Варто зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 93 Закону № 3018-III особі, яка не рекомендується кваліфікаційною комісією для обрання суддею безстроково, може бути призначено повторний (додатковий) іспит. Повторний (додатковий) іспит суддя складає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України в місячний строк з дня прийняття рішення про відповідний дозвіл. Якщо суддя не впорався з повторним (додатковим) іспитом, Вища кваліфікаційна комісія суддів України направляє до Вищої ради юстиції рекомендацію про його звільнення з посади судді.

Важливим фактором визначення рівня професійності судді протягом його суддівської та адміністративної кар`єри є поточна атестація, здійснення якої відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону № 3018-III покладено на кваліфікаційні комісії суддів. За результатами кваліфікаційної атестації комісія може прийняти рішення щодо:

присвоєння судді відповідного кваліфікаційного класу;

рекомендації для зайняття посади судді, в тому числі у суді вищого рівня.

У чинному законодавстві передбачені такі підстави для призначення кваліфікаційної атестації судді:

1. вимоги закону щодо присвоєння кваліфікаційного класу судді, призначеного на посаду вперше;

2. закінчення встановленого законом строку перебування судді у відповідному кваліфікаційному класі;

3. зайняття суддею посади в суді вищого рівня;

4. подання про дострокове присвоєння судді кваліфікаційного класу, про присвоєння більш високого кваліфікаційного класу, заява судді про обрання суддею безстроково або про переведення до суду вищого рівня;

5. рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення;

6. заява судді про поновлення кваліфікаційного класу.

Порядок і форми проведення кваліфікаційної атестації визначені в ст. 90 Закону № 3018-III . Встановлено, що чергова кваліфікаційна атестація судді проводиться не пізніше одного місяця з дня закінчення строку його перебування у присвоєному йому кваліфікаційному класі, а дострокова кваліфікаційна атестація - не раніш як через два роки з дня останньої його атестації. При цьому позачергову кваліфікаційну атестацію суддів призначають безпосередньо при готовності кваліфікаційної комісії суддів розглянути відповідне звернення, але не пізніше двох місяців з дня його надходження.

Важливо, що на суддю, який підлягає кваліфікаційній атестації, голова відповідного суду складає характеристику, в якій вказує ділові та моральні якості судді, дає оцінку його професійній діяльності. До характеристики можна додавати рішення зборів суддів суду, в якому працює суддя. Характеристику на голову суду для кваліфікаційної атестації складає голова відповідного суду вищого рівня, а до характеристики обов`язково має бути додано рішення зборів суддів цього суду.

Слід зазначити, що суддя має право ознайомитися з характеристикою та одержати її копії не пізніше 15 днів до проведення кваліфікаційної атестації. Кваліфікаційну атестацію проводять у присутності судді, якого атестують. У розгляді питання про атестацію судді можуть брати участь голова суду, який склав характеристику судді, а також представники відповідного органу суддівського самоврядування за дорученням. У разі неприбуття судді з поважних причин на засідання кваліфікаційної комісії він може бути атестований заочно, якщо комісія визнає це можливим і за умови, що питання атестації не пов`язане з дисциплінарним провадженням.

У цьому контексті доцільно звернути увагу на зміст деяких рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 9 червня 2006 р. Йдеться, насамперед, про терміни внесення повторного подання головами відповідних судів щодо суддів, обраних безстроково, яким відмовлено в рекомендації на обрання в суд вищого рівня. Встановлено, що таке подання може бути внесене головами відповідних судів до кваліфікаційної комісії суддів не раніше року з часу прийняття такого рішення.

Слід також звернути особливу увагу на результат розгляду Вищою кваліфікаційною комісією України питання про порядок розгляду подань голів відповідних судів щодо присвоєння наступного кваліфікаційного класу судді, якого переведено (обрано) на посаду в суді вищого рівня без дотримання мінімального терміну перебування судді у раніше присвоєному класі. З цього приводу Вища кваліфікаційна комісія суддів України вирішила, що розгляд кваліфікаційними комісіями суддів вказаних подань відбувається шляхом кваліфікаційної атестації судді у формі кваліфікаційної співбесіди з урахуванням вимог ч. 6 ст. 92 Закону № 3018-III. Голова відповідного суду протягом 6 місяців з дня переведення (обрання) судді на посаду в суді вищого рівня вносить до відповідної кваліфікаційної комісії суддів подання про проведення позачергової кваліфікаційної атестації судді щодо присвоєння відповідного кваліфікаційного класу, встановленого для суддів цього суду, без дотримання мінімального терміну перебування судді у раніше присвоєному кваліфікаційному класі. Судді, якого перевели (обрали) на посаду в суді вищого рівня, за результатами кваліфікаційної співбесіди відповідної кваліфікаційною комісією суддів може бути присвоєно кваліфікаційний клас, що встановлено для суддів цього суду без дотримання мінімального терміну перебування судді у раніше присвоєному кваліфікаційному класі. Узагальнення практики розгляду кваліфікаційними комісіями суддів атестаційних справ свідчить про відсутність ефективної системи оцінювання претендентів на посаду судді та відсутність належної професійної підготовки у самих претендентів. На думку І. Самсіна доцільно запровадити єдину систему оцінювання, розробку якої доручити Академії суддів України спільно з Вищою Кваліфікаційною комісією суддів України. За запропонованою схемою кандидати на призначення суддею вперше мають звернутися до відповідного управління Державної судової адміністрації, яка призначає вказаних осіб до складання кваліфікаційного іспиту в Академії суддів України. При цьому, вбачається, що такий іспит повинен проводитись у формі тестування з юридичних дисциплін. У разі успішного складання тесту кандидатів на посаду судді направляють до відповідної кваліфікаційної комісії для проведення кваліфікаційної співбесіди. Мета кваліфікаційної співбесіди - встановлення готовності (морально-етичної, психологічної) кандидата до здійснення правосуддя. На цьому, власне, має завершуватися процес оцінки професійних якостей особи, яка претендує на посаду судді.

Але є й недоліки роботи кваліфікаційних комісій у відбору кандидатів на посаду судді, на сучасному етапі ця процедура є досить формальною. При виборі кандидатів не беруться до уваги звички та здібності претендента, його можливостей самостійно приймати рішення, гнучкість мислення, добрий характер, відповідальне відношення до роботи. Поза увагою залишаються: моральні, психологічні, медичні та інші особисті аспекти. Відомі випадки, коли при певних обставинах кваліфікаційні комісії приймають неадекватні рішення, які не співпадають з характеристиками кандидата.

Так, в парламент звернувся Голова Верховного Суду України з заявою про обрання громадянина К. суддею воєнного суду безстроково. По даним характеристики, протоколу збору офіцерів-суддів місцевого воєнного суду, рушення кваліфікаційної комісії суддів воєнних судів встановлено, що К. до виконання своїх службових обов`язків відноситься не добросовісно, із-за поганих професіональних здібностей допускає суттєві недоліки в роботі, морально не стійкий, зловживає спиртними напоями, мають місце навмисного відхилення від розгляду судових справ, неодноразово притягувався до відповідальності.

Для порівняння: на думку Вищої кваліфікаційної комісії суддів, згаданий вище кандидат на посаду судді має відповідний рівень професійних знань, досвід судової роботи, високі ділові і моральні якості, відповідає зайнятій посаді.

У такому контексті говорити про якісь фундаментальні принципи формування професійного корпусу суддів навіть соромно. Подібна неузгодженість в позиціях органів, які фактично дають суддям путівку в життя, заважає нормальній діяльності судової системи. Більше того, визначені підходи вдосконалення статусу суддів не тільки порушують загальні принципи відбору кадрів, а ще й створюють сприятливий клімат для корупції в судах.

Неможливість впоратися з такою ситуацією зумовлена якраз тим, що в склад комісій в основному входять представники судової формації і, користуючись правом „більшості”, створюють кругову поруку. Справді, хіба буде суддя голосувати проти свого колеги, якщо невдовзі він сам може опинитися в подібній ситуації? Я думаю, що ні.

Разом з тим, положення Закону „Про судоустрій України”, регламентуючі порядок формування судової влади, не дають можливості приймати участь в цьому процесі представникам інших гілок влади. І головне - виписана в чинній ст. 74 Закону норма, яка передбачає, що діяльність кваліфікаційних комісій здійснюється в апеляційних округах, робить практично неможливе їх належне функціонування, а також безпідставне відлучення представників виконавчої та законодавчої влад у 18 областях від участі у формуванні судової влади в певних регіонах. Не додає авторитета також Вища кваліфікаційна комісія суддів України і відсутність в її складі представника Державної судової адміністрації та народних депутатів України.

Таким чином ми бачимо, що кваліфікаційні комісії суддів відіграють саму першу, найважливішу роль у формуванні професійного корпусу суддів. Але процвітання корупції в них, заважає виконувати свої завдання належним чином. А це в свою чергу впливає на те, кому довірити правосуддя в тому чи іншому суді. Якщо судити буде суддя, який зарекомендований кваліфікаційною комісією як найкращий кандидат, а насправді - не буде знати всі тонкощі судової справи, то тоді яка доля чекає тих, хто надіється на справедливий суд? І хіба можна говорити про високий рівень здійснення правосуддя, якщо його буде здійснювати не кваліфікований суддя?

Розділ 2. Повноваження та організація роботи кваліфікаційних комісій суддів.

2.1 Повноваження кваліфікаційної комісії суддів

Повноваження - право, надане кому - небудь для здійснення чогось;компетенція, доручення, повновладдя. Повноваження кваліфікаційної комісії суддів - це сукупність закріплених Конституцією України та Законом „Про судоустрій України” прав та обов`язків, що визначає її місце як постійно діючого органу в системі судоустрою України. Відповідно до ст. 77 Закону України „Про судоустрій України” кваліфікаційна комісія суддів:

перевіряє відповідність кандидатів у судді вимогам, встановленим законом, проводить їх кваліфікаційне атестування і дає висновок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, який пропонується на посаду судді; дає висновки про звільнення з посади судді;

проводить кваліфікаційну атестацію суддів відповідних судів і присвоює суддям кваліфікаційні класи(не вище другого);

розглядає звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проводить пов`язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушує дисциплінарне провадження і вирішує питання про дисциплінарну відповідальність судді;

припиняє перебування у відставці суддів місцевих судів;

здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Практично всі повноваження дають підстави віднести кваліфікаційні комісії суддів до органів державної влади, оскільки, вирішуючи питання, які входять до їх компетенції, вони, по суті, здійснюють державно - владні повноваження. Крім того, комісії, реалізуючи деякі повноваження (наприклад, здійснюючи кваліфікаційну атестацію суддів), діють не тільки і не стільки в інтересах самих суддів, скільки суспільства і держави в цілому.