Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатись також інші особи.

Розгляд клопотань, який віднесений згідно з положеннями КПК до повноважень слідчого судді, здійснюється головою чи іншим суддею Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання. Розгляд клопотання здійснюється за участю особи, яка подала клопотання [6, c.117].

Слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

- вчинений злочин відповідної тяжкості;

- під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або у сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин. Ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень.

Строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії не може перевищувати два місяці. Якщо слідчий, прокурор вважає, що проведення негласної слідчої (розшукової) дії слід продовжити, то слідчий за погодженням з прокурором або прокурор має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про прийняття ухвали.

Крім відомостей, вказаних КПК, слідчий, прокурор повинен надати додаткові відомості, які дають підстави для продовження негласної слідчої (розшукової) дії. Загальний строк, протягом якого в одному кримінальному провадженні може тривати проведення негласної слідчої (розшукової) дії, дозвіл на проведення якої дає слідчий суддя, не може перевищувати шести місяців. У разі, якщо така негласна слідча (розшукова) дія проводиться з метою встановлення місцезнаходження особи, яка переховується від органів досудового розслідування, слідчого судді чи суду, та оголошена в розшук, вона може тривати до встановлення місцезнаходження розшукуваної особи.

Виконання будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії. Отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена [14, c.201].

Розділ 2. Загальна характеристика підстав, умов та порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій

2.1 Підстави та умови проведення негласних (розшукових) дій

Більшість негласних слідчих дій (крім встановлення місця розташування радіоелектронного обладнання та використання конфіденційної співпраці) проводять виключно під час розслідування тяжких або особливо тяжких злочинів. Рішення про проведення таких слідчих дій може ухвалювати слідчий, прокурор або слідчий суддя.

Лише слідчий суддя ухвалює рішення про втручання у приватне спілкування, проникнення в житло чи інше публічно недоступне приміщення, встановлення радіоелектронного засобу, спостереження за особою, аудіо- і відеоконтроль місця. Причому розглядає клопотання прокурора або слідчого про проведення слідчої дії й виносить відповідну ухвалу суддя апеляційного суду за місцем розташування органу досудового розслідування.

Важливим нюансом є те, що до клопотання про проведення негласної слідчої дії обов'язково додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, що робить неможливим проведення таких дій поза рамками розслідування конкретної кримінальної справи.

Відповідне рішення слідчий суддя має ухвалити протягом 6 годин, а термін дії дозволу про проведення негласної слідчої дії становить 2 місяці, після закінчення яких прокурор або слідчий знову повинен звернутися в суд для ухвали нової постанови. Загальний термін проведення негласної слідчої дії в рамках однієї кримінальної справи не може перевищувати 12 місяців. Водночас, якщо метою проведення слідчої дії є розшук особи, яка переховується від органів досудового слідства або суду, воно може тривати до виявлення розшукуваного [19, c.144].

У виняткових випадках, з метою порятунку життя людей або запобігання тяжкого або особливо тяжкого злочину, негласна слідча дія може бути розпочата до постанови слідчого судді. У такому разі прокурор негайно після початку його проведення має звернутися з клопотанням до суду, і якщо слідчий суддя ухвалить відмову, негласна слідча дія має бути негайно припинена. Лише прокурор ухвалює рішення про проведення такої негласної слідчої дії, як контроль за вчиненням злочину. Компетенцією слідчого є ухвалення рішення про проведення таких негласних слідчих дій, як виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності і використання конфіденційної співпраці. Про ухвалене рішення слідчий повинен повідомити прокурора, який, своєю чергою, має право заборонити або припинити проведення негласної слідчої дії.

Проведення негласної слідчої дії покладається на слідчого, а за його дорученням - на органи внутрішніх справ, органи безпеки, податкової міліції, органи Державної пенітенціарної служби, органи Державної прикордонної служби, органи Державної митної служби. За рішенням слідчого або прокурора до проведення таких слідчих дій можуть залучати інших осіб.

За результатами проведення негласних слідчих дій складають протокол, їх перебіг можуть фіксувати за допомоги технічних засобів. Протоколи про проведення негласних слідчих дій, аудіо- та відеозаписи, фотографії, інші результати, отримані за допомоги технічних засобів, вилучені під час їх проведення, речі і документи або їхні копії можуть бути доказами на тих же підставах, що і результати проведення інших слідчих дій під час досудового розслідування. Рішення слідчого або прокурора про відмову в проведенні негласної дії може бути оскаржено під час досудового розслідування, тоді як рішення про його проведення може бути предметом розгляду вже на стадії судового розгляду [10, c.210].

2.2 Втручання у приватне спілкування

Частина 1 ст. 258 КПК, спираючись на конституційні положення, вказує, що ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді. Прокурор, слідчий за погодженням з прокурором зобов'язаний звернутися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на втручання у приватне спілкування у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку, якщо будь-яка слідча (розшукова) дія включатиме таке втручання. Порядок внесення клопотання до слідчого судді та його розгляд регламентується статтями КПК. Як юридична підстава на втручання у приватне спілкування виступає ухвала слідчого судді про дозвіл на його проведення слідчим або за його дорученням оперативним підрозділом. Якщо слідчим суддею постановлено ухвалу про відмову в наданні дозволу на втручання у приватне спілкування, клопотання слідчого, погоджене з прокурором, клопотання прокурора може бути внесено повторно лише уразі додаткового обґрунтування необхідності здійснення втручання у приватне спілкування. У клопотанні, що вноситься повторно, вказуються нові відомості, що обґрунтовують необхідність проведення негласних слідчих (розшукових) дій, пов'язаних із втручанням у приватне спілкування [3, c.75].

Нормами КПК регламентується порядок здійснення втручання у приватне спілкування, зокрема, ч. 3 ст. 258 КПК закріплює, що спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв'язку будь-якого типу. Окремим видом спілкування є приватне спілкування, його визначення міститься у цій же статті: «Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб». Таким чином, якщо учасники спілкування застосували необхідні запобіжні заходи, що, на їх думку, перешкоджають розповсюдженню обмінюваної інформації, спілкування слід вважати приватним і втручання в нього у ході провадження негласних слідчих (розшукових) дій вимагає рішення слідчого судді.

Різновидами втручання у приватне спілкування є: аудіо-, відеоконтроль особи; арешт, огляд і виїмка кореспонденції; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; зняття інформації з електронних інформаційних систем. Не буде втручанням у приватне спілкування документування у ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій публічних виступів, масових зборів, мітингів та демонстрацій, де присутні на них особи проголошують певну інформацію відкрито, з метою її оприлюднення та розповсюдження. Не становитиме також втручання у приватне спілкування аудіо-, відеоконтроль дій та розмов осіб, що перебувають у місцях тимчасового утримання затриманих за підозрою у вчиненні злочину, місцях позбавлення волі, оскільки такі заходи спрямовані на забезпечення внутрішнього режиму цих установ [18, c.29].

Кримінальний процесуальний закон містить заборону на втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя з підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим. Це означає, що негласні слідчі (розшукові) дії, спрямовані на втручання у приватне спілкування захисника, священнослужителя із підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, виправданим, у кримінальному провадженні не проводяться з метою забезпечення адвокатської таємниці та таємниці сповіді.

2.3 Збереження інформації

Якщо прокурор мас намір використати під час судового розгляду як доказ інформацію, отриману внаслідок втручання у приватне спілкування, або певний її фрагмент, він зобов'язаний забезпечити збереження всієї інформації або доручити слідчому забезпечити збереження.

За результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій може бути отримано інформацію, що вказує на ознаки вчинення в діях окремих осіб злочину. Ця інформація документується у порядку, встановленому законом та відомчими нормативними актами органів, що мають право ведення оперативно-розшукової діяльності. Після закінчення негласних слідчих дій за їх результатами складається протокол, який разом з відповідними додатками підлягає використанню у доказуванні на судових стадіях кримінального провадження. Додатками до протоколу є, як правило, предмети і документи, або певні носії інформації. З метою забезпечення представлення стороною обвинувачення до суду як доказів додатків до протоколу про проведення негласних слідчих дій, прокурор повинен застосувати заходи щодо їх збереження [9, c.242].

Додатки до протоколу про проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть зберігатися у прокурора, або у випадках, якщо це неможливо, в органі, що здійснював забезпечення безпосереднього виконання негласних слідчих (розшукових) дій. Із цією метою прокурор приймає рішення та повідомляє орган досудового розслідування про необхідність забезпечення заходів зі збереження матеріальних носіїв інформації, отриманих за результатами проведення конкретної негласної слідчої (розшукової) дії.

Збереження інформації, отриманої внаслідок втручання у приватне спілкування, з дотриманням вимог КПК повинно забезпечуватись прокурором. Прокурор може доручити слідчому забезпечити збереження цієї інформації в порядку, визначеному КПК.

2.4 Аудіо-, відео контроль особи