Кіберзлочинність: дитяча порнографія

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ПРОБЛЕМА ДИТЯЧОЇ ПОРНОГРАФІЇ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ТА НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ДИТЯЧОЇ ПОРНОГРАФІЇ

3. УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЩОДО ДИТЯЧОЇ ПОРНОГРАФІЇ

4. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАКОНОДАВСТВА СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ, НІМЕЧЧИНИ ТА УКРАЇНИ ЩОДО ДИТЯЧОЇ ПОРНОГРАФІЇ

5. ПРАКТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ БОРОТЬБИ З ДИТЯЧОЮ ПОРНОГРАФІЄЮ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

ВИСНОВКИ

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку світу кіберпростір займає досить вагоме місце у існуванні кожної людини, включаючи пізнання нею навколишнього світу. На жаль, з'являються і злочини у новому масштабі, які швидше поширюються, такі як: сексуальне насильство, проституція, сексуальна експлуатація неповнолітніх через різні чарти, ICQ та інші соціальні мережі. До цього списку, безумовно, можна включити і дитячу порнографію.

Проблема дитячої порнографії з кожним роком стає все популярнішою, так само, як і збільшення кількості інтернетспоживачів. Саме завдяки розвитку кіберможливостей, включаючи науково-технічний процес, відбувається поява все нових та нових форм експлуатації дитини, включаючи і дитячу порнографію. Такою формою є саме завантаження-розповсюдження і подальший перегляд матеріалів із неправомірними зображеннями дій неповнолітніх. В числі найбільш небезпечних злочинів у мережі Інтернет широко поширені дитяча порнографія і інтернет-педофілія. Інтернет став найпотужнішим ринком розповсюдження та збуту цієї кримінальної продукції і, на жаль, Україна займає в переліку країн, де потужно розвивається дитяча кіберзлочиннісь далеко не останню позицію.

Звісно, дані речі суперечать не лише моральним цінностям, а й можуть добряче зашкодити постраждалій дитині, а саме, при звичайному, здавалося б, перегляді об'єктів, які містять у собі порнографічні елементи, неповнолітня особа зазнає невимовної шкоди, особливо, якщо ці об'єкти швидко розповсюджуються, адже після кожного перегляду „кінофільму” з нею у головній ролі, вона зазнає глибокої травми, яка, враховуючи можливі наслідки, може вплинути і на майбутнє самостійне життя. Варто також згадати той очевидний факт, що часто отримання цих самих відео та фото продукції часто супроводжуються чисельними насильницькими діями та зґвалтуванням. Як приклад, загибель 12-річного хлопчика у Верхній Австрії, який покінчив життя самогубством, дізнавшись, що після сексуальної наруги над ним, що вже було для хлопця великою травмою, фотокартки з зображенням цієї наруги були вміщені в мережі Інтернет.[ Комиссия по правам человека ООН: Доклад Специального докладчика. -- 1998. -- 13 янв. -- E/CN.4/1998/101. -- С. 23.]. Отже, виходить суцільне замкнене коло, з якого самостійно вийти ще такій слабкій та з малим досвідом дитині дуже важко. За кожним порнознімком, за кожним ганебним відео із зображенням хлопчика чи дівчинки стоїть насильство над дитиною, порушення прав дітей, посягання на їх життя, честь, гідність та недоторканність. Саме тому не лише в Україні, а й в усьому світі потрібно говорити про цю проблему та про її можливі наслідки, потрібно впроваджувати все нові та нові програми не лише для її подолання, а й для попередження.

Безумовно, ця проблема має досить специфічний характер через нестандартність умов, в яких вона розвивається, тому потрібні нові методи боротьби із кіберзлочинністю, нові законодавчі акти з метою врегулювання даних питань. Для України, яка прагне вступити до Європейського союзу, це може стати потужним кроком уперед. Проблема кіберзлочинності стала предметом дослідження багатьох зарубіжних фахівців та таких вітчизняних вчених, як Швед О.В., К.Б. Левченко, О.А. Удалова та Руденко І.П. Але на проблему дитячої порнографії звертається не достатньо уваги, тому темою нашого дослідження визначено: „Кіберзлочинність: дитяча порнографія”.

Об'єктом нашого дослідження є злочинність в мережі Інтернет, предметом - дитяча порнографія в Інтернеті та методи боротьби із її розповсюдженням. Метою дослідження є аналіз міжнародного та українського законодавства з проблеми дитячої порнографії та методів боротьби з цим видом злочинності. Згідно з метою дослідження були визначені такі завдання:

1) проаналізувати стан проблеми дитячої порнографії та законодавство розвинених країн світу та України щодо неї;

2) порівняти законодавство та визначити найбільш доцільні методи боротьби з поширенням дитячої порнографії на сучасному етапі.

У дослідженні використовувались такі методи: аналіз наукової, публіцистичної літератури, законодавчих актів України, США, Німеччини та інших країн, порівняння законодавства та практичних методів та стану реалізації законів щодо дитячої порнографії у різних країнах, а також методи статистичних досліджень та математичної обробки даних.

1. ПРОБЛЕМА ДИТЯЧОЇ ПОРНОГРАФІЇ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Кожен рік все більша кількість дітей потерпає від комерційної сексуальної експлуатації, причини поширення якої є досить комплексними і включають багато взаємозалежних елементів. Дитина є легкою мішенню для злочинця саме через те, що в неї ще немає повного усвідомлення таких понять, як ризик для свого життя, здоров'я та власного захисту. Дитина також є більш залежною від дорослих і в повній мірі не здатна зрозуміти наслідки своїх дій. Без сумнівів, одним із сприятливих факторів є бідність сім'ї, в якій дитина зростає, та цим навряд можна пояснити всі випадки сексуальної експлуатації, а саме дитячої порнографії. Також варто врахувати і високий рівень безробіття, позбавлення дитини опіки, зростання кількості неповнолітніх в середовищі нарко- чи алкозалежних. Дитина може і зовсім випадково стати жертвою у цій ситуації.

Якщо вірити статистиці, то кількість виготовленої дитячої порнографії за рік зростає у рази! Так, за даними Інтерполу в 2008 році майже 80% дитячої порнографії було виготовлено в Росії, Білорусі, Україні та Молдові.[ Akdeniz, Y. Internet Child Pornography and the Law. National and International Responses. Asgate. Aldershot.2008.]

Проблема дитячої порнографії є дуже актуальною для всіх країн колишнього Радянського Союзу та з кожним роком набирає обертів. Про це свідчать результати дослідження, проведеного у 2007-2008 роках Міжнародною організацією ЕКПАТ (Зупинимо дитячу порнографію, торгівлю дітьми). 25 % від загальної кількості пошукових запитів у світовій мережі Інтернет пов'язані з порнографією і складають 68 мільйонів запитів щодня. Із 250 мільйонів зразків, конфіскованої з 1990 року дитячої порнографії, 12 мільйонів знято в Україні, а це близько 4,8%.[ ECPAT International.Violence Against Children in Cyberspace, ECPART International. Bangkok.2005.] Також у звіті Інтерполу йдеться про те, що майже 70% дитячої порнографії за підсумками минулого року були продані через Інтернет. [Akdeniz, Y. Internet Child Pornography and the Law. National and International Responses. Asgate. Aldershot.2008.]За даними міжнародного правозахисного жіночого центру "Ла-Страда-Україна", на постійній основі в цю діяльність залучено 12-15 тисяч українських дітей, в основному безпритульних та дітей з неблагополучних сімей, їх середній вік - від чотирьох до десяти років. [http://internetbezpeka.org.ua/ mod_content/show/problema-detskoy-pornografii.html]

За даними Міністерства внутрішніх справ України, в період за 9 місяців 2009 р. було порушено 772 кримінальні справи за Ст.301 КК України (Ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів).[http://internetbezpeka.org.ua/mod_content/show/problema-detskoy-pornografii.html]

Також, можна сказати, що ставлення населення території України до дитячої порнографії є досить негативним. Про це свідчить зріз громадської думки, який було проведено у 2008 р. центром «Ла Страда - Україна» та Київським міжнародним інститутом соціології. Як свідчать результати, 87 % громадян згодні, що дитяча порнографія завдає шкоди. Переважна більшість українців (97,8%) вважає, що дитяча порнографiя має бути заборонена, а 93,7% жителів України погоджуються, що порнографія взагалі (і дитяча, і доросла) має бути заборонена. 94,2% українців вважають, що для тих, хто користується i зберігає дитячу порнографію повинно бути передбачене покарання. А для тих, хто виробляє дитячу порнографію покарання має бути найжорсткішим, яке передбачене українським законодавством - таку точку зору поділяють 97,4% опитаних.

Такий результат свідчить також і про те, що громадськість не байдужа до проблеми дитячої порнографії.

Порнографія стала багатомілліардним комерційним підприємством і входить в число найбільш зростаючих компаній в Інтернеті. Діти є легкодоступними, а дитяча порнографія, у свою чергу є простою і недорогою у виробництві, а також тим більше в тих умовах, коли на неї є величезний споживчий ринок. Виготовлення такого роду продукції є надзвичайно вигідною справою, особливо коли практично немає ризику, набагато менше, ніж, наприклад, нелегальний бізнес зі зброєю, або розповсюдження наркотиків.

2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ТА НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО ДИТЯЧОЇ ПОРНОГРАФІЇ

Ставлення міжнародного співробітництва до поширення дитячої порнографії відображено у ще досить нових міжнародних деклараціях, законодавчих актах та конвенціях. Існують три основні міжнародні правові акти, що стосуються дитячої порнографії: Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії , Конвенція про права дитини, та Конвенція Ради Європи про кіберзлочинність. Всі троє є ефективними інструментами по боротьбі із сексуальною експлуатацією та сексуальними наругами над дітьми, бо вони включають в себе конкретні визначення злочинів, а також положення, що допомагають більш ефективно покарати злочинців у цій сфері. Вони також служать прикладом правового механізму для урядів у здійсненні послуг з надання допомоги дітям-жертвам і їх сім'ям.

Хоча Конвенція про права дитини направлена на забезпечення широкого спектру прав людини для дітей - включаючи громадянські, культурні, економічні, політичні та соціальні права - є статті і про заборону сексуальної експлуатації. Загальними положеннями визначено, що дитина - особа, яка ще не досягла 18-річного віку. Так, в статті 34 чітко сказано, що держави-учасниці зобов'язані захищати дитину від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень, вживати всіх необхідних заходів щодо запобігання використанню дітей з метою експлуатації у порнографії та порнографічних матеріалах. На даний момент сторонами Конвенції є 192 країни, майже кожна з яких підписала та ратифікувала її, у тому числі і Україна.