1. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, мас право під час кримінального провадження до початку судового розгля і\ пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фі іичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповілальніс і ь за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

2. На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками.

3. Цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

4. Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства.

5. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

6. Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред'являти той же позов у кримінальному провадженні.

7. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

1. Новий КПК України не лише зберіг, а й розвинув інститут цивільного позову в кримінальному провадженні. Цивільний позов - це заявлена у кримінальному провадженні вимога фізичної або юридичної особи про відшкодування їй матеріальної чи компенсацію моральної (немайнової) шкоди, завданої безпосередньо кримінальним правопорушенням чи іншим суспільно небезпечним діянням до підозрюваного, обвинуваченого або до особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально-протиправними діяннями підозрюваного, обвинуваченого або суспільно небезпечними діяннями малолітньої, неосудної чи обмежено осудної особи. Розгляд цивільного позову в кримінальному провадженні сприяє більш швидкому відшкодуванню заподіяної кримінальним правопорушенням чи іншим суспільно небезпечним діянням шкоди, полегшує цивільному позивачу доказування підстав і розміру

322

цивільного позову, оскільки вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, є одним із обов'язкових елементів предмета доказування (п. З ч 1 ст. 91 КПК), звільняє його від сплати державного мита, дає значну процесуальну економію, усуваючи окремий розгляд цивільного позову в порядку цивільного судочинства.

2. Підставою цивільного позову є факт завдання потерпілому безпосередньо кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, що є предметом кримінального провадження, майнової та/або моральної шкоди. Обов'язковим тут є наявність прямого причинного зв'язку між вчиненим діянням та шкодою. Тому цивільними позивачами у кримінальному провадженні можуть бути фізичні особи, яким вказаними діяннями завдано майнової та/або моральної шкоди, а з-поміж юридичних осіб лише ті, які зазнали майнової шкоди (ч. 1 ст. 61 КПК). Якщо цивільний позов подається не з наведених підстав чи не вказаними особами, а, наприклад, у порядку регресу (ч. 1 ст. 1191 ЦК), слідчий або прокурор виносять вмотивовану постанову, а суд постановляє ухвалу про повернення цивільного позову.

3. Особа вправі пред'явити цивільний позов у будь-який момент кримінального провадження шляхом подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду, але до початку судового розгляду. Останнє правило зумовлене необхідністю доказування підстав та розміру цивільно-правових вимог саме під час судового розгляду.

Особа набуває статусу цивільного позивача з моменту подання позовної заяви (ст. 61 КПК). Винесення слідчим або судом про це процесуального рішення закон не передбачає. У випадку пред'явлення цивільного позову потерпілим він поєднує обидва процесуальні статуси і використовує права як цивільного позивача, так і потерпілого (ст. 55 КПК).

4. Цивільний позов в інтересах цивільного позивача вправі пред'явити його представник, яким може бути особа, котра у кримінальному провадженні має право бути захисником, керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими документами, працівник юридичної особи за довіреністю - у випадку, якщо цивільним позивачем є юридична особа, оскільки представник за законом користується правами цивільного позивача, інтереси якого він представляє. Повноваження представника цивільного позивача підтверджуються: захисника - свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги (ст. 50 КПК); керівника юридичної особи чи іншої уповноваженої законом або установчими документами особи - копією установчих документів юридичної особи; працівника юридичної особи, яка є цивільним позивачем - довіреністю (ст. 63 КПК).

Представник цивільного позивача - фізичної особи, повноваження якого засвідчуються відповідними документами, може діяти як поряд з останнім, так і замість нього. Обсяг прав представника цивільного позивача є похідним від прав цивільного позивача. Він вправі здійснювати практично всі права особи,

-323

яку представляє, за винятком тих, які носять особистий характер - права давати пояснення, показання тощо, а також права на відмову від позову, укладення мирової угоди, якщо такі права спеціально не оговорені в уповноважуючих документах.

5. До законних представників, що мають право пред'явити цивільний позов на захист інтересів неповнолітніх осіб як цивільних позивачів та осіб. визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, відносяться: батьки (усиновителі), а в разі їх відсутності - опікуни, піклувальники, інші повнолітні близькі родичі (чоловік, дружина, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлений, а також особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки, в тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі), а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний (п. 1 ст. З, ч. 1 ст. 44 КПК).

Про залучення законного представника для участі в кримінальному провадженні слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд - постановляє ухвалу, копія якої вручається законному представнику. У разі, якщо дії чи інтереси законного представника цивільного позивача суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим з числа перерахованих осіб (ст. 44 КПК).

6. Відповідно до ст. 33 Закону України "Про прокуратуру" прокурор пред'являє цивільний позов у кримінальному провадженні з метою захисту інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права. При поданні позову в інтересах громадян у позовній заяві прокурор повинен послатися як на правові, так і на фактичні підстави пред'явлення ним позову, та обгрунтувати причини, через які громадяни не можуть самостійно захистити свої права (фізичний, матеріальний стан, неповнолітній вік, недієздатність тощо).

7. За загальним правилом цивільним відповідачем у кримінальному провадженні є підозрюваний, обвинувачений, оскільки він несе відповідальність за заподіяну ним матеріальну та моральну шкоду. З моменту подання до нього як до цивільного відповідача позовної заяви органу досудового розслідування або суду йому забезпечуються всі передбачені законом права як підозрюваного, обвинуваченого, так і цивільного відповідача, в тому числі право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього (ст.ст. 42, 62 КПК).

Як і щодо цивільного позивача, закон не вимагає виносити постанову чи постановляти ухвалу про визнання підозрюваного, обвинуваченого цивільним відповідачем.

8. Оскільки шкода, завдана малолітньою особою (яка не досягла чотирнадцяти років) за законом відшкодовується за загальним правилом її батьками

324

(усиновлювачами) або опікуном чи іншою фізичною особою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи, а також коли малолітня особа завдала шкоди під час перебування під наглядом навчального закладу, закладу охорони здоров'я чи іншого закладу, що зобов'язаний здійснювати нагляд за нею, а також під наглядом особи, яка здійснює нагляд за малолітньою особою (ст. 1178 ЦК), у випадках завдання нею шкоди суспільно небезпечним діянням, вказані особи (фізичні та юридичні) можуть бути цивільними відповідачами у відповідному кримінальному провадженні.

Цивільними відповідачами можуть бути батьки (усиновлювачі) або піклувальник неповнолітньої особи (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років), а також заклади, які за законом здійснюють функції піклувальника неповнолітньої особи у випадках завдання шкоди неповнолітньою особою кримінальним правопорушенням чи суспільно небезпечним діянням, що є предметом кримінального провадження, у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди (ст. 1179 ЦК).

9. Цивільний відповідач у кримінальному провадженні може мати свого представника. Представництво цивільного відповідача щодо суб'єктного складу, уповноважувальних документів, обсягу прав аналогічне представництву цивільного позивача (ст. 63 КПК).

10. Форма та зміст позовної заяви регламентуються цивільним процесуальним законодавством, тобто стосовно форми і змісту позовної заяви суб-сидіарно застосовується аналогія цивільного процесуального закону, в цьому випадку ст. 119 ЦПК. Відповідно до цієї статті ЦПК, з корекцією на вимоги КПК, позовна заява подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява: підсудність цивільного позову визначається підсудністю кримінального провадження, в якому він заявлений. Незважаючи нате, що позов заявляється здебільшого під час досудового розслідування, позовна заява подається органу досудового розслідування, вона має адресуватися суду, оскільки саме суд уповноважений одночасно з кримінальним провадженням вирішувати позов по суті;

2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі (ці дані щодо відповідача викладаються лише у тому випадку, коли на момент написання позовної заяви встановлено особу, яка вчинили кримінальне правопорушення і завдала цим шкоду). Відсутність даних про таку особу не є перешкодою для прийняття позовної заяви;