Стаття 126. Визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою

10. Особи, визнані судом обмежено дієздатними, не позбавлені права на добровільне визнання свого батьківства і можуть самостійно подавати відповідну заяву без згоди піклувальника на це. Пояснюється це тим, що обмеження дієздатності стосується лише сфери майнових прав особи, але не її прав у сфері особистих немайнових відносин, у тому числі й сімейних. Тим не менш заслуговує підтримки пропозиція щодо того, що органи РАЦС, отримавши заяву про визнання батьківства від особи, обмеженої у дієздатності, повинні повідомити про це орган опіки та піклування для прийняття останнім заходів для недопущення чи здійснення контролю за вихованням дитини такою особою

11. На відміну від чоловіка, вік матері для подання спільної заяви про добровільне визнання батьківства не має правового значення. Своєю згодою, як відзначалося, мати лише підтверджує факт спорідненості між дитиною та чоловіком, який визнає своє батьківство. Відносини між матір'ю та дитиною засвідчуються у Свідоцтві про народження незалежно від встановлення батьківства. Тому орган РАЦС зобов'язаний зареєструвати добровільне визнання батьківства при будь-якому віці матері.

12. Оскільки встановлення батьківства має на меті не лише досягнення надання дитині належного виховання, а й породжує усі права та обов'язки, заява про добровільне визнання батьківства може бути подана і по досягненню дитиною повноліття. Однак у цьому випадку орган РАЦС, очевидно, повинен отримати згоду повнолітньої дитини.

13. Визнання батьківства вважається здійсненим з моменту складення актового запису про встановлення батьківства на підставі спільної заяви матері дитини та чоловіка, який визнає своє батьківство. Але водночас воно викликає зворотні наслідки, тобто між дитиною, з однієї сторони, та її батьком і його родичами, з іншої, права та обов'язки виникають не з моменту визнання дитини чи оформлення запису про батьківство, а з моменту народження дитини.

14. Згідно з ч. 3 ст. 126 СК, якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника також мають бути нотаріально засвідчені.