Актуальність теми дослідження. Конституція України проголосила права та свободи людини найвищою соціальною цінністю, а на державу поклала обов´язок їх забезпечувати та захищати. Важливу роль у справі захисту прав, свобод та законних інтересів осіб у сфері державного управління та місцевого самоврядування мають відігравати адміністративні суди, бо саме вони розв´язуватимуть правові спори (адміністративно-правові), де однією стороною виступає особа ( фізична чи юридична), а іншою - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їx посадові чи службові особи, інші суб´єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій  на  основі  законодавства,  в  тому числі на виконання делегованих повноважень.

За таких обставин, особливої актуальності набули питання щодо здійснення адміністративного судочинства.

     Існуючі в Україні процедури розгляду адміністративно-правових спорів виявляються недостатньо ефективними, такими, що не забезпечують особам повноцінної реалізації їх права на захист від чиновницького свавілля. Причина такого становища, як уявляється, полягає в тому, що адміністративне судочинство належним чином не було врегульовано. Для вирішення цієї проблеми важливим стало прийняття Кодексу адміністративного судочинства України. Нормами цього нормативно-правового акту врегульовано повноваження    адміністративних   судів   щодо   розгляду   справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Відсутність єдиного підходу до розуміння категорії "адміністративне судочинство", ускладнює визначення завдань, компетенції та підсудності адміністративних судів в Україні. Тому в дисертації приділяється увага розробці поняття "адміністративне судочинство" та його відокремлення від понять "адміністративна юстиція", "адміністративний процес".

Проблематика   адміністративного судочинства та   порядку   його реалізації в Україні є малодослідженою. Хоча певна увага цій проблемі у сучасній науковій літературі приділялась, але більшість авторів досліджували зазначену проблему лише в ракурсі необхідності утворення та функціонування адміністративних судів в Україні.

Недостатня теоретична розробка положень адміністративного судочинства, наявність правових проблем порядку вирішення адміністративно-правових спорів, необхідність проведення комплексного дослідження проблем законодавчого регулювання адміністративного судочинства та сучасної практики розгляду адміністративно-правових спорів стали підставою для обрання автором даної теми дослідження.

Зв´язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з комплексною цільовою програмою № 0186.0.070865 "Права людини та проблеми становлення організації i функціонування органів державної влади i місцевого самоврядування в Україні", яка розробляється в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого ....

Мета i завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у комплексному розгляді теоретичних та практичних проблем втілення та здійснення адміністративного судочинства в Україні, визначенні категорії "адміністративне судочинство", а також, в окресленні основних напрямків удосконалення законодавства, яке регулює порядок реалізації адміністративного судочинства. Для досягнення поставленої мети автором головна увага була приділена вирішенню таких завдань:

1. з´ясування сутності адміністративного судочинства та його відокремлення від суміжних понять; правовий аналіз законодавства в сфері адміністративного судочинства;
2. дослідження та розробка принципів адміністративного судочинства України;
3. аналіз завдань адміністративного судочинства та розгляд проблем  формування в Україні адміністративних судів;
4. розгляд стадій адміністративного судочинства та виявлення деякий його особливостей;
5. розгляд втілення принципу законності в адміністративному судочинстві;
6. аналіз діючого законодавства в сфері адміністративного судочинства з точки зору реалізації принципу доступності адміністративного судочинства.

Об´єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі судового розгляду та розв´язання правових спорів у сфері публічно-владних відносин, врегульованих нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

Предметом дослідження виступають відповідні правові норми та наукові дослідження, що висвітлюють завдання, компетенцію, процедуру провадження в адміністративних справах, а також питання реалізації принципів законності та доступності в діяльності адміністративних судів.

Методи   дослідження.     Методологічною     основою     дослідження     є сукупність   методів   та   прийомів   наукового   пізнання.   На  всіх  етапах дослідження      використовувалися   такі   методи   наукового   пізнання,   як діалектичний,  формально-юридичний,  статистичний,  структурно-логічний, порівняльно-правовий та ін. За допомогою діалектичного методу поглиблено

понятійний апарат,  визначено сутність та особливості адміністративного судочинства. Формально-юридичний метод використовувався для аналізу існуючої системи правових норм, які регулюють   порядок  здійснення адміністративного судочинства, що у комплексі з методом логічного аналізу дозволяє окреслити напрямки щодо вдосконалення законодавства у цій сфері. Для визначення тенденцій, які характеризують розвиток  механізмів  захисту  осіб  від  свавілля  владних структур   застосовувався   історико-правовий   метод   наукового   пізнання. Методи класифікації та групування використовувались при визначенні принципів адміністративного судочинства, гарантій реалізації принципів законності та доступності в адміністративному судочинстві. Застосування дисертантом порівняльно- правового методу дозволило дослідити різні системи адміністративних судів та порядок здійснення ними судочинства в зарубіжних країнах та надати рекомендації щодо запозичення світового досвіду в процесі розробки засад адміністративного судочинства в Україні. У процесі виконання дисертаційного дослідження використовувались результати наукових досліджень загальної теорії держави та  права,     адміністративного     права,     цивільно-процесуального права, конституційного права та інших галузей права і процесу, а також праці закордонних вчених-юристів. Інформаційну і емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності загальних судів Харківської області, Автономної Республіки Крим, довідкові видання та статистичні матеріали.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення, що стосуються сутності адміністративного судочинства та механізмів його реалізації, що містяться у працях, А.Т.Боннера, В.Д.Бринцева, Ю.В.Георгієвського, І.П.Голосніченка, Л.О.Зайдемана, А.І.Єлістратова, І.Б.Коліушко, С.А.Корфа, В.В.Малькова, Н.Б.Писаренко, Ю.С.Педько, Н.Г.Саліщевої, А.О.Селіванова, Ю.М.Старілова, В.С.Стефанюка, М.М.Тищенка, Н.Ю. Хаманьової, Д.М.Чечота та інших.

При написанні роботи також використовувалися роботи таких українських та російських вчених-адміністративістів як: В.Б.Авер´янова О.Ф.Андрійко, Ю.П.Битяка, Д.М.Бахраха, В.М.Гаращука, I.B.Бойко, Ю.О.Тихомірова, Ф.Д.Фіночко, О.М. Якуби та інших. У роботі також використовуються праці зарубіжних вчених та практиків в сфері адміністративного права.

Наукова новизна одержаних результатів. Дана робота є одним з перших в українській адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням теоретичних та практичних проблем впровадження адміністративного судочинства, що є частиною більш глобальної проблематики, пов´язаної із забезпеченням реалізації та захисту конституційних прав і свобод осіб у сфері публічно-владних відносин. У дисертації на основі проведеного дослідження сформульовано низку нових положень, висновків, пропозицій, які на думку дисертанта мають важливе значення для юридичної науки і практики, а саме:

- наводиться авторське визначення адміністративного судочинства, згідно з яким воно є формою позовного здійснення правосуддя, яка полягає у всебічному, повному, об´єктивному розгляді та вирішенні адміністративними судами в стадійному порядку, визначеному нормами Кодексу адміністративного судочинства України адміністративно-правових спорів, що виникають між фізичними та юридичними особами з одного боку та суб´єктом владних повноважень (органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами) - з іншого, з метою захисту прав та свобод фізичних осіб, прав і законних інтересів юридичних осіб, здійснення контролю у сфері публічно-правових відносин.;

- отримали подальшого обґрунтування позиції відносно того, що найбільш ефективним механізмом захисту прав, свобод та законних інтересів осіб від порушень з боку суб´єктів владних повноважень є судовий порядок вирішення адміністративно-правових спорів;

- вироблена авторська класифікація принципів адміністративного судочинства, проведений аналіз їх змісту та особливостей, що вони набувають в адміністративному судочинстві;

- здійснено аналіз законодавства та вивчено ряд наукових робіт щодо функціонування інституту адміністративного судочинства, висунуті пропозиції щодо вдосконалення порядку провадження в адміністративних судах;

- зроблена спроба дати авторське бачення розв´язання проблемних моментів у процесі створення адміністративних судів в Україні;

- зроблена спроба на основі діючого законодавства проаналізувати стан дотримання принципу законності та реалізацію принципу доступності судочинства в новостворюваних адміністративних судах.

Практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані:

-  у науково-дослідній роботі - для поглиблення теорії адміністративного судочинства, вивчення його сутності та змісту, здійснення його основних принципів;

-   у   правотворчій  діяльності   -   при   розробці   нових нормативно-правових актів та вдосконаленні вже існуючих, що стосуються механізмів розгляду та вирішення адміністративно-правових спорів у судах;

-   у навчальному процесі -  під час викладання адміністративного права, спецкурсів - розгляд судами адміністративних справ, адміністративна відповідальність, при підготовці методичних та навчальних посібників, а також розділів підручників для вищих навчальних закладів;

- у практичній діяльності суддів при розгляді адміністративних справ, що виникають у сфері публічно-владних відносин.