3) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що обґрунтовують кожну обставину (п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК) в кримінальному провадженні зводяться до вказівок на факт завдання потерпілому кримінальним правопорушенням шкоди та її виду, а у цьому зв'язку з набуттям статусу потерпілого, оскільки обов'язок доказування події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у його вчиненні, тобто підстав, виду

- 325

і розміру завданої шкоди покладений на слідчого та прокурора (ст. 92 КПК), що для цивільного позивача є правом (ст.ст. 56, 61 КПК);

4) зміст позовних вимог, ціна позову щодо вимог майнового характеру (п.

3, 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК) можуть викладатися, наприклад, так: "Прошу відшкодувати мені шкоду, завдану злочинними діями Петренка П.П., у сумі 1000 грн";

5) перелік документів, що додаються до заяви, якщо у позивача вони є, і він вирішив долучити їх до кримінального провадження. Правила цивільного процесуального закону щодо подання копії позовної заяви та копій всіх документів, що додаються до неї, на позови у кримінальному провадженні не розповсюджуються, за винятком довіреності та іншого документа, що підтверджує повноваження представника цивільного позивача;

6) підпис позивача або його представника із зазначенням дати подачі позовної заяви.

У разі пред'явлення позову особами, які діють на захист інтересів цивільних позивачів, у заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

10. Цивільний позов не розглядається у випадках закриття кримінального провадження прокурором (слідчим) чи судом; прокурором (слідчим) під час досудового провадження, якщо: 1) встановлена відсутність події кримінального правопорушення; 2) встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; 3) не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати; 4) набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою; 5) помер підозрюваний, обвинувачений, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого; 6) існує вирок по тому ж обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому ж обвинуваченню; 7) потерпілий, а у випадках, передбачених КПК, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення; 8) стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу (ч. 1 ст. 284 КПК); судом у підготовчому судовому засіданні у випадках: 1) затвердження угоди про примирення чи угоди про визнання винуватості (п. 1 ч. З ст. 314 КПК); 2) встановлення підстав, передбачених п. 4-8 ч. 1 ст. 284 КПК; судом у судовому розгляді у випадках: 1) встановлення обставин, передбачених п. 5-8

4. 1 ст. 284 КПК; 2) якщо прокурор відмовиться від підтримання обвинувачення, а потерпілий відмовиться підтримувати обвинувачення в суді; 3) звільнення особи від кримінальної відповідальності (ст. 288 КПК); 4) затвердження вироком угоди про примирення чи угоди про визнання винуватості (ст. 475 КПК).

При закритті кримінального провадження з наведених підстав слідчий, прокурор, суддя і суд зобов'язані роз'яснити особі її право пред'явити позов у порядку цивільного судочинства.

11. Суд не вправі передавати цивільний позов для вирішення в порядку цивільного судочинства, а зобов'язаний його вирішити за правилами розгляду, встановленими КПК України.

326

12. Підтримання заявленого цивільного позову в судовому розгляді знаходить свій прояв в обгрунтуванні цивільним позивачем перед судом вимог про відшкодування та/чи компенсацію завданої йому кримінальним правопорушенням шкоди, а заперечення проти цивільного позову, - у спростуванні цивільним відповідачем підстав та/чи розміру пред'явлених до нього вимог, у зв'язку з чим вони можуть активно використовувати надані їм кримінальним процесуальним законом права. Цивільний позивач, зокрема, має права та обов'язки, передбачені законом для потерпілого, в частині, що стосується цивільного позову (ч. З ст. 61 КПК), а цивільний відповідач відповідні права та обов'язки, передбачені законом для обвинуваченого (ч. З ст. 62 КПК). Це означає, що їм надані рівні процесуальні права на заявления відводів, клопотань, дачу пояснень, показань, участі у дослідженні доказів, виступу в судових дебатах тощо (ст.ст. 42, 56 КПК).

13. Специфічним, належним лише цивільному позивачу, є його право, обумовлене суттю позову як волевиявлення самої особи, котра пред'явила вимогу про відшкодування завданої їй шкоди, яким вона вправі розпоряджатися на свій розсуд, є право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення (ч. З ст. 61 КПК). Належним лише цивільному відповідачу є, відповідно, його право визнавати позов повністю або частково чи заперечувати проти нього (ч. З ст. 62 КПК).

14. Що стосується права цих учасників судового розгляду давати пояснення, показання, то під поясненнями тут слід розуміти спосіб повідомлення ними суду відомостей щодо обставин цивільного позову у випадках, коли цивільний позивач не є одночасно й потерпілим, а цивільний відповідач не є обвинуваченим, оскільки КПК України не передбачає пояснень таких осіб як доказів у кримінальному провадженні (ч. 2 ст. 84, ч. 1 ст. 95 КПК). Пояснення цивільних позивачів і цивільних відповідачів у таких випадках за аналогією цивільного процесуального закону є доказами цивільно-процесуальними і належними лише в частині розгляду та вирішення цивільного позову (ст.ст. 57, 62 ЦПК). Показання ж ці особи дають тоді, коли цивільний позивач і потерпілий та, відповідно, цивільний відповідач і обвинувачений виступають в одній особі.

15. Використання права на участь у судовому розгляді залежить від цивільного позивача. За його відсутності цивільний позов може бути розглянутий, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред'явлений позов. Якщо цивільний позивач чи його представник за відсутності зазначених умов не прибув у судове засідання, суд залишає цивільний позов без розгляду (ч. 1 ст. 326 КПК).

16. У випадку неприбуття в судове засідання цивільного відповідача, який не є обвинуваченим, або його представника, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за їх відсутності з'ясувати обставини, що стосуються цивільного позову, вирішує питання про проведення

 327

судового розгляду без них або про його відкладення. При цьому суд має право за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою шляхом постановления ухвали накласти грошове стягнення на цивільного відповідача (ст.ст. 144, 146, ч. 2 ст. 326 КПК).

17. Цивільний позивач вправі в установленому законом порядку та формі клопотати перед судом про вжиття заходів забезпечення пред'явленого ним цивільного позову, в тому числі шляхом арешту майна обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану йому кримінально-протиправними діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ст. 171 КПК).

18. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається та вирішується судом за правилами, встановленими КПК України. Зокрема, на початковому етапі судового розгляду після оголошення прокурором обвинувального акта (чи його короткого викладу) цивільний позивач або його представник, а в разі його відсутності - головуючий, оголошує позовну заяву (чи її короткий виклад), і, з'ясувавши питання, пов'язані з особою обвинуваченого та суттю обвинувачення, запитує в обвинуваченого, цивільного відповідача, чи визнають вони позов. А визначившись з обсягом доказів, що підлягають дослідженню, та порядком їх дослідження, в тому числі тих, які стосуються цивільного позову, розглянувши клопотання учасників провадження, суд переходить до безпосереднього дослідження доказів (ст.ст. 347-363 КПК). По завершенні з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами учасникам судового провадження надається право виступити в судових дебатах, де цивільний позивач, його представник та законний представник виступають після прокурора, потерпілого, його представника та законного представника, а за ними, перед обвинуваченим, його законним представником, захисником - цивільний відповідач, його представник (ч. 1 ст. 364 КПК). При ухваленні вироку в нарадчій кімнаті з-поміж питань, пов'язаних з обвинуваченням, суд зобов'язаний вирішити й ті, що пов'язані з цивільним позовом, а саме: чи підлягає задоволенню пред'явлений цивільний позов і якщо так, на чию користь, в якому розмірі та в якому порядку (п. 7 ч. 1 ст. 368 КПК).

19. Якщо ж при розгляді цивільного позову виникають процесуальні відносини, не врегульовані КПК України, суд застосовує до них норми ЦПК України, але за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Наприклад, у випадку, якщо в судовому розгляді до видалення суду в нарадчу кімнату цивільний позивач та цивільний відповідач або їх уповноважені на це представники на основі взаємних поступок щодо прав та обов'язків сторін і предмета спору укладуть мирову угоду, суд має застосувати норми ст. 175 ЦПК України, які регулюють процесуальні відносини, пов'язані з мировою угодою сторін у цивільному судочинстві, і за відсутності для цього означених у цивільному процесуальному законі перешкод постановити ухвалу про закриття провадження за цивільним позовом і визнання мирової угоди, оскільки це не суперечить засадам кримінального судочинства, більше того, відповідає засаді диспозитивності (ст. 26 КПК).

328

Коли ж при розгляді та вирішенні цивільного позову в кримінальному провадженні застосувати аналогію цивільного процесуального закону можливості немає через відсутність відповідної правової норми, суд повинен керуватися принципами судочинства, зокрема тими, що закріплені у визнаних Україною міжнародно-правових актах.

20. Рішення суду, що набрало законної сили, про відмову в позові, прийняте в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства, має у кримінальному судочинстві преюдиціальне значення. Воно позбавляє цивільного позивача права пред'явити позов у кримінальному провадженні до того ж цивільного відповідача, з того ж предмета і з тих само підстав. Якщо такий позов пред'явлено, слідчий, прокурор повинні винести постанову, а суд -постановити ухвалу про повернення позову з наведеної підстави.

21. Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано матеріальну та/або моральну шкоду, має право вибору на пред'явлення цивільного позову про її відшкодування та/чи компенсацію в порядку кримінального або цивільного судочинства. Вона має право пред'явити цивільний позов у порядку цивільного судочинства й впродовж усього часу кримінального провадження, предметом якого є завдана їй у такий спосіб шкода, а також по його завершенню. Коли ж особа пред'являла цивільний позов у порядку кримінального провадження, право на пред'явлення аналогічного позову в порядку цивільного судочинства вона має лише у випадках залишення цивільного позову без розгляду.

Випадки залишення цивільного позову без розгляду на стадіях досудового розслідування, підготовчого провадження та судового розгляду наведені нами у п. 10 коментованої статті. Крім цих випадків, цивільний позов згідно із законом залишається без розгляду у разі виправдання обвинуваченого судом за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, про що більш детально йтиметься у п. 11 коментаря до ст. 129 КПК.