План-графік має бути ретельно продуманий і мати на меті реалізацію конкретних завдань. У плані-графіку вказується перелік робіт, що підлягають виконанню під час проведення бухгалтерської експертизи: підготовчі роботи в експертній установі; ознайомлення з матеріалами справи, поданими на дослідження експертизи; складання методики проведення експертизи; ознайомлення із законодавчими, нормативно-правовими документами; дослідження бухгалтерських та інших документів порівняно із законодавчими та нормативними документами; складання та оформлення (у друкованому вигляді) висновку експертизи та ін. Таким чином, успіх експертизи багато в чому залежить від того, як здійснюється планування проведення експертизи. Ефективне планування передбачає розподіл обов'язків поміж експертів у такий спосіб, щоб вони відповідали їхній кваліфікації та досвіду для досягнення найліпших результатів. Основою для проведення експертиз в експертному закладі є передбачений законом процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на це особою (органом). Інші дослідження проводяться на підставі письмової заяви замовника з обов'язковим зазначенням його реквізитів, а також питань, які підлягають вирішенню.Ст. 10 Закону України «Про аудиторську діяльність» для деяких підприємств передбачене обов'язкове проведення аудиту, за результатами якого складається аудиторський висновок. ПОСТАНОВА ПРО ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВОБУХГАЛТЕРСЬКОЇ ЕКСПЕРТИЗИ М. Київ 25 січня 2008 року Слідчий СУ МУВС Київської області капитан міліції Хрунов А.І., розглянувши матеріали кримінальної справи № 182051 по фактам розкрадань грошових коштів, які вчинили посадові особи КСП „Промінь”, Встановив: При розслідуванні матеріалів кримінальної справи по фактам розкрадань грошових коштів, які вчинили посадові особи КСП „Промінь”, виникли суттєві протиріччя ревізії, яку здійснили працівники контрольно-ревізійної служби району. Беручи до уваги, що у справі є докази, що потребують ідентифікації, керуючись ст..ст. 75-77, 114, 196 КПК України, Постановив: 1. Призначити по справі за підозрою у скоєнні фінансового злочину судовобухгалтерську експертизу. 2. На рішення експертизи поставити запитання: чи є вірними матеріали ревізії, яку здійснили працівники контрольно-ревізійної служби району? 3. Чи є протиріччя між матеріалами кримінальної справи і матеріалами даної ревізії дійсними? 4. До висновку експерта додати протокол про попередження експерта про відповідальність за ст..ст. 383, 384, 385, 387 ККУ та ст.. ст.. 75-77 КПК України. Слідчий: капитан міліції /підпис/ Хрунов А.І. ЗАВДАННЯ 6 Після затримання підозрюваного слідчий вилучив його одяг, щоб зробити неможливим його обмін з кимсь із затриманих, оскільки потерпілий перебував у лікарні й провести впізнання поки що неможливо. Пізніше, перед пред'явленням на впізнання підозрюваному було запропоновано вдягнути одяг, вилучений у нього, й у такому вигляді він був пред'явлений на впізнання. Надалі, заперечуючи факт споєння ним злочину та результат впізнання його потерпілим, підозрюваний заявив, що був впізнаний за одягом, який його примусили вдягнути і про який сповістити потерпілого - тим паче, що він відрізнявся від одягу інших осіб, яких пред'являли разом з ним. Чи правильно повівся слідчий? Які висновки випливають із заяви підозрюваного? РОЗВ'ЯЗАННЯ Впізнання особи серед групи осіб може проводитися як за згодою і за допомогою підозрюваного, так і негласно без його згоди. Прийняття рішення щодо місця проведення впізнання особи серед групи осіб покладається на відповідального за ідентифікацію службовця, хоча такий службовець має право взяти до уваги заяви, зроблені підозрюваним, його належною дорослою особою, адвокатом або другом. Потреба у проведенні впізнання особи серед групи осіб відпадає, якщо відповідальний за ідентифікацію службовець вважає, що з огляду на незвичайний вигляд підозрюваного жодне з місць не може бути вибраним для задоволення вимог, які є необхідними для забезпечення справедливості процесу впізнання. Процедура впізнання, проведена у відповідності до цього Кодексу, залишається процедурою впізнання особи серед групи осіб навіть тоді, коли, підозрюваний, у момент, коли його побачив свідок, знаходився швидше на віддаленні від групи аніж разом з нею. Перед проведенням процедури впізнання особи серед групи осіб підозрюваному або його адвокату мають бути надані деталі першого опису підозрюваного, отриманого від одного із свідків, які будуть залучатися до впізнання. Після завершення процедури кожний свідок має бути запитаний, чи він бачив будь-які оприлюднені або опубліковані плівки або фотографії або ж будь-які інші описи підозрюваних, що мають відношення до даного злочину, і відповіді свідків мають бути зафіксовані. Підозрюваному дозволяється зайняти будь-яку позицію у групі за своїм бажанням. Якщо свідків більше одного, підозрюваному має бути повідомлено так, щоб цього не побачили або не почули свідки, що він за своїм бажанням може змінювати свою позицію у групі. Свідку має бути запропоновано пройти повз групу або крізь неї та подивитися на кожну особу у групі принаймні двічі, проявивши, за обставинами, якомога більше уваги перш ніж здійснити впізнання. Після того як свідок це зробив, йому має бути запитано, чи є у групі особа, яку він бачив раніше за визначених обставин і вказати на таку особу тим способом, який особа, яка проводить процедуру, вважає належним до обставин. Якщо такої можливості нема, слідку має бути запропоновано вказати на ту, особу. яку, на думку свідка, він бачив раніше за визначених обставин. Коли свідок вказує на особа згідно з параграфом 28, мають бути вжити заходи, якщо є така можливість, щоб свідок міг ретельніше роздивитися особу для підтвердження факту впізнання. Якщо такої можливості нема, або ж свідок не може підтвердити факт впізнання, він має бути запитаний, наскільки він певний у тому, що особа, на яку він вказав є саме тією особою. Якщо підозрюваний безпідставно затягує своє приєднання до групи або, приєднавшись до неї, навмисне приховується від спостереження свідка, це може бути витлумачено як відмова надати допомогу у впізнанні серед групи осіб. Після завершення процедури впізнання особи серед групи осіб, підозрюваний має бути запитаний, чи він бажає зробити будь-які коментарі щодо проведення процедури. Впізнання підозрюваного серед групи осіб, яке проводиться негласно без його згоди, слід, по мірі можливостей, проводити за правилами, визначеними для проведення впізнання особи серед групи осіб за згодою підозрюваного. Підозрюваний не має права на присутність свого адвоката, належної дорослої особи або друга, оскільки впізнання буде проводитися без відома підозрюваного. Проведення впізнання особи серед групи осіб допускається або у кімнаті, обладнаній вікном, яке дає свідкам змогу бачити членів групи, але не дають членам групи змогу бачити свідків, або ж у будь-якому іншому місці міліцейської дільниці, яке відповідальний за ідентифікацію службовець вважає належним. На додаток до заходів безпеки, які вживаються під час очних ставок слід ужити таких додаткових заходів, які відповідальний за ідентифікацію службовець вважає можливими за даних обставин. Проведення впізнання особи серед групи осіб за участю ув'язнених допускається винятково у в'язницях або у поліцейських дільницях. Коли впізнання особи серед групи осіб проводиться за участю ув'язнених або у в'язниці або у міліцейській дільниці, заходи мають відповідати положенням параграфів 37 - 39. Якщо впізнання особи серед групи осіб проводиться у в'язниці, до участі у ньому можуть бути допущені інші ув'язнені. Якщо ув'язнений є підозрюваним, бути вдягнути у в'язничну форму вимагається від нього тільки у разі, якщо інші учасники вдягнені у такий самий одяг. Процес проведення впізнання особи серед групи має фіксуватися в протоколах, які включають у себе всі заяви свідків про саме впізнання або про його процедуру, так само як і причини, через які було неможливо виконати якісь положення чинного кримінального законодавства, що регулюють проведення впізнання особи серед групи осіб. Незалежно від того, було здійснене впізнання або ні, процедура впізнання повинна фіксуватися в протоколах, які складаються з цією метою. Це включає у себе всі заяви свідків про саме впізнання або про його процедуру, так само як і причини, через які було неможливо виконати якісь положення законів, що регулюють процедуру впізнання. Службовець нагляду повинен перевірити та підписати протокол, як тільки матиме таку можливість. Таким чином дії слідчого цілком правильні за умови, якщо він на момент перевдягання підозрюваного із своєї одежі в іншу, а потім - навпаки зафіксував ці дії в протоколі, де пояснив мотиви своїх дій. Підозрюваний зобов'язаний бути у тому одязі, у якому його затримали. 2. Словесний портрет Чоловік на вигляд 40 років, европєйського типу обличчя, середнього зросту (172 см), міцної статури, середньої повноти, голова середнього розміру з плоскою потилицею (вертикальний тип), волосся густе, пряме, зачісане до гори, темно-русявого кольору; обличчя овальне; зморшки: одна вертикальна між бровами та дві носо-губних; кольор обличчя смуглявий; чоло високе з надбрівними буграми; брові середньої густоти, ломані, розвинуті; очі великі овальні, блакитні; ресниці середні загнуті; нос з горбинкою, червонуватий, великий з шрамом на переноссі; рот середній з піднятими кутками; губи середні, ближче до тонких з правильним прикусом; підборіддя квадратне виступаюче; передній верхній зуб з желтого металу; вуха звиклої форми, круглі, середньої величини; шія довга, середньої товщини, спереду по центру родінка; плечі середні, горизонтальні; руки довгі з великими долонями; на мізинном пальці правої руки татуювання „К”; ноги рівні; міміка: примружує очі, посміхається; голос за тембром - бас; одягається по-спортивному: джинси, футболки, светри. 3. Техніко-криміналістична експертиза документів Техніко-криміналістична експертиза документів вирішує такі питання: встановлює відносну давність документа; визначає спосіб виготовлення документа та його реквізитів; відновлює цілісність тексту пошкоджених і спалених документів; встановлює послідовність нанесення реквізитів та відбитків печаток і штампів у документі; відновлює видалені та закриті барвниками тексти; встановлює, чи здійснювалися дописування, вставки, додруковування, переклеювання карток, вклеювання в документ; ідентифікує друкарські машинки, печатки, штампи, пристрої (принтери, телетайпи, телеграфні апарати); встановлює групову належність матеріалів письма (паперу, картону, олівців, чорнила, паст, клеїв тощо). Процес підготовки матеріалів до техніко-криміналістичної експертизи документів складається з таких етапів: огляду документів -- речових доказів і визначення завдань дослідження; вибір експертної установи; добір порівняльних зразків; винесення постанови про призначення техніко-криміналістичної експертизи документів; пакування матеріалів дослідження та подання їх до експертизи. Для формулювання завдань (питань) дослідження та вибору експертної установи використовують відповідні інструкції щодо порядку підготовки матеріалів на експертизу, а також довідкові посібники. Записи, зроблені в документах, пошкоджені умисно і вони стали слабовидимими чи невидимими. Виявлення текстів, закритих барвником, залежить від фізичних і хімічних властивостей речовини, якою виконаний документ, і барвника. Для відновлення закритих барвником текстів у документах застосовують фотографування в косому світлі, кольороподіл та кольоророзрізнення, фотографування зі світлофільтрами, дифузно-копіювальний метод, зйомку в інфрачервоних і рентгенівських променях, хімічні методи. Деякі з них слідчий застосовує самостійно.