З прикладу видно, що малозначність може мати місце і у злочинах з формальним складом, проте її треба оцінювати більш детально, бо основний акцент зроблений на діянні, яке не несе загрози заподіяння наслідків.

При цьому малозначні діяння тільки тоді не є злочинними, коли їхня малозначність є як об'єктивною (за фактично заподіяною шкодою), так і суб'єктивною, тобто за змістом вини, коли особа мала намір заподіяти мізерну шкоду. У випадку ж розходження між наміром особи і фактично досягнутим нею результатом, відповідальність має відбивати дійсне спрямування і вини [9, с. 187].

Законодавець чомусь робить акцент на тому, що немає злочину без заподіяння шкоди, тобто не є злочином дія чи бездіяльність, яка є нешкідливою, не заподіює великої шкоди і не створює погрози заподіяння шкоди. При формальному складі про наслідки говорити не доводиться, а тому можливо слід оцінювати ступінь небезпечності самого діяння. У науці з цього приводу майже не висловлено думок, що свідчить про потребу наукових розробок даного питання.

У цілому ж встановлення малозначності діяння залежить від суб'єктивного підходу до оцінки кожного конкретного випадку, вивчення судово-слідчої практики, визначення всіх умов скоєного діяння, аналізу ознак конкретного діяння.

Висновки і пропозиції

Підсумовуючи слід сказати, що положення ч. 2 ст. 11 КК України повинні застосовуватись щодо діянь, які хоча формально і містять ознаки злочину, але через малозначність не становлять суспільної небезпеки. Водночас, це буде можливим лише після того, як з ч. 2 ст. 11 КК України виключити вказівку на істотну шкоду, з відсутністю якої пов'язується можливість застосування цієї норми [10, с. 931].

Отже, малозначне діяння є суспільно небезпечним, проте його ступінь не досягає того рівня, що виключає його кримінальну протиправність.

На сьогодні виникає необхідність перегляду поняття та місця малозначного діяння у кримінальному законодавстві, формулювання його таким чином, щоб не виникало питань з приводу застосування малозначності у злочинах з формальним складом. Доцільним також вважаємо введення ч. 3 ст. 11, яка б визначала вплив мотиву та мети, якими керувалась особа при вчиненні того чи іншого діяння, на визнання його малозначним.

Список літератури

1. Маломуж І.С. Відмежування малозначності діяння від подібних понять. Право і суспільство. 2015. № 6. Ч. 3. С. 153-157.

2. Ходарєва В.І. Питання про малозначність у кримінальному праві. Юридичний науковий електронний журнал. 2016. № 3. С. 142-145.

3. Колеснікова Т.В. Суспільна небезпечність та наслідки злочину: питання співвідношення та кримінально- правової природи. Актуальні проблеми держави і права. 2012. С. 538-545.

4. Архів Заводського районного суду м. Запоріжжя. Кримінальна справа № 1-112/03.

5. Клемпарський М.М. Суспільно небезпечні наслідки у злочинах з формальним складом: кримінальні та кримінально-процесуальні аспекти. Вісник ХНУВС. 2015. № 2(69). С. 67-74.

6. Берзін П.С. Злочинні наслідки: поняття, основні різновиди, кримінально-правове значення / П.С. Берзін. К.: Дакор, 2009. 252 с.

7. Маломуж С.І. Малозначність діяння в кримінальному праві України: автореф. дисертації на здобуття наукового ступеня к.ю.н. Одеса. 2017. 21 с.

8. Письменський Є.О. Щодо оцінки діяння як малозначного у практиці вітчизняного правозастосування. Новітні кримінально-правові дослідження. 2016. С. 47-51.

9. Козенко Т.Є. Критерії та ознаки малозначності діяння за кримінальним законодавством України. Наукові записки НаУКМА: Спеціальний випуск. 2000. Т. 18, ч. 1. С. 186-189.

10. Хашев В.Г. Малозначність яу обставина, що виключає злочинність зловживання владою або службовим становищем. Форум права. 2011. № 2. С. 926-932.

11. Кримінальний кодекс України [Електронний ресурс]: Закон України від 05.04.2001 № 2341-Ш // Законодавство України: офіц. веб-сайт Верхов. Ради України. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ БЬош/2341-14/рагап85#п85.