Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

ВСТУП

 

Актуальність теми дослідження. Процес розбудови демократичної, соціальної та правової держави в Україні зумовлює необхідність подальшого розвитку демократичних інституцій, а також правових механізмів забезпечення охорони прав та законних інтересів людини. Зріст негативних тенденцій у суспільстві, якісні зміни злочинності набуття нею професійного , організованого та найбільш витонченого характеру, ставлять перед наукою завдання спрямовані на розробку новітніх прийомів, методів та засобів протидії кримінальним явищам. Оптимізація процесу розкриття і розслідування шахрайства є важливою проблемою, яка постає на сьогодні перед криміналістичною наукою.

Статистичні дані засвідчують, що динаміка зареєстрованих шахрайств протягом останніх 10 років не є стабільною, їх чисельність коливається в інтервалі 13-17 тис. на рік.

Зусиллями таких учених-криміналістів, як Ю.П. Аленін, В.П. Бахін,       Р.С. Бєлкін,  О.М. Васильєв, В.К. Весельський, А.Ф. Волобуєв, В.К. Гавло, В.Г. Гончаренко, В.А. Журавель, А.В. Іщенко, Н.І. Клименко, О.Н. Колесниченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічов, В.К. Лисиченко, В.Г. Лукашевич, Є.Д. Лук'янчиков, Г.А. Матусовський, М.В. Салтевський, М.Я. Сегай, М.О. Селіванов, В.В. Тіщенко, В.Ю. Шепітько та ін., зроблено вагомий внесок у розроблення теоретичних засад розслідування окремих категорій злочинів, та формування нових криміналістичних методик.

Проблематика розслідування шахрайства досліджувалась у роботах: Д.В. Березіна, А.Ф. Волобуєва, О.В. Волохової, В.І. Гаєнка,  В.П. Лаврова, В.Д. Ларичева, Т.А. Пазинич, Г.М. Спіріна, С.Ю. Шарова, П.С. Яні та ін.  Водночас наукових розробок щодо створення цілісної наукової концепції розслідування шахрайства у сучасних умовах, яка б будувалася на новітніх положеннях теорії криміналістики та узагальненні кримінальних справ даної категорії злочинів, на сьогодні недостатньо. Окремі питання відносно створення наукових засад розслідування шахрайства розглядалися фрагментарно або залишилися взагалі нерозглянутими.  Саме це і визначає актуальність обраної теми дисертації.

Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена відповідно до плану наукових досліджень кафедри криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за напрямком "Актуальні проблеми правосуддя, зміцнення законності і організації боротьби зі злочинністю в Україні" у межах  цільової комплексної програми "Криміналістичні та науково-технічні проблеми удосконалення діяльності правоохоронних органів у сфері боротьби зі злочинністю" (номер державної реєстрації 0106u002294). Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 19 грудня 1997 року, протокол №5.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у формуванні теоретичних засад розслідування шахрайства у сучасних умовах.

Відповідно до зазначеної мети були поставлені і вирішені такі завдання:

1) здійснити аналіз ознак шахрайства та встановити його прояви у сучасних умовах;

2) вивчити психологічний механізм реалізації злочинного діяння при шахрайстві;

3) розробити криміналістичну характеристику шахрайства та встановити зв¢язки між її структурними елементами;

4) виокремити  способи шахрайства відносно його різних видів та здійснити їх класифікацію;

5) проаналізувати обстановку, місце та час вчинення шахрайських посягань;

6) виявити соціально-психологічні особливості особи шахрая, сформувати його психологічний портрет;

7) виокремити типові сліди шахрайства;

8) визначити особливості розслідування шахрайства;

9) здійснити типізацію слідчих ситуацій при розслідуванні шахрайства;

10) сформулювати типові слідчі версії притаманні початковому етапу розслідування шахрайства;

11) визначити оптимальні першочергові слідчі дії та встановити особливості їх проведення;

12) сформувати типові тактичні операції, спрямовані на вирішення проміжних завдань розслідування шахрайства.

Об¢єктом дослідження є  механізми реалізації шахрайських посягань, а також слідча діяльність спрямована на розкриття та розслідування шахрайства.

Предметом дослідження є теоретичні засади розслідування шахрайства в сучасних умовах.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становлять положення теорії пізнання і загальної теорії криміналістики. У процесі дослідження були використані порівняльно-правовий (порівняльний аналіз окремих положень нормативно-правових актів), формально-логічний (класифікація способів та слідів шахрайства, класифікація шахраїв), функціональний (динаміка механізму вчинення шахрайства; аналіз ефективності окремих слідчих дій), системно-структурний (типізація слідчих ситуацій, тактичних операцій; розробка системи типових версій при розслідуванні даної категорії злочинів); статистичний (використання статистичних даних, узагальнення кримінальних справ про шахрайство, анкетування слідчих МВС України).

Правову базу дослідження становлять: Конституція України, кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство України, Закони України, Укази Президента України, постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти, що регламентують організацію і діяльність правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю.

Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають: результати узагальнення та аналізу 350 кримінальних справ про шахрайство, які були розглянуті судами України з 1998-2005 р.р. (Харківської, Полтавської, Сумської, Миколаївської областей), статистичні дані та аналітичні матеріали Міністерства юстиції України, МВС України; результати анкетування 75        слідчих МВС України, які здійснювали розслідування злочинів даної категорії.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих проблем дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням, в якому на базі основних положень теорії криміналістики, узагальнення кримінальних справ про шахрайство розроблено теоретичні засади розслідування шахрайства в сучасних умовах.

У дисертації пропонується низка нових теоретичних і важливих у практичному відношенні положень, у тому числі:

вперше:

- проаналізовано психологічний механізм реалізації злочинного діяння при вчиненні шахрайства;

- на підставі аналізу ознак шахрайства та особливостей його проявів встановлено появу нових видів шахрайських посягань;

- розроблено узагальнену схему класифікації способів шахрайства;

- створено схематичну модель типових версій;

- визначено типові тактичні операції при розслідуванні шахрайства ("Затримання шахрая (групи шахраїв) на місці злочину", "Встановлення кола жертв шахрайського посягання", "Документ", "Встановлення особи шахрая", "Встановлення способу вчинення шахрайства", "Визначення розміру матеріальних збитків");

удосконалено:

- криміналістичну характеристику шахрайства та визначенi особливості її структурних елементів;

- піддано аналізу спосіб шахрайства стосовно його трьохчленної структури (способи підготовки, вчинення та приховування злочину), виокремлено різні способи шахрайства та запропоновано підстави їх класифікації;

- виокремлено підстави щодо класифікації шахраїв, надано психологічний портрет особи шахрая;

- типізовані слідчі ситуації, які виникають на початковому етапі розслідування;

- запропоновано типові слідчі версії щодо розслідування шахрайства;

- визначені найбільш доцільні першочергові слідчі дії, які проводяться на початковому етапі розслідування, та надана їх характеристика;

набули подальшого розвитку:

-положення щодо організаційних заходів підготовчого етапу до вчинення сучасних видів шахрайства (реєстрація підприємства, відкриття рахунків у банках, оренда приміщення, надання реклами та ін.);

-виокремлення типових місць, де може відбуватися шахрайство, визначення часових періодів вчинення шахрайських посягань залежно від різних чинників, а також їх залежності від виду шахрайства;

-положення щодо залежності обстановки від способу вчинення шахрайства, предмета злочинного посягання, особи потерпілого;

-положення щодо взаємозвязків між особою жертви шахрайського посягання та особою злочинця, виокремлено типи таких звязків,  визначено типові сліди шахрайства.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертаційному дослідженні положення, пропозиції та висновки можуть бути використані:

- у науково-дослідницькій роботі - як підґрунтя для подальшої розробки криміналістичної методики розслідування окремих видів злочинів;

- у правозастосовній діяльності - як рекомендації щодо  вдосконалення організаційних та методичних основ діяльності слідчих та оперативних підрозділів МВС України;

- у правотворчій діяльності - з метою вдосконалення чинного законодавства, що регулює антикримінальну діяльність правоохоронних органів; 

- у навчальному процесі - при викладанні курсів "Криміналістика" та "Психологія (загальна та юридична)", підготовці підручників, навчальних та довідкових посібників, методичних матеріалів.

Апробація результатів дослідження. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі криміналістики Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, представлено й обговорено на її засіданнях, схвалено нею і рекомендовано до захисту.

Основні положення дисертації висвітлювалися на міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми криміналістики", (м. Харків, 2003), міжнародному науково-практичному семінарі "Право обвинуваченого на кваліфікований захист та його забезпечення", (м. Харків, 2006), міжнародній науковій конференції молодих учених та здобувачів "Актуальні проблеми правознавства" (м. Харків, 1-2 березня 2006)

Окремі пропозиції дисертанта знайшли своє застосування  у діяльності слідчих підрозділів прокуратури та МВС України, що підтверджується відповідними актами впровадження.

Матеріали дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого під час проведення практичних занять з криміналістики.

Публікації. Основні положення дисертації викладено у трьох статтях, опублікованих у виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, двох тезах наукових доповідей.

Структура і обсяг дисертації. Структура дисертації визначається її метою, завданнями та предметом дослідження і композиційно складається із вступу, трьох розділів, що включають десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 192 сторінки, із яких основний текст - 153 сторінки, список використаних джерел  28 сторінок (338 найменувань), 5 додатків (11 с.).