Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо торгівлі дітьми, дитячої проституції і дитячої порнографії в свою чергу є першим міжнародним документом, в якому даються визначення основних термінів. Так, в статті 2 чітко вказано, що порнографія - зображення будь-якими засобами дитини, яка здійснює реальні або змодельовані відверто сексуальні дії, або будь-яке зображення статевих органів дитини, головним чином в сексуальних цілях. У статті 3 міститься чітка вимога до держав-учасниць щодо притягнення до кримінальної відповідальності за дитячу порнографію, здійснених на національному та транснаціональному рівні, в індивідуальному чи організованому порядку. Також зазначено можливість притягання до кримінальної відповідальності за просте володіння такими порно матеріалами, навіть без наміру їх розповсюджувати. Ця стаття відображає поняття про те, що для боротьби з проблемою потрібен загальний підхід. В статті 10 йдеться про необхідність міжнародного співробітництва, адже дитяча порнографія легко розповсюджується, тому багато злочинців можуть уникнути покарання.

Конвенція про кіберзлочинність була затверджена Радою Європи з метою співпраці та єдиного підходу до кримінального переслідування кіберзлочинності. В статті 9 рекомендовано державам-учасницям встановити як кримінальний злочин виробництво дитячої порнографії з метою поширення через комп'ютерну систему, пропозицією або розповсюдження дитячої порнографії через комп'ютерну систему, придбання дитячої порнографії через комп'ютерну систему для себе або для іншої особи, володіння дитячою порнографією у комп'ютерній системі чи на інших інформаційно-зберігаючих пристроях. Також в цій конвенції зазначено, що особа, яка візуально зображена у порно матеріалі може вважатися неповнолітньою, якщо їй менше 18 років, або яка виглядає як неповнолітня особа, але також зазначено, що сторони можуть встановити і менший поріг, ніж 18 років, а саме 16. Стаття 11 Конвенції вимагає від держав-учасниць прийняти законодавство, необхідне для вирішення спроби вчинення злочину а також пособництво та підбурювання. Статтею 12 передбачено також встановлення кримінальної відповідальності у разі вчинення злочину юридичною особою. Статтею 13 зазначено, що кожна сторона має вжити такі законодавчі та інші заходи, які можуть бути необхідними для забезпечення того, щоб кримінальні правопорушення, що визначають дитячу порнографію, каралися ефективними, пропорційними і переконливими санкціями, включаючи позбавлення волі. В статті 23 розглядається питання про міжнародне співробітництво. Ця Конвенція є відкритою для підписання. На даний момент її підписали 47 країн, але ратифікували тільки 24 країни. Ратифікація проходить повільніше, ніж припускали в Раді Європи, і це пов'язано з необхідністю зміни законодавства країн. В Україні, в свою чергу, видано закон про ратифікацію даної Конвенції, та наша країна залишає за собою право не застосовувати деякі моменти Конвенції, а саме: не використовувати пункт 1 статті 6 Конвенції в частині встановлення кримінальної відповідальності за виготовлення, придбання для використання, надання для використання предметів з наміром використання їх для вчинення будь-якого зі злочинів, пов'язаних з дитячою порнографією; Україна залишає за собою право не застосовувати повністю підпункти 1.d та 1.e статті 9 Конвенції, а саме: не вважати правопорушенням здобуття дитячої порнографії за допомогою комп'ютерних систем для себе чи іншої особи або ж володіння дитячою порнографією у комп'ютерній системі чи на комп'ютерному носії інформації.

Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального розбещення фокусує основну увагу на забезпечення інтересів дітей шляхом запобігання жорстокого поводження та експлуатації, захисту і допомоги жертвам та покарання винних, а також сприяння національного та міжнародного співробітництва правоохоронних органів. В даній конвенції є також основні положення щодо дитячої порнографії, а саме в статті 20(2) знову ж таки держав-учасниць закликають відносити злочини, пов'язані з дитячою порнографією до кримінальних, далі зазначений стандартний перелік цих злочинів; в статті 20 (1) знову подане детальне визначення дитячої порнографії; в статті 21 рекомендовано державам-учасникам прийняти до національного законодавства кримінальну відповідальність за діяльність тих, хто вербує або примушує дитину до участі в дитячій порнографії або ж свідоме відвідування порнографічних вистав, у яких залучено дітей. Також статтею 24 рекомендовано включити до кримінальних правопорушень пособництво, спонукання та замах на злочин, що стосується дитячої порнографії. В статті 26 розглядається питання про корпоративну відповідальність, а в статті 38 - про міжнародне співробітництво. Конвенція була відкрита для підписання 25 жовтня 2007 року. Україна як і багато інших держав також до неї приєдналася Після ратифікації конвенції Верховною Радою в Україні буде створено ефективний міжнародно-правовий механізм протидії, спрямований на припинення та запобігання сексуальної експлуатації дітей.. У цілому, вона здатна посилити правову захищеність дітей усього світу.

3. УКРАЇНСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЩОДО ДИТЯЧОЇ ПОРНОГРАФІЇ

У Кримінальному кодексі України міститься ст.31, що передбачає покарання за ввезення на територію України творів, зображень або інших предметів порнографічного характеру з метою збуту чи розповсюдження або їх виготовлення, перевезення чи інше переміщення з тією самою метою, або їх збут чи розповсюдження. Стаття також розповсюджується на використання неповнолітніх для створення зображень, кіно- та відеопродукції чи комп'ютерних програм порнографічного характеру. Такі дії караються позбавленням волі на строк від двох до семи років. Хоча цей закон діє в сфері дитячої порнографії, в ньому не передбачені санкції за доступ та розповсюдження продукції через Інтернет, що може стати зростаючою проблемою в Україні у зв'язку з розширенням використання мережі Інтернет. Також закон не передбачає покарання за володіння та експорт усіх форм дитячої порнографії.

Ст.150 Кримінального кодексу України - сексуальна експлуатація неповнолітніх, використання їх у порнобізнесі, ст. 155 та 156 - статеві злочини проти дітей, також стосуються захисту прав неповнолітніх.

Українське законодавства продовжує розвиватися, особливо останнім часом. Верховна Рада України прийняла в другому читанні законопроект "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо протидії розповсюдження дитячої порнографії)". Проектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України щодо закріплення відповідальності за розповсюдження продукції порнографічного характеру, створеної за участю дитини або з використанням його образу, в тому числі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, і втягнення неповнолітніх у процес виготовлення порнографічних матеріалів. Крім того, проектом передбачено внесення змін до закону України "Про телекомунікації" в частині віднесення до обов'язків провайдерів телекомунікаційних мереж інформувати правоохоронні органи про всі виявлені ними факти вчинення злочинів, пов'язаних з виготовленням, збутом і розповсюдженням дитячої порнографії і приймати всі необхідні технічні заходи щодо недопущення перегляду відповідних ресурсів в телекомунікаційних мережах. Крім того, проектом визначається обов'язок споживачів телекомунікаційних послуг в разі виявлення в мережі Інтернет контенту, пов'язаного з дитячою порнографією повідомляти про це провайдерам телекомунікацій і, або правоохоронним органам. Зміни до закону України "Про захист суспільної моралі" визначають поняття продукції порнографічного характеру, створеної за участю дитини або з використанням його образу, виробництво дитячої порнографії з метою її розповсюдження за допомогою комп'ютерних систем, пропозиція або надання доступу до дитячої порнографії за допомогою інформаційно-комунікаційних систем , розповсюдження дитячої порнографії за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, купівлю, обмін та зберігання дитячої порнографії за допомогою комп'ютерних систем для себе чи іншої особи тощо. У Верховній Раді також підготовлено до розгляду пов'язаний з цим законопроектом проекту закону "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо захисту суспільної моралі)". Законопроект буде розглянутий після підготовки останнього до третього читання. Будемо надіятися, що Україна на цьому не зупиниться!

4. ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАКОНОДАВСТВА СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ, НІМЕЧЧИНИ ТА УКРАЇНИ ЩОДО ДИТЯЧОЇ ПОРНОГРАФІЇ

Розглянувши основні положення законодавства США, ФРН, України, ми склали порівняльну характеристику щодо наявності у законодавстві даних держав основних аспектів щодо дитячої порнографії. Для даного дослідження ми шукали конкретні закони, що забороняють або карають за злочини, пов'язані з дитячою порнографією. Ми не вважали просту заборону в плані „найгірші форми дитячої праці”, серед яких є і дитяча порнографія, - законодавством, що стосується дитячої порнографії. Також не бралися до уваги положення щодо загальної заборони порнографії, де чітко не вказано, що саме дитина є жертвою. Також для того, щоб кваліфікувати ці злочини саме як кіберзлочинність, ми шукали конкретні згадки про комп'ютер та Інтернет. Графою „Визначення злочину навіть просте володіння дитячою порнографією” передбачено володіння незалежно від наміру розповсюджувати. У графі „звітність Інтернет провайдерів” мається на увазі саме положення про звітність, які є закріпленими в національному законодавстві.

На основі проведеного нами дослідження можна сказати, що саме Сполучені Штати Америки мають зразкове законодавство щодо попередження, припинення та покарання за розповсюдження дитячої порнографії, адже у законодавстві даної країни є детальне визначення поняття „дитяча порнографія”, є положення щодо дитячої порнографії саме в мережі Інтернет, злочином також вважається просте володіння дитячою порнографією, незалежно від наміру подальшого використання даних матеріалів, і, що є досить рідкісною особливістю - положення обов'язкової звітності провайдерів щодо наявності дитячої порнографії на Інтернет-сторінках та щодо видалення даних матеріалів та покарання їх власників. Щодо законодавства Федеративної Республіки Німеччини, то в ньому містяться всі вище названі положення, окрім обов'язкової звітності провайдерів. Є лише положення щодо кримінальної відповідальності провайдера у випадку, коли він знає щодо наявності дитячої порнографії на своїх веб-сторінках. Щодо України, то у нашому законодавстві містяться положення лише щодо визначення дитячої порнографії в мережі Інтернет та загальні положення щодо дитячої порнографії. Дане дослідження підтверджує той факт, що законодавство України , безумовно, потребує вдосконалення згідно законів розвинених країн світу.[Додаток 1]

дитячий порнографія законодавство інтернет

5. ПРАКТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ БОРОТЬБИ З ДИТЯЧОЮ ПОРНОГРАФІЄЮ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Для подолання проблеми дитячої порнографії не достатньо просто змінити деякі положення у законодавстві, тому, звісно, на сучасному етапі розробляється безліч програм щодо подолання даної проблеми, відбуваються постійні консультації, конференції, форуми та дебати як у всьому світі, так і в Україні.