УСТУПКА ВИМОГИ (ЦЕСІЯ) документ позичальника (цедента), в якому він уступає свою вимогу (дебіторську заборгованість) кредитору в якості забезпечення повернення позики.

ФАКТОРИНГ це купівля банком дебіторських рахунків постачальника на відвантажену продукцію і передача постачальником банку права вимоги платежу з покупця продукції.

ФІЛІЯ БАНКУ це банківська установа, яка не є юридичною особою, діє на підставі окремого положення, виступає від імені головного банку, має свій субкореспондентський рахунок і МФО, здійснює банківські операції на основі довіреності головного банку і дозволу, виданого регіональним управлінням НБУ за місцем знаходження філії.

ФІНАНСОВИЙ ІНЖИНІРИНГ це цілеспрямоване розроблення та реалізація нових фінансових інструментів та/або нових фінансових технологій, а також творчий пошук нових підходів до вирішення фінансових проблем за допомогою уже відомих фінансових інструментів та технологій.

ФОРВАРД це розрахунок по валютній угоді більш ніж через 2 робочих дня після її укладення. Платежі здійснюються у встановлений термін за курсом, зафіксованим на момент угоди.

[1] Ефимова Л.Г. Банковское право. Учебное и практическое пособие. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – С. 3.
 

[2] Орлюк О. П. Теоретичні питання банківського права і банківського законодавства. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 104 с.
 

[3] Орлюк О.П. Банківське право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 19.
 

[4] Заверуха І. Банківське право: Посібник для студентів. – Львів: Астролябія, 2002. – С. 8‑12.
 

[5] Гуревич И.С. Очерки советского банковского права. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1959. – С. 12‑14.; Горбунова О.Н. Выделять банковское право в отдельнуюотрасль права пока рано // Юридический мир, 1998. № 8
 

[6] Карманов Є.В. Банківське право України: Навч. посібник. – Харків: Консул, 2000. – С. 28.; Банківське право України: Навч. посібник. Кол. авт.: Жуков А.М., Іоффе А.Ю., Кротюк В.Л., Пасічник В.В., Селиванов А.О. та ін. / За заг. ред. А.О. Селіванова. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2000. – С. 27‑29; Качан О.О. Банківське право: Навч. посіб. – К.: Школа, 2004. – С. 9.; Гавальда К., Стуфле Ф. Банковское право: учреждения, счета, операции, услуги. – М., 1996. – С. 7.
 

[7] Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Экмалян А.М. Банковское право Российской Федерации. Общая часть: Учебник / Под общ. ред. акад. Б.Н. Топорнина. – М.: Юристъ, 2004. – С. 17‑22.
 

[8] Орлюк О.П. Банківське право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 31-32.
 

[9] Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. – М.: Юрист, 1997. – С. 35‑36.
 

[10] Орлюк О.П. Банківське право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 42.
 

[11] Петрук О.М. Банківська справа: Навчальний посібник / За ред. Ф.Ф. Бутинця. – К.: Кондор, 2004. ‑ С. 11.
 

[12] Качан О.О. Банківське право: Навч. посіб. – К.: Школа, 2006. – С. 43-44.
 

[13] Карманов Є. Банківська таємниця як об’єкт цивільно-правового регулювання // Право України. – 2001. ‑ № 12. – С. 113.
 

[14] Орлюк О.П. Банківське право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 222.
 

1 Валютное регулирование в системе государственного управления экономикой: Учебник / Под общ. ред. В.М. Крашенникова. – М.Изд-во МГУ, 2003. – С. 90.
 

[15] Державне управління в Україні: Навчальний посібник / За заг. ред. д. ю. н., проф. В.Б. Авер’янова. К.: ТОВ “СОМИ”, 1999. – С. 184‑185.
 

[16] Завальна Ж.В., Старинський М.В. Валютне право України: Навч. посібник. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2005. – С. 104‑105.
 

[17] Завальна Ж.В., Старинський М.В. Валютне право України: Навч. посібник. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2005. – С. 279.