Зміст конституційного права фізичної особи на доступ до публічної інформації

Кушнір І.В., начальник

Анотація

У статті досліджуються поняття та елементи змісту конституційного права особи на доступ до публічної інформації. Аналізуються поняття «зміст», елементи змісту конституційного права особи на доступ до публічної інформації, дається визначення змісту названого права. Пропонуються висновки та рекомендації. Ключові слова: зміст конституційного права особи на доступ до публічної інформації, елементи змісту конституційного права особи на доступ до публічної інформації.

Аннотация

Содержание конституционного права физического лица на доступ к публичной информации

Кушнир И.В.

Управление по вопросам подготовки конституционных представлений и соблюдения права на доступ к публичной информации Секретариата Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека, ул. Институтская, 21/8, г. Киев, Украина

В статье исследуются понятие и элементы содержания конституционного права личности на доступ к публичной информации. Анализируются понятия «содержание», элементы содержания конституционного права личности на доступ к публичной информации, дается определение названного права. Предлагаются выводы и рекомендации.

Ключевые слова: содержание конституционного права личности на доступ к публичной информации, элементы содержания конституционного права личности на доступ к публичной информации.

Annotation

Content of constitutional right of individual to access public information

Kushnir I.V.

Department for preparation of constitutional petitions and execution of the right to access public information of the Secretariat of the Verkhovna Rada of Ukraine on Human Rights, str. Instytutska, 21/8, Kyiv, Ukraine

The paper examines the concept and elements of the content of the constitutional right to access public information. The paper analyzes the concepts of “content” elements of the content of the constitutional right to access public information, defines the content of the said law. The author offers the following conclusions and recommendations.

1. Signs of the content of the constitutional right of an individual to access public information are: 1) consolidation of the content of the mentioned rights in international regulations, rules of the Constitution and laws of Ukraine;

2. system of personal capabilities; 3) public information through its systematic and prompt divulgation; 4) provision of information upon requests for information.

3. The content of the constitutional right of an individual to access public information is a system of capacities of man and the citizen, enshrined by international law, the Constitution and laws of Ukraine concerning its receipt by the systematic and timely publication or on demand and use it at one's sole discretion.

4. Elements of the content of the constitutional right of an individual to access public information provide possibilities: 1) to receive public information: a) in the official publications; b) on the official web sites on the Internet; c) by information boards; d) in any other way and request for information; 2) to require managers of information to disclose it and provide relevant information upon request; 3) to use common weal to freely collect, store, use, and disseminate information; 4) to appeal against decisions, actions or lack thereof to the manager, disposer, higher body or court.

5. It is proposed to supplement p. 2, Art. 34 of the Constitution of Ukraine, after the words “of his or her choice” with the rule: “Access to public information is guaranteed by laws of Ukraine”.

Key words: content of the constitutional right to access public information, content elements of the constitutional right to access public information.

Проблема змісту конституційного права особи на доступ до публічної інформації досліджувалася в Україні разом з іншими конституційними правами й свободами та має важливе теоретичне значення в науці конституційного права. Названа проблема пов'язана з практикою реалізацією прав і свобод кожною особою та має важливе практичне значення.

Зміст конституційних прав і свобод особи (включаючи й право на доступ до публічної інформації) досліджуються авторами в монографіях, підручниках, посібниках, наукових статтях, тезах доповідей і повідомлень. Серед авторів, що досліджували означену проблему, можна виділити праці В.О. Боняк, В.В. Букача, О.Б. Горової, А.М.Колодія, Л.М. Липачової, М.Г. Матузова, А.Ю. Олійника, В.Ф. Погорілка, П.М. Рабіновича, О.В. Совгирі, Ю.М. Тодики, В.Л. Федоренка, Н.Г. Шукліної та ін. Зміст конституційних прав і свобод ними досліджувався разом та окремо. Зміст конституційного права особи на доступ до публічної інформації як окреме конституційне право людини та громадянина в Україні ще ніхто не досліджував.

Метою дослідження є з'ясування змісту конституційного права особи на доступ до публічної інформації.

Відповідно до мети задачами цього дослідження є такі: а) дослідити праці окремих авторів щодо змісту конституційного права на доступ до публічної інформації; б) сформулювати та проаналізувати ознаки змісту конституційного права особи на доступ до публічної інформації; в) запропонувати авторське визначення та елементи змісту конституційного права особи на доступ до публічної інформації; г) зробити висновки та рекомендації.

Зміст суб'єктивного права особи досліджував М.Г. Матузов. Аналізуючи структурні елементи змісту суб'єктивного права, він акцентує увагу на його соціальному аспекті й пропонує, крім уже існуючих трьох елементів структури, такий структурний елемент, як користування соціальним благом. Отже, М.Г. Матузов підкреслює, що зміст суб'єктивного права та його структура включають у себе не три, а чотири можливості, а саме: а) можливість визначеної поведінки самого уповноваженого суб'єкта права; б) можливість вимагати відповідної поведінки від інших осіб; в) можливість у необхідних випадках звертатися за державним примусом; г) можливість користуватися певним соціальним благом [1, с. 84]. Така структура суб'єктивного права підтримується багатьма вченими теоретиками та конституціоналістами й застосовується як до всіх конституційних прав, їх окремих груп, окремих конституційних прав і свобод людини та громадянина.

В.О. Боняк досліджує зміст конституційного права через чотири основні можливості суб'єкта права та включає право-поведінки, право-вимоги, право-претензії й право-користування. Вона погоджується із чотиричленною структурою змісту суб'єктивного права, вважає, що саме така структура надає останньому цілісності, довершеності, лаконічності. Кожна із чотирьох зазначених можливостей головна, і в єдності вони являють собою органічно цілісне явище [2]. Отже, В.О. Боняк у зміст конституційного права включає можливості особи діяти певним чином, вимагати відповідних дій від зобов'язаної особи, користуватися соціальним благом та звертатися за захистом порушеного права.

В.В. Букач разом з А.Ю. Олійником та В.В. Свистуновим досліджують зміст політичних свобод: а) об'єднуватися в політичні партії та громадські організації; б) збиратися мирно, без зброї та проводити збори, мітинги, походи й демонстрації; в) брати участь у виборах і референдумах. На їхню думку, усі названі свободи включають у свій зміст такі можливості: 1) діяти на власний розсуд, реалізуючи певну свободу; 2) вимагати відповідних дій від зобов'язаних суб'єктів; 3) користуватися визначеною нормами права свободою; 4) звертатися до компетентних органів чи посадових осіб за захистом [3, с. 118-125]. Отже, В.В. Букач, разом з іншими авторами поділяють чотириланкову структуру змісту конституційного права й свободи.

О.Б. Горова, досліджуючи конституційні громадянські права й свободи людини та громадянина, сформулювала їх зміст, включаючи й можливість вільного збору, зберігання, використання та поширення інформації усно, письмово або іншим способом. Вона визначає зміст усіх громадянських прав і свобод, (і право на доступ до інформації) та досліджує можливості поведінки самого уповноваженого, його вимоги до зобов'язаного суб'єкта, користування соціальним благом та звернення за захистом порушеного права [4]. Отже, О.Б. Горова виділяє чотири можливості змісту громадянських конституційних прав і свобод (включаючи й право на доступ до публічної інформації). М. Колодій та А.Ю. Олійник у зміст права на інформацію включають можливості вільно збирати, використовувати, поширювати й зберігати інформацію в будь-який спосіб на свій вибір. До видів інформації вони відносять статистичну, масову, про діяльність державних органів влади та місцевого самоврядування, правову, про особу, довідково-енциклопедичного характеру, соціологічну тощо. Змістовно, на їх думку, право на публічну інформацію включає в себе такі можливості: а) доступу до публічної інформації (відкритої та з обмеженим доступом); б) забезпечення доступу до публічної інформації; в) користування такою інформацією [5, с. 182-183]. Отже, на їх думку, доступ до публічної інформації передбачає можливість уповноваженого суб'єкта відповідно діяти та користуватися соціальним благом вільно збирати, використовувати, поширювати й зберігати інформацію, а забезпечення доступу до такої інформації передбачає можливість уповноваженого суб'єкта вимагати відповідних дій від зобов'язаної особи та звертатися до компетентних осіб за захистом порушеного права.

Л.М. Липачова розглядає зміст конституційного права особи на звернення до міжнародних організацій за захистом свого порушеного права й пропонує в такий зміст включати не чотири, а п'ять можливостей: діяти відповідно до норм права уповноваженого суб'єкта; вимагати відповідних дій від зобов'язаного суб'єкта; користуватися визначеним соціальним благом; звертатися за захистом порушеного права в національні захисні організації; звертатися за захистом порушеного права до міжнародних організацій [6, с. 32]. На нашу думку, можливість особи звертатися до компетентних суб'єктів за захистом порушеного права, включає в себе й можливість звертатися за захистом порушеного права до міжнародних організацій. Ф. Погорілко та В.Л. Федоренко за змістом право на інформацію відносять до культурних прав і свобод. Вони підкреслюють багатогранність змісту названого права. Право на доступ до публічної інформації, на їх думку, має забезпечити реалізацію особи конституційного права на інформацію, прозорість і відкритість суб'єктів владних повноважень та недопустимість розголошення конфіденційної та таємної інформації. Автори підкреслюють той факт, що у вітчизняній науковій і навчальній літературі існує точка зору щодо виділення права на інформацію в самостійну групу інформаційних прав [7, с. 234]. На думку В.Ф. Погорілко, В.Л. Федоренко, конституційне право на доступ до публічної інформації можна відносити до культурних прав і свобод або ж до самостійної галузі права, у якій будуть деталізуватися можливості людини та громадянина щодо реалізації права на інформацію. Отже, автори пропонують розглядати зміст права на інформацію як у групі культурних конституційних прав, так і в межах самостійної галузі інформаційного права. конституційний право конфіденційний захист