Всього на сайті:

Дисертацій з права онлайн: 62

Підручників з права онлайн: 37

НПК кодексів України онлайн: 16

  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 307.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 410.
  • strict warning: Non-static method Pagination::getInstance() should not be called statically in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.
  • strict warning: Only variables should be assigned by reference in /home/povnator/public_html/mego.info/sites/all/modules/pagination/pagination.module on line 344.

Вступ

Видання навчального посібника "Кримінально-виконавче право України"  Загальна та Особлива частини) зумовлено потребою викладання цієї галузі права в якісно нових соціально-політичних, економічних і правових умовах, що склалися в Україні після 1991 р.

Конституція України проголосила права людини найвищою соціальною цінністю, а їх гарантії — головним обов'язком держави. Ці конституційні положення повною мірою стосуються кримінально-виконавчої системи щодо забезпечення проголошених цінностей і гарантій у сфері виконання покарань. Пріоритетним напрямком цієї діяльності має стати докорінна зміна існуючих соціально-правових відносин, орієнтованих на ре-соціалізацію і виправлення засуджених, створення диференційованих умов їх тримання залежно від ступеня соціальної небезпеки, надання пріоритету заходам стимулювання над заходами, що є заборонними.

Саме з цією метою Україна як незалежна і демократична держава, член ООН і Ради Європи ратифікувала низку міжнародних угод щодо прав людини і правил поводження з в'язнями.

Розпад Союзу РСР і заснування суверенної Української держави породили суттєві зміни у характері та системі державної влади і управління, зумовили нові шляхи критичного аналізу й переосмислення законів і нормативних актів радянського періоду та потребу змін і доповнень до норм чинного законодавства. Заснована нова система економічних відносин власності, процес розвитку яких відбувається в умовах використання інших підходів до політики, ідеології, права, вимагає удосконалення чинної законодавчої бази, продовження і поглиблення реформи організаційно-правових основ діяльності кримінально-виконавчої системи.

Починаючи з 1991 р., Виправно-трудовий кодекс України зазнав істотних змін і доповнень. З нього виключені такі види покарань, як заслання та вислання, смертна кара, направлення до виховно-трудового профілакторію. Призупинено умовне звільнення засуджених із місць позбавлення волі з обов'язковим залученням до праці. У результаті Кодекс позбувся статей, що регулюють їх виконання. Разом з тим, у 2001 р. було прийнято новий Кримінальний кодекс України, яким було введено такі нові види покарань, як арешт, обмеження волі, громадські роботи, довічне позбавлення волі, одночасно зникли кримінальні покарання у вигляді громадської догани і позбавлення батьківських прав.

Відповідно до вимог міжнародно-правових актів про права людини і громадянина, зокрема Загальної декларації прав людини, Мінімальних стандартних правил поводження з в'язнями, піддалися також змінам і доповненням окремі глави Кодексу, що регулюють правове становище засуджених, режим та умови їх праці, виховну роботу, навчання й інші інститути кримінально-виконавчого законодавства. Крім того, Законом України від 27 липня 1994 р. за № 137/94-ВР до Виправно-трудового кодексу України було введено новий розділ IX, що регламентує правовий статус персоналу установ і органів виконання покарань.

Усі ці зміни й доповнення потрібно розглядати як підготовчий етап до створення кримінально-виконавчої галузі законодавства України. З 1996 р. галузь законодавства, що регулює виконання кримінальних покарань в Україні, дістала нову назву — "Кримінально-виконавче право". У свою чергу, це передбачає розширення кола суб'єктів правового регулювання суспільних відносин, що виникають при виконанні покарань.

Водночас з перебудовою законодавства здійснюється також реформа кримінально-виконавчої системи й організації діяльності установ і органів держави, що виконують покарання. Деякі кроки саме в галузі розбудови нової системи установ виконання покарань у нашій державі вже здійснені. Зокрема, Указом Президента України від 22 квітня 1998 р. за № 344/98, відповідно до Концепції реформування системи МВС України, було утворено Державний департамент України з питань виконання покарань і прийнято Положення про цей департамент. Положення введено в дію Указом Президента України від 31 липня 1998 р. за № 827/98. Крім того, Указом Президента України від 12 березня 1999 р. за № 248/99

затверджено Закон України "Про виведення Державного департаменту з питань виконання покарань з підпорядкування МВС України".

Сучасні наукові підходи й досягнення, шляхи практичного реформування кримінально-виконавчої системи України, її проблеми та завдання зумовили потребу в підготовці навчального посібника "Кримінально-виконавче право України", який би відображав існуючі проблеми кримінально-виконавчої політики держави та об'єктивний стан справ в установах і органах виконання покарань.

Враховуючи побажання рецензентів та читачів першого видання навчального посібника, авторським колективом були внесені в нього суттєві зміни і доповнення. Зокрема, у пропонованому читачеві другому виданні вперше на відповідному рівні розглядаються питання історичного розвитку вітчизняної кримінально-виконавчої системи та законодавства, міжнарод-, ного пенітенціарного співробітництва, аналізуються пенітенціарні реформи на теренах колишнього СРСР, максимально пов-; но відображені останні зміни у кримінально-виконавчому законодавстві України, такі як Закон України "Про внесення змін до Виправно-трудового кодексу України" від 11 січня 2001 р., Закон України "Про внесення змін до Виправно-трудового кодексу України" від 11 липня 2001 р. та інші нормативні акти.

Вбачається, що даний посібник з науково-методичним підходом і змістовним викладанням навчального матеріалу буде корисним як для студентів, слухачів (курсантів), так і для викладачів вищих і середніх спеціальних закладів, наукових і практичних працівників.

Автори посібника з вдячністю ознайомляться із зауваженнями та пропозиціями відносно другого видання.

Скорочення, що вживаються у книзі:      

ВТК    — Виправно-трудовий кодекс України

ВТУ    — виправно-трудова установа

ДДУПВП      —  Державний департамент України з питань виконання покарань

ЄВП   —  Європейські в'язничні правила

КВІ —  кримінально-виконавча Інспекція

КЗУпП — Кодекс законів України про працю

КК — Кримінальний кодекс України

КПК — Кримінально-процесуальний кодекс України

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення     ,

ОВС — органи внутрішніх справ

ПВРВТУ—Правила внутрішнього розпорядку виправно-трудових установ

ПКТ — приміщення камерного типу

СІЗО — слідчий Ізолятор

УВП — установа виконання покарань

У(В)ДДУПВП— управління (відділи) Державного департаменту України з питань виконання покарань

ЦПК— Цивільно-процесуальний кодекс

ЦТКВ — Центральний тюремно-каральний відділ                  

ШІЗО — штрафний Ізолятор