Значення державного боргу в державному бюджеті

Сторінки матеріалу:

Темпи зростання зовнішнього боргу залежать від: а) частки зовнішніх запозичень у загальному обсязі наяв-ного боргу; б) процентної ставки (підвищення ставки процента, потре-бує збільшення зовнішніх позик). [2, с.195]

Наслідки бюджетного дефіциту:

У короткостроковому періоді витіснення виникає, коли ефек-тивність фіскальної політики внаслідок реакції ринку грошей зменшується. Збільшення структурного дефіциту через зниження податків чи збільшення урядових видатків може призвести до підвищення процентних ставок і відповідно до зменшення інвес-тицій. Тому ВНП, можливо, і не зростає, а більший структурний дефіцит витіснить інвестиції із сфери виробництва. [2, с.196]

Довгострокові наслідки державного боргу пов'язані з його впливом на нагромадження капіталу та споживання майбутніх поколінь, тобто на довгострокове економічне зростання. Зрос-тання боргу зменшує виробничі потужності, призначені майбут-ньому поколінню, отже воно матиме нижчий рівень доходу. [2, с.196]

Економічні наслідки державного боргу: 1) скорочення споживання населенням країни; 2) витіснення приватного капіталу, що обмежує подальше зростання економіки; 3) збільшення податків для обслуговування державного бор-гу виступає антистимулом економічної активності; 4) перерозподіл доходу на користь власників державних облігацій. [2, с.196]

Управління державним боргом - це сукупність заходів держави, пов'язаних з вивченням кон'юнктури на ринку позич-кових капіталів, випуском нових позик, з виплатою процентів по займам, проведенням конверсій (зміни умов доходності) та консолідацій (зміни строків) займів, визначенням ставок про-центів по державному кредиту, а також погашенням раніше ви-пущених позик, строк дії яких скінчився. [2, с.197]

Рефінансування державного боргу - випуск нових по-зик для того, щоб розрахуватися з власниками облігацій старої позики. [2, с.197]

Висновок

Фіскальна політика - це цілеспрямоване регулювання державних видатків та податкових надходжень для за-безпечення макроекономічної стабільності й економічного зростання. Уряд використовує стимулювальну фіс-кальну політику для подолання спаду і для збільшення реального обсягу виробництва. Вона передбачає збіль-шення державних видатків, зниження податків або певне поєднання обох заходів. Стримувальну фіскальну по-літику, яка передбачає зменшення державних видатків, збільшення податків або поєднання обох заходів, уряд використовує для боротьби з інфляцією попиту.

Фіскальна політика пов'язана з формуванням державно-го бюджету; податки і державні видатки - це основ-ні знаряддя фіскальної політики. Податки поділяють на прямі й непрямі. Прямі податки стягуються безпосеред-ньо з індивідів та фірм, а непрямі накладаються на това-ри і послуги. До податкової системи кожної країни нале-жать: суб'єкти оподаткування (ті, хто сплачує податки); об'єкти оподаткування (прибуток підприємств, заробіт-на плата, вартість майна, кількість землі тощо); одиниця оподаткування (одиниця виміру об'єкта оподаткування); податкова ставка (величина податку на одиницю оподат-кування).

Державний бюджет - це зведена відомість доходів та витрат держави, яка являє собою основний фінансовий план держави на поточний рік і має силу закону.

Основну увагу при аналізі бюджетних проблем економічна наука приділяє доходам та витратам бюджету, двох основних частин економічного процесу.

Вирішальну роль в формуванні бюджету на всіх рівнях виконує податкова система.

Податки - обов'язкові платежі, стягуванні державою з фізичних та юридичних осіб.

Державні витрати можуть значно перевищувати бюджетні доходи, що створює бюджетний дефіцит і веде до зростання внутрішнього державного боргу.

Дефіцит державного бюджету виникає внаслідок надмірних витрат держави на військові цілі, на роздутий апарат чиновників, державних закупівель товарів за підвищеними цінами, тощо.

Дефіцит свого бюджету держава покриває за рахунок позики - випуску державних боргових зобов'язань. Інший шлях покриття дефіцитного бюджету - емісія небезпечних кредитних грошей, що веде до значного стрибка інфляції.

Заходи щодо зниження бюджетного дефіциту: конверсія, перехід від фінансування до кредитування, ліквідація дотацій стрибковим підприємствам, зниження витрат на управління державою, зміна системи оподаткування, підвищення ролі місцевих бюджетів.

Державний борг -- це загальна сума нагромадженої за-боргованості уряду власникам державних цінних папе-рів, яка дорівнює сумі дефіцитів за вирахуванням надли-шків бюджету. Для оцінки величини боргу найчастіше використовують відносні показники заборго-ваності - державний борг, виміряний як відсоток ВВП або як відношення суми обслуговування боргу до ВВП. Упродовж повоєнного періоду державний борг у бага-тьох країнах світу зростав, що спричинялося зниженням податків без відповідного зниження державних видатків, циклічними спадами тощо.

Проблеми, які пов'язані із державним боргом:

виплати процентів по державному боргу збільшують нерівність у доходах;

виплати проценту по боргу вимагають підвищення боргів, які підривають дію економічних стимулів;

виплати проценту або основної суми боргу іноземцям викликають переведення частини національного продукту за кордон;

запозичення урядом на ринку капіталів для рефінансування боргу або сплати процентів можуть збільшити ставки процента і витиснути приватне інвестиційне фінансування.

При виникненні бюджетного дефіциту уряд повинен або додатково друкувати гроші, або позичати в населення. Нагромаджені позичкові суми називають державним боргом.

Список використаної літератури

1. Базилевич В. Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний почібник. - Київ, 2002. - 240с.

2. Базилевич В. Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка. Навчальний посібник. - Київ: Атака, 2002. - 368 с.

3. Василевська Г.В. «Податкова політика у регулюванні економічного зростання». «Фінанси України ». - 2003, № 2. - 39-43 с.

4. Іголкін І. В. «Податкова реформа як об'єктивна необхідність зміцнення дохідної частини державного бюджету». «Фінанси України ». - 2005, № 8. - 19-24 с.

5. Кемпбелл Р. М., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и політика. В 2Т.: Пер. с англ. 11-го изд. Т. 2. - М.: Республіка, 1992. - 400 с.

6. Михасюк І., Мельниу А. «Державне регулювання економіки». - Київ, 2000. - 570 с.

7. Отрошко О. В. «Фіскальна політика як засіб стабілізації економіки». «Фінанси України ». - 2005, № 6. - 69-75 с.