проводились як оперативно-розшукові заходи. Отримана внаслідок їх проведення інформація використовувалась у доказуванні на досудовому слідстві та суді за умови, що такі дії не розшифровували форм та методів оперативно-розшукової діяльності, які становлять державну таємницю. Уведення до системи досудового розслідування негласних слідчих (розшукових) дій є надзвичайно прогресивним кроком законодавця, що направлений на її удосконалення. Передусім у органів досудового розслідування з'являється можливість самостійного прийняття рішень щодо того, які дії не обхідно здійснити для розкриття та розслідування злочину, у зв'язку з чим буде ліквідована досить болюча проблема взаємодії оперативних та слідчих підрозділів. Окрім того, проведення негласних слідчих (розшукових) дій забезпечуватиме виявлення та розкриття найбільш складних та латентних злочинів, розслідування яких традиційними засобами кримінально-процесуального провадження, що до цього часу застосовувалося на Україні, надзвичайно складно або просто неможливо.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження даної курсової роботи є кримінально-процесуальне законодавство України, яке визначає загальні положення про негласні слідчі (розшукові)дії, визначає їх специфіку та порядок застосування.

Предмет дослідження. Предметом дослідження даної роботи є загальні положення про негласні слідчі (розшукові)дії.

Мета дослідження. Метою роботи є аналіз та дослідження поняття та особливостей негласних слідчих дій, визначення їх специфіки та процесуально порядку їх застосування.

Завданнями курсової роботи є дослідження таких питань:

- поняття негласних слідчих (розшукових) дій;

- система негласних слідчих дій;

- негласні слідчі дії як засоби реалізації слідчими своїх повноважень;

- загальна характеристика підстав, умов та порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

Методи дослідження. Для досягнення поставленної у роботі мети та завдань, були використанні такі теоретичні методи як, аналіз, синтез, порівняння, класифікація, конкретизація, систематизація, узагальнення. За допомогою цих методів було проведено дослідження даної роботи.

Структура курсової роботи. Дана курсова робота складається з двох розділів, які у свою чергу поділяються на підрозділи, а також, вступу, висновків та списку використаних джерел, до яких входять закону України, інші нормативно правові-акти, праці окремих науковців, періодичні видання, а також спеціальна література. Загальний об'єм курсової роботи складає тридцять сім сторінок.

Розділ 1. Поняття та значення негласних слідчих (розшукових) дій

1.1 Поняття негласних слідчих (розшукових) дій

Відповідно до ст. 246 КПК негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих чи розшукових дій, відомості про Факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за деяким винятком випадків [1].

Тобто, такі слідчі дії проводять без відома особи, щодо якої їх вчиняють. КПК передбачає повідомлення як осіб, чиї права були тимчасово обмежені під час вчинення негласних слідчих дій, так і підозрюваного і його захисника про проведення цих дій, причому в письмовій формі. Таке повідомлення надсилають протягом 12 місяців після їх завершення, але не пізніше звернення до суду з обвинувальним актом.

Кримінальний процесуальний закон України у ч. 1 ст. 246 не дає чіткого визначення поняття негласних слідчих (розшукових) дій, а лише зазначає, що вони є різновидом слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню. Відповідно ч. 1 ст. 223 КПК України, слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Виходячи з аналізу зазначених положень КПК України слід дійти висновку, що негласними слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів, або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню. Негласність проведення слідчих (розшукових) дій виражається в тому, що вони здійснюються приховано не лише від осіб, злочинна діяльність яких документується, але й від усіх інших суб'єктів, що не приймають безпосередньої участі у її провадженні. Розголошення відомостей щодо факту та результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій може відбуватися під час ознайомлення сторонами з його матеріалами, на судових стадіях кримінального провадження під час розгляду його матеріалів, або ж у порядку, визначеному ст. 253 КПК України, з метою повідомлення осіб, щодо яких провадилися негласні слідчі (розшукові) дії [7, c.183].

Ці слідчі чи розшукові дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі чи розшукові дії, передбачені КПК, а також ті, рішення про проведення яких приймає слідчий суддя, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Рішення про проведення негласних слідчих чи (розшукових дій приймає слідчий, прокурор, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих чи розшукових дій. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої чи розшукової дії, як контроль за вчиненням злочину [7, c.187].

Оскільки у ході роботи правоохоронних органів можуть використовуватись спеціальні засоби, методи та прийоми роботи, відомості про які становлять державну таємницю, інформація щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій може бути розголошеною лише за умови та у межах, що забезпечує збереження цієї таємниці. У такому разі досудове розслідування та судовий розгляд матеріалів кримінального провадження повинні проводитись із дотриманням режиму секретності.

1.2 Система негласних слідчих (розшукових) дій

У новому КПК передбачено такі види негласних слідчих дій:

1. Втручання у приватне спілкування:

- аудіо- і відеоконтроль особи;

- арешт, огляд і вилучення кореспонденції;

- отримання інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;

- отримання інформації з електронних інформаційних систем.

Слід зазначити, що втручання у приватне спілкування особи можливо лише за ухвалою слідчого судді і не допускається щодо спілкування підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або виправданого із захисником або священнослужителем.

2. Обстеження публічно недоступних місць, житла та іншого майна. Публічно недоступними місцями є такі, куди неможливо увійти або неможливо перебувати на правових підставах без згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб.

3. Встановлення місця розташування радіоелектронного засобу.

4. Спостереження за особою, річчю або місцем.

5. Аудіо- і відеоконтроль місця.

6. Контроль за вчиненням злочину (контрольована поставка або закупівля, слідчий експеримент, імітація обстановки злочину).

7. Негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного аналізу.

8. Використання конфіденційної співпраці.

9. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації (особою, яка виконує спеціальне завдання щодо участі в групі або організації або учасником такої організації, який співпрацює зі слідством на основі конфіденційності) [9, c.221].

На проведення деяких негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених статтями 260 (Аудіо- і відеоконтроль), 261 (арешт, кореспонденції), 262 (огляд і вилучення кореспонденції), 263 (отримання інформації з транспортних телекомунікаційних мереж), 264 (отримання інформації з електронних інформаційних систем), 267 (обстеження публічно недоступних місць), 268 (встановлення місця розташування радіоелектронного засобу), 269 (спостереження за особою, річчю або місцем), 271 (контроль за вчиненням злочину), 274 (негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного аналізу) необхідно отримати дозвіл слідчого судді, але у цій частині нічого принципово не змінюється, оскільки і нині на проведення аналогічних дій, але передбачених Законом України «Про оперативно розшукову діяльність», необхідно отримати дозвіл суду. Тобто, з набуттям чинності нового КПК України у слідчого та прокурора з'явиться певна кількість інструментів, якими вони раніше не володіли [15, c.7-8].

Необхідно звернути увагу на допустимість, одержаних у результаті проведення тієї чи іншої негласної слідчої (розшукової) дії, доказів у кримінальному провадженні. Так, статтею 252 визначено порядок фіксації ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій. Зокрема, визначено, що фіксація ходу і результатів негласних слідчих (розшукових) дій повинна відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченим цих Кодексом. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого в разі необхідності долучаються додатки. Тобто процедура проведення негласної слідчої (розшукової) дії стане легшою для проведення, а відповідно спроститься використання документів, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, порівняно з оперативно-розшуковими діями. А це означає, що негласна слідча (розшукова) дія стане звичайною процесуальною дією та буде повноцінно використовуватися нарівні з уже звичними слідчими діями [11, c.195].

1.3 Негласні слідчі (розшукові) дії як засоби реалізації слідчими своїх повноважень