1. Фізична особа, життю, здоров´ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює.

Ці зобов´язання належать до «абсолютних» новел Цивільного кодексу. Хоча в юридичній літературі і раніше неодноразово висловлювалися пропозиції щодо врегулювання так званих «деліктів створення небезпеки», проте у ЦК 1963 р. ці відносини так і не були врегульовані.

Коментована стаття передбачає можливість виникнення зобов´язань між особою, інтересам якої загрожує небезпека (володілець блага, заінтересована особа), і особою, яка таку небезпеку створює (боржник).

Суб´єктами даного зобов´язання можуть бути як фізичні, так і юридичні особи. Але об´єкти, котрим може створюватися загроза, відрізняються: у тому випадку, коли заінтересованою особою є особа фізична, йдеться про припинення загрози її життю, здоров´ю або майну. Юридична особа може виступати як уповноважена особа у цих зобов´язаннях у тих випадках, коли загроза створена її майну.

Підставою виникнення зобов´язань тут є факт створення загрози цивільним правам та інтересам інших осіб.

Змістом зобов´язань є право заінтересованої особи вимагати усунення загрози від того, хто її створює, і обов´язок останнього усунути небезпеку. Усунення небезпеки може полягати як у припиненні дій, котрими створюється небезпека, так і у вчиненні дій, наприклад, коли чинником небезпеки є бездіяльність.