ВСТУП

Актуальність теми. Концепція правової держави завжди пов'язується, перш за все, з ідеями природних невідчужуваних прав людини, з їх визнанням, повагою та охороною з боку держави.

Конституція України визнає, що «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю» [1, ст.3].

Також Конституція України закріпила головне природне право кожної людини - право на життя: «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань» [1, ст.27]. Життя є найбільш цінним із благ не лише для людини, а й для українського суспільства в цілому, тому захист життя людини гарантується Конституцією України, а за посягання на життя встановлена найбільш сувора - кримінальна відповідальність.

На життя особи посягає найтяжчий злочин - вбивство яке у кримінальному праві визначається, протиправне і винне заподіяння смерті при посяганні на життя іншої людини.

Поряд із відповідальністю за умисне вбивство без обтяжуючих і пом'якшуючих обставин (ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі КК) та при обтяжуючих обставинах (ч. 2 ст. 115 КК) чинне кримінальне законодавство передбачає відповідальність за умисні вбивства при пом'якшуючих обставинах: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК), умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини (ст. 117 КК), умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК).

Актуальності курсова робота набуває у зв'язку з необхідністю осмислення відповідних положень КК України - перш за все з метою найбільш точного розуміння (тлумачення) кримінально-правових норм, що передбачають відповідальність за посягання на життя, їх правильного застосування та подальшого вдосконалення.

Мета роботи полягає у комплексній кримінально-правовій характеристиці складів злочинів, передбачених статтями 115, 116, 117, 118, КК, та формулювання на її основі науково обґрунтованих пропозицій і рекомендацій щодо удосконалення кримінального законодавства України і правозастосовчої діяльності.

Поставлена мета зумовила необхідність розв'язання таких головних завдань:

дослідити об'єктивні та суб'єктивні ознаки різних видів вбивств;

детально вивчити обставини, що є обтяжуючими та пом'якшуючими вину при вчиненні вбивства;

проаналізувати спеціальну літературу з проблем кваліфікації вбивств;

дослідити проблему караності вбивств.

Об'єктом роботи є вбивство, а саме його кримінально-правова природа та види: просте умисне вбивство, умисне вбивство з обтяжуючими обставинами і пом'якшуючими обставинами.

Предметом роботи є кримінально-правові норми, що передбачають відповідальність за вказані види вбивств, їх доктринальне розуміння та практика застосування.

Методами для досягнення поставленої мети в процесі дослідження є такі: системний - для комплексного розгляду складових предмета дослідження, елементів як єдиного цілого; діалектичний метод - для дослідження елементів та ознак складів злочинів, зокрема, при з'ясуванні співвідношення між окремими формами зовнішнього прояву вбивств; функціональний - для з'ясування змісту об'єктивних та суб'єктивних ознак досліджуваних складів злочинів при кримінально-правовій кваліфікації діянь;

Теоретичною основою дослідження стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених в галузях кримінального права, кримінології, медицини, загальної психології. Структура та обсяг курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, що включають сім підрозділів, висновку, списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 30 сторінок.

РОЗДІЛ 1. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ВБИВСТВА ЗА КК УКРАЇНИ

1.1 Поняття вбивства в кримінальному праві

умисний вбивство злочин покарання

Кримінальне законодавство України, охороняє життя людини незалежно від її статусу та становища в суспільстві. Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищими соціальними цінностями. При вбивстві, як правило, заподіюється значна моральна, деколи й матеріальна шкода широкому колу людей. Тож позбавлення людини її природного права на життя є злочином, оцінка якого за соціально-біологічними ознаками та суспільною небезпекою особливих труднощів не викликає. Проте є очевидна кримінально-правова необхідність дати загальне визначення поняття цього протиправного посягання на найвищу цінність людини. У кримінально-правовому сенсі термін вбивство сприймається у більш вузькому значені, ніж його трактування в побуті, оскільки для настання кримінальної відповідальності за вбивство необхідна наявність певних ознак, які б свідчили про вчинення злочин

В українській теорії кримінального права нема єдиного зрозумілого трактування поняття «вбивство». Дехто з науковців вважає, що вбивство - це протиправне умисне чи з необережності позбавлення життя іншої людини [8, с. 6]. Інші вчені, як от В.О. Навроцький визначає вбивство як протиправне винне насильницьке позбавлення життя іншої людини [9, с. 146], а от Ю.В. Баулін визначає вбивством - протиправне умисне позбавлення життя іншої особи, вчинене суб'єктом злочину за відсутності обставин, що виключають протиправність такого діяння [10, с. 18].

У КК України 2001 р. вперше дано законодавче визначення цього поняття. Відповідно до ч. 1 ст. 115 КК України вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Спираючись на вище сказане, слід зазначити, що вбивство - це умисне протиправне діяння (дія чи бездіяльність), що посягає на життя іншої людини та заподіює їй смерть.

Об'єктом вбивства є життя людини, яке починається з фізіологічних пологів. Початок фізіологічних пологів - це якраз той момент, коли закінчився розвиток плоду, він дозрів для самостійного життя поза тілом матері. З цього моменту кримінальний закон і повинен брати життя цього громадянина під свою охорону. Для поняття вбивства важливим є також визначення моменту закінчення життя, яким визнається настання фізіологічної смерті.

З об'єктивної сторони вбивство може бути здійснене шляхом дії або бездіяльності. Для позбавлення життя людини може застосовуватися як фізичний вплив (задушення, отруєння, удар ножем тощо), так і психічний (заподіяння душевної травми, що викликала смерть).

У випадку вчинення вбивства шляхом бездіяльності йдеться про не вчинення винним дій, що запобігли б настанню смерті за умови, що він зобов'язаний був і мав можливість їх вчинити.

Обов'язковою ознакою закінченого складу вбивства є настання злочинного наслідку - смерті людини. При цьому необхідно встановити причинний зв'язок між діянням винного і настанням смерті потерпілого.

З суб'єктивної сторони вбивство може бути вчинене як з умислом (прямим або непрямим), так і через необережність (злочинну самовпевненість або злочинну недбалість). Правильна кваліфікація умисного вбивства передбачає ретельне дослідження його мотивів і мети.

Суб'єкт вбивства - осудна особа, яка досягла 14 років за вбивства, передбачені статтями 115 - 117, і 16 років - за вбивства, передбачені статтями 118 і 119.

1.2 Види вбивств

Відповідно до розділу II Кримінального кодексу України розрізняють наступні види вбивств:

За суб'єктивною стороною розрізняють вбивства: умисні (статті 115-118 КК) і вбивства через необережність (ст. 119 КК).

У свою чергу умисні вбивства розрізняються за ступенем своєї суспільної небезпеки (тяжкості) на три види: так зване просте вбивство, тобто вчинене без обтяжуючих чи пом'якшуючих обставин (ч. 1 ст. 115 КК); вчинене за обтяжуючих обставин, так зване кваліфіковане вбивство (ч. 2 ст. 115 КК) і вчинене за пом'якшуючих обставин, так зване привілейоване вбивство(ст.116, ст.117,ст118). Цей розподіл має дуже важливе практичне значення, оскільки у разі вчинення умисного вбивства за наявності як обтяжуючих, так і пом'якшуючих обставин, вчинення належить кваліфікувати як вбивство за пом'якшуючих обставин.

Умисне вбивство без обтяжуючих, і пом'якшуючих обставин (просте вбивство) має місце в тих випадках, коли у вчиненому відсутні ознаки вбивств, передбачених ч. 2 ст. 115 КК, статтями 116-118 КК. За частиною 1 ст. 115 КК кваліфікуються вбивства, вчинені в бійці, з помсти, на ґрунті особистих взаємовідносин, з ревнощів, зі співчуття .

Умисне вбивство за обтяжуючих обставин.

Умисне вбивство за обтяжуючих обставин (кваліфіковане вбивство) передбачене частиною 2. Ст. 115 КК України, до нього слід віднести:

Умисне вбивство двох або більше осіб.

Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки.

Умисне вбивство заручника або викраденої особи.

Умисне вбивство, вчинене з особливою жорстокістю.

Умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб.

Умисне вбивство з корисливих мотивів.

Умисне вбивство з хуліганських мотивів.

Умисне вбивство особи чи її близького родича у зв'язку з виконанням цією особою службового або громадського обов'язку.

Умисне вбивство, вчинене з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення.

Умисне вбивство, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом.

Умисне вбивство, вчинене на замовлення.

Умисне вбивство, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Умисне вбивство, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу.

Умисне вбивство з мотивів расової, національної чи релігійної ворожнечі.

Стосовно умисного вбивства за пом'якшуючих обставин, то виділяють:

Умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання . У цьому випадку має місце особливий психічний стан винного - фізіологічний афект: короткочасна інтенсивна емоція, що значно послаблює контроль особи над своїми вчинками, здатність усвідомлювати їх, керувати ними. Умовою застосування цієї статті є сильне душевне хвилювання, викликане протизаконним насильством, систематичним знущанням або тяжкою образою з боку потерпілого.

Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини. Відповідальність матері пом'якшується за умови, що вбивство дитини було вчинене під час пологів або одразу після них, тобто законодавець обмежує здійснення цього злочину певним нетривалим проміжком часу, доки особливий психічний і фізичний стан жінки послаблює її здатність керувати своїми діями.

Умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця. Заподіяння смерті нападаючому при захисті від суспільно небезпечного посягання виключає кримінальну відповідальність, якщо при цьому не були перевищені межі необхідної оборони. Вбивство при перевищенні меж необхідної оборони не виключає такої відповідальності, але пом'якшує її. Так само вирішується питання і при затриманні злочинця.

РОЗДІЛ 2. КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОСТОГО УМИСНОГО ВБИВСТВА І УМИСНОГО ВБИВСТВА З ОБТЯЖУЮЧИМИ ОБСТАВИНАМИ

2.1 Просте умисне вбивство

Умисне вбивство - це умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.