КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ ОПЕРАТОРІВ НА ОТРИМАННЯ ПРАВА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ КОМУНАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Вступ

Постановка проблеми. Однією з важливих проблем реформування сучасного комунального господарства є відсутність конкурентного ринку пропозицій комунальних послуг. Для успішного вирішення даної проблеми, доцільним представляється надавати об'єкти комунального господарства в управління приватним операторам, причому відбуватися це повинно виключно на конкурсній основі. Для того, щоб бути об'єктивним, механізм конкурсного відбору повинен встановлювати єдині критерії, які повинні мати однозначне тлумачення і не створювати необґрунтованої прихильності до когось із учасників.

Аналіз досліджень і публікацій останніх років. Суттєвий інтерес в дослідженні даної теми мали роботи таких теоретиків та практиків, як Велісов В.М. (розглянув політико-правовий аспект партнерства держави та приватних підприємств), Варнавський В.Г., роботи якого присвячені процесам інституційної адаптації державно-приватного партнерства до умов реальної економіки, проблеми законодавчого забезпечення такого партнерства розглянуті Зеленіним Д. Е. Підготовленість вище означених процесів в законодавчому плані в житлово-комунальному комплексі розглядає Дежкін Н. А.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Для того, щоб інституціонально забезпечити прихід в галузь приватного сектору, необхідно розробити «правила гри»; відмітимо, що робота з розробки таких правил вже розпочата, але багато ще потрібно зробити.

Мета статті. Метою даної роботи є розробка теоретичних та практичних рекомендацій щодо удосконалення інституціональних умов партнерства приватного та державного секторів у комунальній сфері України.

Виклад основного матеріалу

інституціональний партнерство державний комунальний

Претендент на право отримання об'єкту комунальної інфраструктури в приватне управління, відповідно до існуючої практики, повинен надати наступні документи [1]:

1) заявка претендента на участь в конкурсі;

2) засвідчені в визначеному порядку копії статуту і/або інших засновницьких документів, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності;

3) дані, які підтверджують можливість претендента забезпечити належне фінансування своєї концесійної діяльності;

4) баланс підприємства (форма 1) за останній рік і останній звітний період;

5) звіт про фінансові результати (форма 2) за останній рік і останній звітний період;

6) річний звіт про фінансово-майновий стан підприємства (форма 3);

7) розшифровка дебіторської і кредиторської заборгованостей з позначенням дат їх виникнення;

8) дані щодо наявності досвіду і можливості технологічного і організаційного забезпечення такої діяльності.

Проте, ці документи не повною мірою відображають всі вимоги, яким повинен відповідати претендент. Залишаються не ясними критерії відбору учасників. Наше бачення даного питання полягає в тому, що вимоги, які пред'являються до учасників конкурсу, що бажають отримати права на експлуатацію таких об'єктів, повинні підвищуватися залежно від частки приватного капіталу в управлінні подібними підприємствами. Ми бачимо пряму залежність між жорсткістю цих вимог і якістю роботи приватних компаній на цьому ринку. Чим більш продуманими і повними будуть ці вимоги, тим менша ймовірність не виконання приватним підприємцем узятих на себе зобов'язань, оскільки із збільшенням частки приватної компанії в управлінні комунальним об'єктом, зменшуються можливості держави впливати на ситуацію.

Тому, від того, на скільки вірним буде цей вибір, багато в чому залежатиме благополуччя не тільки регіону, на території якого розташований даний об'єкт, міста, але і життя кожної конкретної людини. Оскільки основним споживачем послуг підприємств ВКГ, є населення, у зв'язку з цим держава, в особі відповідних органів повинна зробити все можливе, щоб захистити їх інтереси, і забезпечити прихід в галузь професіоналів, що добре себе зарекомендували.

Довірче управління

З урахуванням викладеного вище вважаємо, що для того, щоб отримати об'єкт комунальної інфраструктури в довірче управління претендент повинен в першу чергу володіти високим рівнем професійної підготовки і кваліфікації працівників. Це означає, що команда такого керівника повинна мати відповідну освіту, високі моральні якості. Відповідність заявника високим кваліфікаційним вимогам може бути підтверджена договорами, які були укладені раніше і які свідчать про певний рівень компетентності у вирішенні питань, схожих з тими, які ставляться в рамках реалізації даного інвестиційного проекту.

Тільки співпраця з професіоналами, здатними проявляти ініціативу і брати на себе відповідальність, дозволить досягти високих результатів в діяльності об'єкту інфраструктури. Така команда повинна володіти високим ступенем організованості і оперативністю мислення. Таким чином, претендент повинен надати характеристику всіх співробітників компанії та її керівництва. Претендент повинен володіти досвідом роботи в даній сфері. Це означає, що він повинен знати:

1) особливості роботи підприємств водопровідно-каналізаційного господарства;

2) особливості організації виробництва;

3) вимоги, що пред'являються до експлуатації систем;

4) галузеві особливості економіки.

З вищезгаданого критерію, витікає ще один не менш важливий, який полягає в тому, що претендент, окрім досвіду роботи в даній сфері, повинен мати досвід здійснення проектів, пов'язаних з довірчим управлінням.

Претендент повинен володіти високою діловою репутацією, тобто бути спроможним у виконанні взятих на себе зобов'язань, і впровадити в діяльність підприємств сучасні теоретичні і практичні розробки. В ідеалі це повинні бути компанії зі світовим ім'ям. Компанія з ім'ям піклується про своїй імідж, і зробить все, що б підтримати його позитивний рівень і надалі. Мова, в даному випадку, йде про сумлінність претендента у відносинах з контрагентами, стабільності цих відносин і стійкості положення на ринку. Претендент повинен мати чітку і зрозумілу програму дій, мова йде про наявності інвестиційного проекту, що містить докази його раціональності і господарської спроможності.

Відповідні на всі питання повинні бути об'єднані в загальну стратегію виходу підприємства з кризового стану. Критерієм відбору в даному випадку повинна бути правильність розрахунків всіх заявлених показників, це означає, що вони повинні бути обґрунтованими, а не носити декларативний характер.

Доцільним, у зв'язку з цим критерієм, представляється впровадження практики офіційної публікації приватною компанією на сайті профільного міністерства даних про проекти, які були нею реалізовані і результатів, які були досягнуті. Фактично це означатиме впровадження системи моніторингу існуючих приватних компаній, що дасть можливість державі, в особі відповідних органів, визначати, які компанії потенційно можуть претендувати на отримання об'єктів інфраструктури в управління, на скільки успішна їх діяльність, чи зможуть вони брати участь у вирішенні проблем, що існують в галузі.

Існує думка, що як критерій відбору приватної компанії може виступати відповідність проекту терміновим аспектам, зафіксованим в конкурсній документації. Тобто перевага, згідно з цим критерієм повинно бути віддано претендентові, проект якого відповідає термінам, відбитим в конкурсній документації.

Такий підхід, на наш погляд не зовсім вірний, оскільки значущість яку несуть подібні проекти для суспільства дуже велика, і якщо претендент доведе можливість досягнення позитивних результатів в процесі здійснення проекту, але при цьому не вкладуться в обумовлені терміни, то він не повинен бути відхилений. Це означає, що терміни реалізації проекту знаходяться в тісному взаємозв'язку з ефектами, які може отримати територіальна громада (економічним, бюджетним, соціальним).

Для ухвалення рішення про те, якому з проектів представлених претендентами віддати перевагу необхідно оцінити ефекти пов'язані з його реалізацією.

В першу чергу повинен бути оцінений суспільний ефект. Така оцінка повинна бути проведена місцевими органами влади. Важливим в даному випадку є визначення того, які вигоди несе реалізація проекту для суспільства, наприклад, створення умов для стійкого і ефективного розвитку систем життєзабезпечення, модернізація і розвиток комунальних систем, зручність розрахунків із споживачами, зниження аварійності, забезпечення цілодобового постачання води, підвищення якості і надійності комунальних послуг, що надаються споживачам, установка додаткового технічного і програмного забезпечення по забезпеченню дистанційного моніторингу і контролю виробничих систем, безтраншейне відновлення мереж водопроводу, реконструкція і заміна ділянок водопровідних магістральних мереж за допомогою сучасних технологій, заміна і відновлення водоводів, установка устаткування з виявлення витоків і так далі.

Як критерій відбору може виступати заявлена претендентом політика мотивації і оплати праці співробітників. Наприклад, прозорість, і об'єктивність системи оплати і мотивації праці, регулярність індексація заробітної плати не нижче індексу споживчих цін, використання гнучких систем преміювання з метою як найповнішого обліку індивідуального трудового внеску кожного працівника. Результатом буде зміна характеристик трудової діяльності працівників. Таким чином, претендент повинен показати, що запропонована ним система мотивації праці призведе до того, що трудова діяльність працівників відрізнятиметься відповідальністю, самостійністю, високою якістю роби. Важливим у зв'язку з цим представляються зобов'язання претендента, про те, що права і інтереси існуючого колективу не будуть ущемлені. Це означає, що прихід претендента на підприємство не повинен супроводжуватися масовими звільненнями і будуть збережені всі існуючі робочі місця. Не менш важливим, є досягнення певного екологічного ефекту. У плані дій запропонованим претендентом повинен бути найменшим об'єм необхідних бюджетних виплат (субсидій).

Наступний крок визначення фінансового ефекту. Необхідно визначити чи принесе реалізація даного проекту прибуток. Від того, наскільки точно розрахований даний ефект, багато в чому залежатиме майбутній успіх підприємства.

В обов'язковому порядку всі представлені претендентами проекти повинні пройти експертизу. Експертиза, відбір і аналіз інвестиційних проектів повинні бути здійсненні спеціалістами з можливим залученням при необхідності провідних іноземних експертів. Експертиза може бути проведена з усіх і (або) з окремих аспектів проекту (технічного, фінансово-економічного, правового). І, безумовно, експерти не повинні бути прямо або побічно зацікавлені в реалізації проекту, знаходячись в службовій, матеріальній або іншій залежності від претендента. Результатом експертизи повинен стати експертний висновок, який повинен містити докладний опис проведених досліджень і зроблених висновків.