Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 1298. Строк видачі свідоцтва про право на спадщину

1.  Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

2. Якщо заповіт складено на користь зачатої, але ще не народженої дитини, видача свідоцтва про право на спадщину і розподіл спадщини між усіма спадкоємцями може відбутися лише після народження дитини.

Положення абзацу першого цієї частини застосовується також щодо дитини, зачатої за життя спадкодавця, але народженої після його смерті, у разі спадкування за законом.

3. До закінчення строку на прийняття спадщини нотаріус може видати спадкоємцеві дозвіл на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), якщо це викликано обставинами, які мають істотне значення.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, що прийняли спадщину, строком не обмежена. Воно може бути отримане спадкоємцями в будь-який час. Як правило, воно видається після закінчення шести місяців від дня відкриття спадщини. Цей строк встановлюється для того, щоб забезпечити можливість спадкоємцям прийняти спадщину, забезпечити інтереси кредиторів, вияснити склад спадкового майна, тощо.

Умовою дострокової видачі свідоцтва про право на спадщину є відсутність даних про інших спадкоємців, крім тих осіб, що заявили про видачу свідоцтва. В цих випадках нотаріусу подаються документи, що підтверджують цю обставину.

У разі переходу спадкового майна до осіб, для яких право успадкування виникає лише в разі неприйняття спадщини іншими спадкоємцями (ст.ст. 1268-1269 ЦК), або переходу права на прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії (ст. 1276 ЦК), свідоцтво про право на спадщину видається не раніше шести місяців від дня відкриття спадщини.

Особиста явка спадкоємців для отримання свідоцтва не обов´язкова. Воно може бути отримане представником спадкоємця за дорученням або на прохання спадкоємця вислане поштою.

При наявності відомостей про зачату, але ще не народжену дитину, що буде спадкоємцем, свідоцтво про право на спадщину не може бути видане до народження дитини, оскільки і їй має бути виділена частка в спадковому майні. Якщо ж зачата дитина не народиться або народиться мертвою, її частка в спадковому майні підлягає розділу на загальних підставах. Це правило стосується як спадкування за заповітом, так і за законом.

До закінчення строку на прийняття спадщини, нотаріус може видати дозвіл на видачу зі спадкового майна грошових сум на покриття певних витрат. По-перше, це можуть бути витрати на догляд за спадкодавцем під час хвороби, а також на його поховання. Розпорядження про видачу грошей на поховання нотаріус може зробити до поховання спадкодавця на підставі свідоцтва про смерть і заяви заінтересованої особи. Після поховання таке розпорядження видається нотаріусом після подання заінтересованою особою вірогідних документів (рахунки кладовищ, крематоріїв, рішення суду, довідки лікувальних закладів тощо). По-друге, це витрати на утримання осіб, які знаходилися на утриманні спадкодавця. Ці виплати зараховуються в ту частку спадщини, яка належить цьому утриманцеві. По-третє, це можуть бути витрати про задоволення претензій осіб, які працювали на спадкоємця чи відшкодування заподіяної спадкодавцем шкоди. По-четверте, це витрати на охорону спадкового майна і управління ним, а також витрати, пов´язані з повідомленням спадкоємців про відкриття спадщини. По-п´яте, за заявою громадської організації за місцем останньої роботи чи проживання спадкодавця, а також родичів або інших близьких осіб померлого, у якого не залишилося спадкоємців, про встановлення йому надгробка нотаріус у разі наявності грошового вкладу на ім´я померлого дає розпорядження банківській установі про переказ підприємству чи організації, що встановлює надгробок, вартості цього надгробка.