Завдання 2 В УБОЗ УМВС України в Сумській області звернувся громадянин Макеєв з заявою про те, що в 1999 році за вказівкою засновника МПП „Шанс” Ядути він вчинив шахрайство з фінансовими ресурсами при отриманні і використанні кредиту в відділенні банку м. Суми в сумі 224 тис. грн.. На момент скоєння злочину Макеєв працював на посаді директора МПП „Шанс”. Виходячи з умов завдання, дайте відповіді на питання: 1. Які повинні бути дії співробітників УБОЗ після звернення Макеєва? 2. Яка слідча ситуація виникла на момент звернення Макеєва? 3. Які дослідчі дії повинні здійснити працівники органів внутрішніх справ з метою перевірки заявки Макеєва? 4. Які слідчі дії повинні здійснити працівники міліції по заяві Макеєва? РОЗВ'ЯЗАННЯ 1. Після звернення Макєєва дії співробітників УБОЗ наступні: ознайомлення Макєєва з відповідальністю за ст. ст. ККУ; регістрація заяви Макєєва в журналі регістрації заяв від громадян.; для встановлення обставин даної справи використання таких видів криміналістичного обліку: виявлення і збереження джерел інформації про подію злочину; попереднє дослідження і перевірка інформації про ознаки злочину. 2. На момент звернення Макєєва виникла слідча ситуація встановлення обставин справи. 3. Працівники органів внутрішніх справ з метою перевірки заяви Макєєва повинні виконати дослідчі дії: для встановлення обставин даної справи виявити та зберігти джерела інформації про подію злочину; провести попереднє дослідження і перевірку інформації про ознаки злочину. 4. Працівники міліції повинні перевірити факти, вказані в заяві Макєєва, за наявністю підтвердження цих фактів оформити подання в органи внутрішніх справ на порушення кримінальної справи й дозволу на проведення слідства та судово-бухгалтерської експертизи. ПОСТАНОВА ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВО-бухгалтерськОЇ ЕКСПЕРТИЗИ М.Суми „20” серпня 2000 року Слідчий СУ МУВС Сумської області капитан міліції Ликов А.І., розглянувши заяву гр.. Макєєва № 28951 про фінансові зловживання фірми „Шанс”, скоєні гр.. Макєєвим за наказом власника фірми „Шанс” гр. Ядути у 1999 році Встановив: Громадянин Макеєв звернувся з заявою про те, що в 1999 році за вказівкою засновника МПП „Шанс” Ядути він вчинив шахрайство з фінансовими ресурсами при отриманні і використанні кредиту в відділенні банку м. Суми в сумі 224 тис. грн.. На момент скоєння злочину Макеєв працював на посаді директора МПП „Шанс”. Для перевірки отриманої інформації необхідні спеціальні знання та обладнання. Беручи до уваги, що в заяві вказані факти, перевірка яких потребує спеціальних знань, керуючись ст.ст. 75-77, 114, 196 КПК України, Постановив: 1. Призначити по справі за підозрою у скоєнні злочину за ст. 185, 190 ККУ судовобухгалтерську експертизу. 2. На рішення експертизи поставити запитання: чи дійсно в фінансовій документації фірми „Шанс” є порушення? 3. Чи відповідають дійсні статті використання кредиту в сумі 224 тис. грн. цільовому призначенню? 4. Визначити наявність фінансових правопорушень фірми „Шанс при отриманні та використанні кредита, отриманого в Сумському відділенні банку в сумі 224 тис. грн”. 5. До висновку експерта додати протокол про попередження експерта про відповідальність за ст..ст. 383, 384, 385, 387 ККУ та ст.. ст.. 75-77 КПК України. Слідчий: капитан міліції /підпис/ Ликов А.І. ЗАВДАННЯ 3 Один із другорядних учасників злочинної групи, зізнавшись у скоєнні ним злочинів, відмовився дати показання щодо інших членів групи й у першу чергу про її керівника. Слідчий дав йому для ознайомлення протокол допиту керівника, у якому той висловив надто несхвальну характеристику цієї особи. Після цього допитуваний детально розповів про злочинну діяльність керівника групи. Чи допустимо використовувати неузгодженості та протиріччя інтересів співучасників з метою одержання показань? РОЗВ'ЯЗАННЯ По відношенню до кримінально-процесуального законодавства тактичні прийоми допиту можна розділити на дві основні групи. До першої з них, входять правила тактичного характеру, передбачені в КПК і тому є обов'язковими у всіх випадках до виконання. Прикладом цього можуть бути заборона задавати навідні питання та ін. Другу групу складають тактичні прийоми, непередбачені в КПК, але які допомагають реалізації слідчої дії та сприяють її ефективному проведенню. Основним в допиті є правильний вибір тактичних прийомів його проведення. Правомірність та ефективність тактичних прийомів залежить від того, чи відповідають вони слідуючим вимогам: 1. Основною вимогою, яка пред'являється до тактичного прийому, є відповідність його кримінально-процесуального закону, процесуальним принципом кримінального процесу. Це значить, що тактичні прийоми повинні здійснюватись в суворій відповідності з вимогами КПК. 2. Тактичні прийоми повинні відповідати вимогам моралі, відповідати вимогам професійної етики. 3. Тактичні прийоми повинні бути науково обґрунтованими (використання новітніх даних спеціальних наук, це в основному криміналістики, психології і логіки тощо). 4. Тактичні прийоми повинні бути логічними, зв'язаними між собою, служити досягненню однієї мети. 5. Тактичний прийом при допиті повинен бути ефективним та економічним, нести «нагрузку», підкорятися виконанню певного завдання. 6. Активність - одне з вимог до тактичних прийомів, тобто активна діяльність слідчого по отриманню повних і правдивих показань. В підготовчій стадії допиту тактичні прийоми необхідні для: а) вияснення особи допитуваного; б) встановлення з ним психологічного контакту; в) визначити його відношення до предмету допиту; г) кінцевого вибору тактики допиту. Тактичні прийоми в цій стадії можуть бути «Бесіда», «відсторонення емоціонального та смислового бар'єру», «зняття напруги», «проявлення уваги». В стадії вільної розповіді можуть застосовуватись формування думки, нагадування, деталізація, причина брехні. В заключні стадії використовуються такі тактичні прийоми як «постановка контрольних і уточнюючих питань», «пропозиція більш точно сформулювати думку», «представлення можливості викласти свої показання самостійно на папері», «особисто прочитати протокол допиту», «прослухати магнітофонний запис». У даному випадку слідчий правильно використав тактику допиту, логічно довів учаснику злочинної групи те, що керівник злочинної групи не ставить високо особу допитуваного і як доказ слідчий представив протокол допиту керівника злочинної групи. Допитуваний же „побачив на власні очі” стосунок до його особи свого керівника й прийшов до висновку, що йому не варто покривати таку людину. Слідчий грамотно провів допит. Порушень закону та етики проведення допиту в його діях немає. Позитивними факторами кримінальної ситуації, якими може скористатися слідчий, є: внутрішні протиріччя і конфлікти усередині групи, викликані особистими взаємовідносинами, протиріччями з приводу розподілу доходів і т.д.; протиріччя і конфлікти, що виникають у процесі самого розслідування внаслідок обрання учасникам організованих злочинних груп різних запобіжних заходів, конкуренції у визначенні ролі того чи іншого учасника в злочинній групі, розходжень у позиції окремих учасників, зайнятої в процесі попереднього слідства; можливості дезорієнтації окремих учасників злочинних структур відносно даних, отриманих від співучасників; можливість перевірити правдивість тих чи інших показань шляхом зіставлення результатів допиту декількох осіб. Основні особливості змісту і тактики допиту учасників злочинних структур, свідків і потерпілих по кримінальних справах про прояви організованої злочинної діяльності пов'язані з особливостями предмета допиту, що визначають специфіку тактичних цілей допиту і його змісту. У якості однієї з найважливіших тактичних задач, розв'язуваних органами дізнання і попереднього слідства в даний час, може бути відзначена задача виявлення і викриття співучасників злочинної діяльності, установлення ролі кожного з них у злочинній структурі. Актуальність її визначається ростом організованої злочинності, особливою складністю доведення участі в злочинній діяльності організаторів злочинних структур та інших осіб, що не приймали особистої участі в події вчинення злочину, але які сприяли даному діянню. Кінцевий результат діяльності по боротьбі з організованою злочинністю завжди пов'язаний з підсумками розслідування і судового розгляду по кримінальній справі. ЗАВДАННЯ 4 У лісопарку був виявлений труп невідомого чоловіка з вогнепальними ушкодженнями. У кишенях одягу трупа знаходилися паспорт з фотографією, що не відповідає зовнішності вбитого, рецепт Петрової на одержання в аптеці наркотичних препаратів і квитанція про здачу ручної поклажі в камеру схову одного з вокзалів. Біля трупу було виявлено 3 стріляних гільзи, а при судово-медичному дослідженні трупа витягли 3 кулі калібру 7,62 мм. По квитанції з камери схову вокзалу була отримана валіза, в якій знаходився антикваріат. 1. Які види криміналістичного обліку можна використовувати для встановлення обставин цієї справи? Якими підрозділами вони здійснюються? 2. Сфотографувати яку-небудь людину за правилами пізнавальної фотозйомки. Скласти словесний портрет цієї людини. 3. При обшуку в офісі фірми один з підозрюваних, скориставшись тим, що слідчий зосередив свою увагу на огляді вмісту сейфа, вилив чорнило на машинописний документ, який був вже приготовлений до вилучення. Яким способом і за допомогою яких технічних засобів можуть бути відновлені залиті тексти? РОЗВ'ЯЗАННЯ 1. Важливим засобом, що сприяє розкриттю злочинів по «гарячих слідах», є прийоми визначення приналежності слідів до справи при провадженні первісних слідчих дій, насамперед під час огляду місця події, обшуку та ін.Велике значення має застосування прийомів, за допомогою яких можна встановити ідентифікаційні та ситуаційні властивості слідів та їх доказову цінність; причини відсутності або наявності слідів як фактів, що суперечать природному перебігу аналогічних подій - (негативні обставини). Зазначені обставини можуть бути встановлені шляхом застосування комплексу криміналістичних прийомів: 1) вивчення окремих слідів злочину; 2) вивчення комплексу слідів (матеріальних та ідеальних); 3) порівняльного аналізу даних вивчення слідів і оперативно-розшукової інформації; 4) порівняльного аналізу даних вивчення слідів і моделей аналогічних типових ситуацій; 5) з'ясування причин розбіжностей (суперечностей) між даними вивчення слідів та іншими джерелами інформації; 6) перевірки висунутих у зв'язку з такими суперечностями слідчих версій шляхом проведення відповідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Для встановлення обставин даної справи можна використовувати такі види криміналістичного обліку: виявлення і збереження джерел інформації про подію злочину; попереднє дослідження і перевірка інформації про ознаки злочину. Для цього необхідно перед усім запросити експертну службу за участю експертів з дактилоскопії, балістики, наркології, антикваріату. Слідчому необхідно оформити протокол огляду місця події злочину, після отримання висновків експертних служб надалі проводити розшук. Наступний етап розкриття злочину по «гарячих слідах» розпочинається після прибуття до місця події слідчо-оперативної групи. Діяльність слідчого (дізнавача) спочатку спрямовується на оцінку слідчої ситуації, що склалася, вирішення питання про наявність ознак злочину, вжиття оперативно-розшукових або організаційних заходів для розкриття злочину по «гарячих слідах». З цією метою паралельно з оглядом, якщо кримінальна справа порушена, можуть проводитися інші невідкладні слідчі дії (допит, обшук).