В роботі було використано наукові розробки І.П.Голосніченка, В.М.Гаращука, О.Г.Кальмана, М.І.Камлика, О.В.Коваленко, М.І.Мельника, Є.В.Невмержицького, О.Я.Прохоренко, А.І.Редьки, М.І.Хавронюка щодо напрямків та заходів боротьби з корупцією в Україні.

Загалом дисертація є науковою працею, в якій пропонується переважно теоретичний аспект аналізу правових засад впровадження адміністративно-правових заходів боротьби з корупцією.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є однією із перших в Україні монографічних праць, у якій з позицій адміністративного права досліджено недостатньо розроблені адміністративно-правові питання впровадження адміністративно-правових заходів боротьби з корупцією в Україні.

Новизна роботи полягає у таких основних результатах дисертаційного дослідження:

1. При визначенні поняття корупції та корупційних діянь, враховувалося те, що корупційними можуть визнаватися не тільки діяння осіб, уповноважених на виконання державних функцій та прирівняних до них осіб щодо незаконного прийняття майнових та немайнових послуг, благ і переваг з використанням свого правового статусу та пов'язаних з ним можливостей, а й підкуп зазначених осіб шляхом незаконного надання їм цих благ, послуг та переваг з метою отримання від них певних привілеїв та переваг.

2. При цьому пропонується всі корупційні діяння, як адміністративні правопорушення,  поділяти на два види: 1) саме корупційні діяння, відповідальність за які передбачені статтею 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією"; 2) інші правопорушення, пов'язані з корупцією (відповідно статті 5, 6, 10 11  вищевказаного Закону).

3. В роботі також дістало подальший розвиток визначення та характеристика основних ознак корупції та корупційних діянь, зокрема таких, як:

1) корупційна діяльність може здійснюватися як особами, уповноваженими на здійснення функцій держави та іншими особами, прирівняними до них (наприклад - керівники відповідних державних підприємств), так і фізичними особами та уповноваженими представниками юридичних осіб;

2) корупційна діяльність пов'язана з протиправним використанням наданих особам, уповноваженим на здійснення функцій держави та іншим особам, прирівняних до них, повноважень або протиправним наданням таким особам благ, пільг та інших переваг;

3) спеціальною метою корупційної діяльності є отримання матеріальних благ, пільг, послуг та інших переваг як для себе так і для третіх осіб, а також отримання певних привілеїв фізичними чи юридичними особами.

3. Обґрунтовується доцільність розширення кола суб'єктів корупційних правопорушень, визначених у ст.2 Закону України "Про боротьбу з корупцією", шляхом включення в дану статтю наступних категорій суб'єктів:

- працівників органів внутрішніх справ, прокуратури, СБУ, митної служби;

- військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби);

 - суддів, народних та присяжних засідателів;

- посадових осіб контролюючих та наглядових органів (державної податкової служби України, державної контрольно-ревізійної служби України);

-  всіх інших державних службовців, які не підпадають під наведені категорії;

- керівників та головних бухгалтерів банків, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності;

- осіб, які постійно чи тимчасово виконують державні функції на громадських засадах: посадові особи виборчих дільниць;

- громадян, зареєстрованих у встановленому законом порядку, кандидатами у Президенти України, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад, на посаду сільського, селищного, міського голови;

- посадових осіб органів місцевого самоврядування;

- уповноважених представників офіційно зареєстрованих юридичних осіб та фізичних осіб, які незаконно надають переліченим вище особам матеріальну винагороду.

5. Під адміністративними заходами боротьби з корупцією пропонується розуміти урегульовані нормами права взаємопов'язані між собою дії компетентних органів держави та їх посадових осіб, за допомогою яких забезпечується боротьба з корупцією та які носять владно-розпорядчий характер.

6. Адміністративні заходи боротьби з корупцією запропоновано поділяти на заходи адміністративного примусу та заходи організаційного характеру. В основу поділу покладено таку кваліфікуючу ознаку, як коло осіб, на яких спрямовані заходи, а саме, заходи адміністративного примусу носять індивідуально-визначений характер, в той час як організаційного характеру спрямовуються на невизначене коло осіб.

7. Пропонується преамбулу Закону України "Про боротьбу з корупцією" викласти у наступній редакції: "цей  Закон   визначає   правові   та   організаційні   засади (принципи) запобігання (попередження) корупції,  виявлення  та   припинення   її   проявів, поновлення  законних  прав та інтересів фізичних і юридичних осіб,  усунення наслідків корупційних діянь, а також притягнення винних осіб до відповідальності".

8. Запропоновано преамбулу Закону України "Про боротьбу з корупцією" доповнити наступним визначенням: "попередження корупції - це діяльність органів та посадових осіб, які ведуть боротьбу з корупцією, що спрямована на виявлення, вивчення, обмеження або усунення явищ, які сприяють вчиненню корупційних правопорушень".

9. Організаційно-правові заходи боротьби з корупцією полягають у прийнятті органами виконавчої влади нормативно-правових актів, які спрямовані на врегулювання відносин боротьби з корупцією, вдосконалення вже діючих актів та в практичних діях державних органів, щодо створення умов для правомірного функціонування державного апарату та попередження корупції через усунення причин та умов виникнення корупції в Україні.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Сформульовані та викладені в дисертації положення, узагальнення, висновки і пропозиції мають як загальнотеоретичне, так і спеціально-галузеве значення для науки адміністративного права, оскільки розширюють і поглиблюють знання про корупцію як анти правове явище в цілому та про адміністративно-правові заходи боротьби з нею, зокрема. Положення дисертації можуть бути використані у процесі підготовки відповідних розділів підручників, навчальних посібників, при викладанні курсу "Адміністративне право" та спецкурсу "Теоретичні проблеми адміністративного права", а також у практичній діяльності працівників Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, прокуратури України, органів податкової міліції, спеціальних органів Збройних сил України, які ведуть боротьбу з корупцією, у правозастосовчій діяльності суддів. Теоретичні висновки і положення можуть використовуватися в подальших наукових розробках.

Апробація результатів дисертації. Дисертація підготовлена і виконана на кафедрі конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де відбулося її неодноразове обговорення та рецензування.

Результати дисертації доповідались на наукових та науково-практичних конференціях: "Конституція - основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України" (Харків, 2001); "Проблеми держави і права очима молодих дослідників" 5-6 квітня 2001 року (Київ, 2001).

Результати дослідження використовувались автором у практичній роботі, в навчальному процесі під час проведення семінарських та практичних занять з курсу "Адміністративне право" та спецкурсу "Теоретичні проблеми адміністративного права" на юридичному факультеті  Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні положення дисертації викладені у трьох одноосібних авторських публікаціях у збірниках наукових праць, які входять до переліку фахових видань, затвердженому ВАК України, а також у тезах доповіді на науково-практичній конференції:

1.   Рогульський С.С. Корупційне правопорушення як адміністративний проступок // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. - 2000. - № 41. - С. 66-69.

2.   Рогульський С.С. Соціально-правовий аналіз поняття корупції і корупційних діянь // Актуальні проблеми міжнародних відносин: Збірник наукових праць. Випуск 24 (частина ІІ). - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин, 2000. - С. 153-164.

3.   Рогульський С.С. Адміністративно-правові заходи боротьби з корупцією в Україні // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 12. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001. - С. 251-256.

4.   Рогульський С.С. Адміністративні заходи попередження та боротьби з корупцією в Україні // Тези наукових доповідей та повідомлень учасників наукової конференції молодих учених: "Конституція - основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України". - Х.: Нац. юрид. академія   ім. Ярослава Мудрого, 2001. - С. 184-186.

Структура дисертації. Основна мета дисертації визначила структуру і зміст дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які поділяються на сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає 187 сторінок. Список використаних у дисертації джерел становить 177 найменувань.