1. Особа, яка вважає себе матір'ю дитини, може подати до суду заяву про визнання свого материнства, якщо запис про матір дитини вчинено відповідно до частини другої статті 135 цього Кодексу.

1. Стаття 131 СК регулює ситуації, коли у Книзі реєстрації народжень батьками дитини записані вигадані особи, оскільки жінка, яка народила дитину, підкинула її або залишила у пологовому будинку, де перебувала під чужим прізвищем. У подібних випадках, жінка, яка вважає себе матір'ю дитини, може звернутися до суду з позовом про визнання свого материнства.

Однак за аналогією зі ст. 128 СК заяву про визнання материнства може подати не лише особа, яка вважає себе матір'ю дитини, а й опікун, піклувальник дитини, особа, яка утримує та виховує дитину, а також сама дитина, яка досягла повноліття (див. ст. 128 СК та коментар до неї).

Підстави для задоволення зазначеного позову такі ж, як для визнання батьківства у судовому порядку, тобто підтвердженням позовних вимог можуть бути будь-які докази, зібрані у встановленому законом порядку - покази свідків, письмові документи (заяви, листи тощо), висновки різноманітних експертиз тощо.

2. Справи про визнання материнства розглядаються у позовному порядку, оскільки при цьому існує суперечка про право, а не встановлюється факт материнства, можливість встановлення якого передбачена у ст. 132 СК. Відповідачем у даних справах є дитина як можливий суб'єкт майбутніх сімейних правовідносин з особою, яка вважає себе її матір'ю. Жінка, яка записана матір'ю дитини, виступає у справі як законний представник неповнолітнього відповідача. Якщо ж позов подається опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття, то відповідачем визнається особа, яку позивачі вимагають визнати матір'ю дитини.

3. Як слушно відзначає З.В. Ромовська, виходячи з найвищих інтересів дитини, необхідності надання їй сімейного виховання, заява про визнання материнства не може бути задоволена у разі усиновлення дитини, і сама лише наявність судового рішення про визнання материнства не є абсолютною підставою для відібрання дитини від осіб, з якими вона проживає.

4. У разі визнання материнства до актового запису про народження вносяться відповідні зміни: матір'ю записується жінка, материнство якої визнане судом, прізвище дитини змінюється за прізвищем цієї жінки, а також на її вимогу може бути змінене ім'я та по батькові дитини. При цьому слід зауважити, що, хоча для визнання материнства заперечення дитини правового значення не мають, при зміні імені дитини необхідно отримати її згоду за аналогією з правилами ст. 231 СК.