Значення державного боргу в державному бюджеті
Сторінки матеріалу:
- Значення державного боргу в державному бюджеті
- Сторінка 2
3
Значення державного боргу в державному бюджеті
Зміст
1. Державний бюджет
2. Державний борг
Висновок
Список літератури 12
1. Державний бюджет
Сьогодні основним інструментом, за допомо-гою якого держава впливає на економіку, є бю-джет, бюджетна і податкова системи. Бюджет може сприяти як стабілізації, так і дестабілізації економіки. Бюджет та податкова система, як свідчить практика останніх десяти років, були одними із чинників, які дестабілізували соціаль-но-економічну ситуацію в Україні, і, по суті, галь-мували реальну ринкову трансформацію економіки. [6, с.187]
Державний бюджет -- це фонд фінансових ресурсів, який перебуває у розпорядженні органів виконавчої влади певного рівня й використо-вується для виконання покладених на них функцій, передбачених конституцією. Державний бюд-жет України складається з республіканського бюджету Автономної Респуб-ліки Крим та місцевих бюджетів. Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи України, є зведеним бюджетом України. Він використовується для аналізу та ви-значення засад державного регулювання економічного й соці-ального розвитку України.
Вищим спеціальним органом фінансового контролю над використанням бюджетних коштів є Лічильна палата, яка в Україні підзвітна Верховній Раді. Вона здійснює експертизу бюджету, контролює його виконання. Важлива роль в системі фінансового контролю належить Казначейству. Організаційно Казначейство - це єдина централізована система, яка включає в себе Головне управління і територіальні органи.
У Законі "Про внесення змін до Закону України про Державний бюджет Ук-раїни на 2005 рік" передбачено обсяг доходів 106,1 млрд. грн. і видатків 114,1 млрд. грн., тоді як у бюджеті, затвердженому 24 грудня 2004 року, доходи й видатки становили відповідно 89,1 млрд. грн. і 97,7 млрд. грн. при дефіциті бюд-жету 8,6 млрд. грн. У державному бюджеті на 2005 рік, в результаті внесених змін, дефіцит становить 6,8%. [10, с.25]
Фактичний бюджет відображає реальні видатки, надхо-дження і дефіцити за певний період. Структурний бюджет відображає, якими мають бути видатки, доходи і дефіцит, якщо економіка функціонує за потенційного обсягу виробництва (визначається дією дискреційних програм, що запроваджені законодавчо). Циклічний бюджет показує вплив ділового циклу на бюджет та вимірює зміни видатків, доходів і дефіциту, які виникають через те, що економіка не працює за потенційного об-сягу виробництва, а перебуває у стані піднесення або спаду (ви-значається дією автоматичних стабілізаторів). Циклічний бюджет є різницею між фактичним і структур-ним бюджетами. [2, с.188]
Держбюджет як фінансовий план може харак-теризуватися трьома станами:
1) збалансований бюджет - видатки бюд-жету дорівнюють доходам;
2) дефіцитний бюджет - видатки перевищу-ють постійні доходи бюджету, тобто податки і податкові надходження;
3) профіцитний бюджет - доходине перевищують нормативні видатки бюджету. Профіцит бюджету затверджується виключно з метою по-гашення основної суми боргу. [1, с.61]
Причини дефіциту Державного бюджету в Україні
- надмірний розмір державного сектору;
- домінуюча політика державного патерналізму;
- неефективна структура народного господар-ства;
- непослідовність реформ фінансової системи;
- падіння доходів в умовах кризового стану економіки;
- зменшення приросту національного доходу;
- надмірно збільшена видаткова частина бюд-жету за рахунок дотацій, які надає держава пев-нимгалузям(енергетика,вугільнапромисловість та інші);
- непослідовна фінансова політика;
- інфляція;
– зростання внутрішнього і зовнішнього боргу тощо.
Відношення суми дефіциту до ВВП, виражене у відсотках, нази-вають рівнем дефіцитності бюджету. Якщо такий рівень становить 1--2%, ситуація є терпимою, якщо більший, то підриваються підва-лини стабільності економіки.
Види бюджетного дефіциту:
1. За формою прояву бюджетний дефіцит поді-ляється на:
а) відкритий - це офіційно визнаний дефіцит у законі про бюджет на відпо-віднийрік;
б) прихований бюджетний дефіцит виникає в ре-зультаті завищення обсягів планових доходів та включення у склад доходів джерел покриття бюд-жетного дефіциту. [1, с.63]
Прихований дефіцит бюджету містить у собі такі складові:
- фінансування державними підприємствами надлишкової зайнятості в дер-жавному секторі і виплати ними заробітної плати за ставками, вищими від рин-кових, за рахунок банківських позик; [13, с.21]
- накопичення в комерційних банках, що відокремились на початкових ста-діях економічних реформ від Центрального банку країни; [13, с.21]
- окремі операції, пов'язані з державним боргом, а також фінансування Центральним банком збитків від заходів щодо стабілізації обміну курсу валюти, безвідсоткових і пільгових кредитів урядові, рефінансування Центральним бан-ком сільськогосподарських, промислових і житлових програм уряду за пільгови-ми ставками. [13, с.21]
в) квазіфіскальний. [13, с.24]
2. За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває :
а) вимушений є наслідком скорочення обсягів ВВП і відповідно обмеженості фінансових ресурсів країни. Прикладом вимуше-ного бюджетного дефіциту є циклічний бюджет ний дефіцит. Циклічний дефіцит бюджету є результатом цик-лічного падіння виробництва (скорочення націо-нального доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон'юнктурних коливань, що призводить до дії автоматичні фіскальні стабілізатори (скорочують-ся податкові надходження через зменшення ста-вок оподаткування при прогресивній системі опо-даткування та збільшуються соціальні трансферти через зниження життєвого рівня населення);
б) свідомий виникає внаслі-док дискреційної фіскальної політики, яка перед-бачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо Державного бюджету. Свідомий бюджетний дефіцит виникає за умов, коли для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду уряд цілеспрямова-нознижуєставкиоподаткуванняізбільшує державні витрати. Відповідно, в період підйому цілеспрямовано створюється бюджетний надли-шок. [1, с.63-64]
3. За напрямом державного фінансування роз-різняють:
а) активний характеризу-ється спрямуванням коштів на інвестування еко-номіки, що сприяє зростанню ВВП;
б) пасивний характеризує-ться спрямуванням коштів на покриття поточ-них видатків (соціальні трансферти, виплата зар-плати у бюджетній сфері та інші). [1, с.64]
4. За терміном дії:
а) тимчасовий - викликається касовими розривами у виконанні бюджету або непередбачуваними подіями та обставинами;
б) стійкий - існує в довгостроковому періоді. [13, с.21]
5. За зв'язком із державним бюджетом:
а) первинний - це різниця між величиною дефіциту бюджету і виплатою процентів за борг;
б) операційний -- це дефіцит державного бюджету з вирахуванням інфляційної частини відсоткових платежів з обслуговування державного боргу. [13, с.23]
Існує три джерела дефіцитного фінансування:
1. Внутрішні позички. В цьому випадку уряд виходить на внутрішній грошовий ринок, де розміщує свої позич-ки, тобто продає державні цінні папери, і за рахунок виручки від їх реалізації отримує необхідні кошти в борг.
2. Зовнішні позички. Ці позички можуть надавати уряду міжнародні фінансові організації, іноземні уряди та приватні іноземні фірми.
3. Грошово-кредитна емісія. Це означає, що Національ-ний банк випускає нові гроші, які не забезпечені зрос-танням товарної маси, і за допомогою певного кредит-ного механізму фінансує уряд. [12, с.187]
Грошово-кредитна емісія може застосовувати-ся лише за умов жорсткого контролю за викори-станням грошей. Вона виправдана в разі спряму-вання коштів у інвестиції, що сприяє зростанню ВВП і викликає невисокі темпи інфляції. Вико-ристання емісійних коштів на поточні витрати (зарплата, соціальні трансферти та інше) призводить до прискорення інфляції. [1, с.64]
У статті 15 Бюджетного кодексу України джерела фінансування дефіциту бюджету визначені таким чином:
Ст. 15-1. Джерелами фінансування дефіциту бюджетів є державні внутрішні та зовнішні запо-зичення. [1, с.64]
Ст. 15-2. Запозичення не використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточ-них видатків, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги. [1, с.65]
Головні проблеми сучасного бюджетного процесу в Україні:
- об'єктивне бюджетне планування, яке б забезпечило реальні надходження до бюджету;
- складання та виконання цільових бюджетних програм;
- підвищення ефективності та прозорості використання бюджетних коштів;
- забезпечення дійового бюджетного контролю на кожній стадії бюджетного процесу. [15, с.25]
2. Державний борг
Державний борг називається на-громаджена сума позичених урядом коштів для фінансування дефіцитів. Державний борг - це сума заборгованості держави перед кредиторами. [2, с.194]
Визначення рівня державного боргу країни є його порівняння з боргом, нагромадженим іншими країнами. Отож державний борг як відсоток ВВП дорівнює у Бельгії 125%, у Гре-ції -- 103%, у США -- 65%, в Україні -- 39%, а в Норвегії -- 34%.[8, с.418]
За даними виступу міністра фінансів України минулого року державний борг України скоротився на 7 млрд. грн., за 2 місяці цього року скорочено на 500 млн. грн..
Головними причинами створення і збільшення держав-ного боргу є:
- хронічний дефіцит Державного бюджету;
- перевищення темпів зростання державних видатків над темпами зростання державних доходів;
- дискреційна фіскальна політика направлена на змен-шення податкового навантаження без відповідного скорочення державних витрат;
- розширення економічної функції держави;
- дія автоматичних стабілізаторів (циклічне зменшення податкових надходжень та збільшення соціальних трансфертів під час економічної кризи);
- залучення коштів нерезидентів з метою підтримки стабі-льності національної валюти;
- вплив політичних бізнес-циклів (надмірне збільшення державних видатків напередодні виборів з метою завоювання популярності у виборців);
- мілітаризація, ведення війн та інші. [2, с.195]
Державний борг складається з:
- заборгованості по випущених і непогашених внутрішніх державних позиках - внутрішній державний борг;
- фінансових зобов'язань країни по відношенню до інозем-них кредиторів на певну дату - зовнішній державний борг. [2, с.195]
Загальний обсяг внутрішньої заборгованості держави може бути поділений на дві частини:
Монетизований борг, який складається з боргів опо-середкованих кредитними стосунками держави з банками. [2, с.195]
Немопетизовапий борг, який складається:
а) з невиконаних державою фінансових зобов'язань, перед-бачених чинним законодавством (заборгованість по виплаті пенсій, стипендій, допомог, заробітній платі та інших видах соціальних виплат);
б) із заборгованості по господарських стосунках з реальним сектором економіки (заборгованість по державних замовленнях, наданню послуг державними установами та інші). [2, с.195]
Зовнішній борг складається із зобов'язань держави перед не-резидентами, які виникають внаслідок міжнародних позик або продажу фінансових активів за кордон. [2, с.195]